Теоретичні основи інноваційного підприємництва

Про матеріал

Слід зазначити, що підприємництво – це не будь-яка господарська діяльність, це особливий вид діяльності, і ця особливість характеризується такими відчутними ознаками. Поняття та основи підприємства.

Перегляд файлу

Теоретичні основи інноваційного підприємництва

Слід зазначити, що підприємництво – це не будь-яка господарська діяльність, це особливий вид діяльності, і ця особливість характеризується такими відчутними ознаками.

Отже, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична діяльність господарюючих суб'єктів з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, яка здійснюється на власний ризик з метою одержання прибутку або власного доходу.

Таким чином, підприємництво – це, по-перше, діяльність з власної ініціативи, не обумовлена сторонніми наказами чи зобов'язаннями; підприємець діє на свій розсуд без будь-яких застережень. По-друге, це діяльність постійного, тобто систематичного характеру. По-третє, така діяльність здійснюється на власний ризик підприємця. Це означає, що сам підприємець бере на себе будь-які наслідки підприємницької діяльності – як позитивні, так і негативні. У разі банкрутства підприємець не може сподіватися на державну дотацію – держава за борги підприємця відповідальності не несе. Збиток від випадкової загибелі майна також падає на підприємця. По-четверте, характерною рисою підприємницької діяльності є її мета – одержання прибутку. Саме для цього і розпочинається підприємницька діяльність.

Важливим етапом переходу стартапу від «ідеї» до реального бізнесу, який у майбутньому може стати відомою та прибутковою компанією, є юридичне оформлення такого проекту його засновниками. Перш за все, необхідно визначити організаційно-правову форму, яка на певному етапі найбільш підходить даному проекту.

Організаційна (організаційно-правова) форма передбачає класифікацію підприємств залежно від форм власності та способів розмежування у підприємствах окремих форм власності і управління майном. Враховуючи, що стартап, зазвичай, на початку об’єднує спільною ідеєю невелике коло зацікавлених у її реалізації осіб, як початковий варіант його юридичного оформлення можна запропонувати такі форми:

фізична особа-підприємець (ФОП);
приватне підприємство (ПП);
товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ).

Основні переваги та недоліки обрання зазначених організаційно-правових форм для реєстрації стартапу наведено у табл. 1.1.

Переваги та недоліки організаційно-правових форм стартапу

Організаційно-

правова форма

Переваги

Недоліки

Фізична особа- підприємець (ФОП)

Відсутні вимоги до наявності статутного стартового капіталу Коротка процедура реєстрації за місцем проживання підприємця Контроль з боку держави незначний

Стартап-підприємець працює самостійно і тільки на себе

У разі невдачі проекту, банкрутства, ФОП несе відповідальність усім своїм майном

Обмеженість стартового капіталу власними коштами ФОП (або незначними позичковими).

Приватне підприємство (ПП)

Розмір статутного капіталу не встановлений законодавчо, тобто визначається на розсуд засновників

Можливість самостійно визначати, як працюватиме ПП, передбачивши усі істотні положення в статуті

Поняття «приватне підприємство» вказує лише на форму власностіта потребує законодавчого уточнення Така форма підприємства є менш пізнаваною іноземними інвесторами (на відміну від ТОВ, яке має зрозумілий іноземцям

аналог – Ltd.)

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ)

Розмір статутного капіталу не встановлений законодавчо, тобто визначається на розсуд засновників

Спрощена система управління підприємством

У разі невдачі проекту, учасники відповідають тільки в межах своїх вкладів до статутного фонду

Якщо один із учасників діятиме всупереч інтересам товариства, то усунути його від діяльності навіть рішенням зборів учасників буде складно: він повинен сам мати таке бажання

Загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності громадянами та юридичними особами, встановлення гарантій свободи підприємців та їх державна підтримка регулюються Господарським кодексом України.

Законодавчі акти, що регулюють діяльність стартапів в Україні

№ з/п

Законодавчий акт

Характеристика

Закони України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 p.№ 698-XII

Визначає загальні правові, економічні та соціальні засади підприємницької діяльності (підприємництва) громадян та юридичних осіб на території України, встановлює гарантії свободи підприємництва та його державної

підтримки

Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. №1560-

XII

Визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України

Закон України «Про режим іноземного інвестування» від

19.03.1996 р. №93/96-ВР

Визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України, виходячи з цілей, принципів і положень законодавства України

Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р.№40-IV

Визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, встановлює форми стимулювання державою

інноваційних процесів і спрямований на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом

Закон України «Про наукові парки» від 25.06.2009 р. №1563- VI

Цей Закон регулює правові, економічні, організаційні відносини, пов'язані зі створенням і функціонуванням наукових парків, та спрямований на інтенсифікацію процесів розроблення, впровадження, виробництва інноваційних

продуктів та інноваційної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках

Закон України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.1993 р. №3792-

XII

Цей Закон охороняє особисті (немайнові) і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право), і права виконавців, виробників фонограм та організацій

мовлення (суміжні права)

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні

моделі» від 15.12.1993 р. №3687-XII

Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права інтелектуальної власності на винаходи і корисні моделі в Україні

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993 р.

№3689-XII

Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг в Україні

Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. №2297-VI

Цей Закон регулює правові відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема

права на невтручання в особисте життя, у зв’язку з обробкою персональних даних

Основними чинниками, які визначають необхідність патентування під час реалізації стартапу вважають такі :

патенти є як гарантією збереження прав, так і способом захисту від патентного троллінгу, здатного знищити навіть зовні життєздатний стартап;
патентний пошук, що проводиться на найпершому етапі патентування, може вберегти стартапера від порушення вже існуючих патентів, про які він може не знати, вважаючи свою ідею унікальною;
у разі, якщо стартап започатковується не за рахунок самофінансування, а передбачає пошук інвесторів, наявність патентів додасть ваги і серйозність даному стартапу в очах інвестора і знизить ризики і страхи щодо несумлінних дій з боку інвестора.

Переваги патентування стартапу:

захист технології чи продукту від копіювання та комерційного відтворення конкурентами;
зниження ризику патентного троллінгу;
можливість передачі прав третім особам (ліцензії, переуступка прав);

полегшує пошук інвесторів і регулює взаємини.

Реалізація процедури патентування стартапу складається з ряду етапів та передбачає його розподіл на складові з розглядом кожної з них на предмет патентоспроможність (рис. 1.3).

Складові стартапу, шо можуть підлягати патентуванню

№ з/п

Складова стартапу

Сутність

Доцільність патентування

Ідея

Основна рушійна сила стартапу

Не підлягає патентуванню.

У разі опису ідеї стартапу в письмовому вигляді, вона стане об’єктом авторського права як твір, а за розробником буде закріплено авторство і пріоритет

Технічна частина

Стартап заснований на розробці і впровадженні будь- якого інноваційного продукту, процесу або пристрою

Підлягає патентуванню як винахід або корисна модель.

Технічне рішення повинне бути патентоздатним, тобто відповідати трьом обов'язковим критеріям: новизна, винахідницький рівень, промислова придатність.

Відмінністю корисної моделі від винаходу є відсутність винахідницького рівня технічного рішення.

Якщо алгоритми, методи і процеси, що використовуються в стартапі, не мають інноваційної цінності, тоді доцільно отримати авторське свідоцтво на вихідний код, бази даних і письмовий опис алгоритмів, методик

Графічна частина

Обличчя, безпосередньо спрямоване на споживачів, від яких, у кінцевому підсумку, залежить успіх всього проекту (логотип, графічні елементи, шрифти і макети сайту, друкована продукція, фотографії, ілюстрації і зображення)

Логотип стартапа може бути зареєстрований і як товарний знак (торгова марка), і як промисловий зразок.

Графічні елементи і друкована продукція отримують охорону як промислові зразки. Оригінальні авторські фотографії, ілюстрації і зображення стають авторськими творами під захистом авторського права

Текстова частина

Назва, доменне ім'я і текстове наповнення онлайн і оффлайн

носіїв ідеї

Назва і доменне ім.’я в зоні «.ua» реєструється як товарний знак (торгова марка).

Текстова складова реєструється як літературний твір і стає об’єктом авторського права

Аудіо- візуальна частина

Аудіо- та відеоматеріали

Усі аудіо- та відеоматеріали власного виробництва, що використовуються у проекті автоматично отримують охорону як авторські твори, якщо вони містять ім'я автора і дату

виникнення авторських прав

Види суб’єктів підприємницької діяльності:

Об'єкти підприємницької діяльності – це все те, що виступає предметом купівлі-продажу на ринку.

Суб’єкти підприємницької діяльності надані на рис. 1.4.:

За ступенем пріоритетності існують такі цілі підприємницької діяльності: кінцева ціль; проміжні цілі. Цілі підприємництва надані на рис. 1.5.

Інноваційне підприємництво виступає як особливий новаторський процес створення нового, це вид господарювання, спрямований на пошук нових можливостей, на комерційне використання нововведень. Цей вид підприємництва характеризується особливою поведінкою підприємця: готовністю брати на себе весь ризик зі здійснення нового проекту і водночас фінансовою відповідальністю.