Теоретичний матеріал "Працюємо з особливою дитиною"

Працюємо з «особливою» дитиною у «звичайнійшколі»(слайд 1)

…На щастя ,сучасне суспільство відмовляється відподілудітей на «нормальних» і «ненормальних», адже й у «звичайних» дітей може спостерігатися відставання в розвитку, якщо їм не приділеноналежної уваги з боку батьків, вчителів і суспільства загалом.

Діти з особливими потребами – це діти, чиї потреби залежать від різної фізичної чи розумової недостатності або труднощів, пов’язаних із навчанням, засвоєнням знань, умінь і навичок.

Як показує статистика Міністерства охорони здоров’я: в Україні на 1000 дітей припадає 1460 різних захворювань. Зі 100 новонароджених тільки 20 мають задовільний стан здоров’я; 70% новонароджених мають патологічні відхилення в розвитку; 60 – 70% дітей мають соматичні порушення ще на початку свого розвитку; приблизно у 80% дітей, які йдуть до школи, наявні відхилення у стані здоров’я: 10% з них мають мовленнєві вади;  у 25 – 30% спостерігаються порушення розвитку моторних функцій; у 30 – 35% - порушення зорово-просторового сприйняття та зорово-моторної координації.

Адекватного  рівня шкільної зрілості у 6-річному віці досягають від 17 до 50% дітей, а низький розвиток пізнавальних здібностей виявлено у кожної десятої дитини шкільного віку. Отже, до школи приходить приблизно 30% здорових дітей, а серед випускників таких лише 10%.

Особливі освітні потреби – це поняття, яке має поступово витіснити з масового вжитку такі терміни, як аномальний розвиток, порушення розвитку, відхилення в розвитку. Цей термін (особливі освітні потреби) не визначає нормальності чи ненормальності дитини, а акцентує увагу на тому, що вона має потребу у створенні особливих умов для її навчання і виховання, аби зробити своє життя біль комфортним і максимально наближеним до життя «звичайних» людей. Зокрема, освіта таких дітей має здійснюватися за допомогою специфічних засобів.

(слайд 2)

Дітей, що мають особливі освітні потреби,  сучасна наука розподіляє на  три групи:

1. Діти з характерними обмеженими можливостями за станом здоров’я;
2. Діти, які зазнали труднощів під час навчання;
3. Діти, які живуть у несприятливих умовах.

(слайд 3)

Для кожної дитини з особливими освітніми потребами характерні свої особливості. За цією ознакою дітей об’єднують у такі групи:

• Діти, для яких характерні порушення  слуху (повна або часткова відсутність слуху);
• Діти, для яких характерні порушення зору (повна або часткова відсутність зору);
• Діти, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом;
• Діти зі складною структурою порушень (сліпоглухонімі тощо)
• Діти – аутисти;
• Діти, які мають емоційно – вольові порушення;
• Діти, у яких порушене мовлення;
• Діти з інтелектуальними аномаліями (ті, у яких має місце затримка психічного розвитку)

Затримка пихічного розвитку -  під цим терміном розуміють синдром тимчасового відставання психіки загалом  або окремих її функцій – моторних, мовленєвих, емоційно – вольових зокрема цей характер відставання з часом долають, і тим успішніше, чим раніше виявлять причину. Дуже важливо створити необхідні умови коригування, які забезпечують нормальне навчання і виховання дітей цієї категорії. Характер затримки психічного розвитку обумовлює зміст та глибину порушень структури навчально-пізнавальної діяльності цієї категорії учнів.

(слайд 4)

 Затримку психічного розвитку може зумовити багато чинників, зокрема:

• Порушення функціювання мозку в період внутрішньоутробного розвитку,
• Спадкова схильність,
• пологові ускладнення,
• хронічні й тривалі захворювання в ранньому дитинстві,
• невідповідні умови виховання тощо.

Саме діти із затримкою психічного розвитку навчаються в наших класах ІПК:

• 2 клас ІПК – 7 учнів
• 3 клас ІПК –13 учнів
• 5 клас ІПК – 6 учнів

У цьому навчальному році відбувся перший випуск  класу ІПК: 4 клас ІПК закінчило 13 учнів, які навчалися в спеціальному класі протягом п’яти років. Саме на п'ять років розрахована программа початкової школи: підготовчий, перший, другий, третій, четвертий класи. Кожного року дітей обстежували спеціалісти обласної ПМПК, які відстежували научуваність, зв’язне мовлення, розвиток уваги, пам’яті. Підсумкове обстеження підвело перші підсумки – результати роботи нашого колективу: шести учням за висновками комісії рекомендовано навчання у п’ятому класі за програмою загальноосвітньої школи. Ще шість учнів продовжать навчання у спеціальному класі за програмою рекомендованою для дітей із ЗПР. У цих учнів на момент першого обстеження у 2014 році стояв пограничний діагноз між легкою розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку. Так як на цей момент у нашому закладі відкривався спеціальний клас ІПК, батьки відмовилися від направлення їх дітей до спеціального закладу (спецінтернату) і виявили бажання залишити своїх дітей у нашому закладі в класі ІПК. Ці учні на достатньому рівні засвоювали програмовий матеріал: вони читають, розуміють прочитане відповідають на питання, таблички множення напам’ять не вивчили, але коли вона лежить поруч – вони добре знають для чого вона потрібна і як нею користуватися: множать і ділять багатоцифрові числа, ну звичайно додають і віднімають. А найбільше їх досягнення – це виявлені їхні таланти і здібності.Деяким із них немає рівних у малюванні, танцях, декламуванні віршів, театральному мистецтві, хореографії.(Слайди 5, 6, 7,8) Саме це їм дає можливість відчувати себе повноцінними особистостями. Все це завдяки особливим освітнім потребам, які ми створювали протягом років навчання:

• Навчання дітей почали одразу, щойно було виявлено порушення в розвитку. Це дозволило не втратити час та досягти максимального результату
• До навчальної програми введені спеціальні розділи, яких немає в стандартній шкільній програмі: корекція розвитку,  розвиток мовлення, ритміка;
• Використання специфічних засобів для здійснення навчання. Хоча матеріальна база бажала бути значно кращою, виходячи із наших можливостей ми створювали максимальні умови для навчання цих дітей.

(Слайд 9)

Порівняння традиційної моделі освіти з моделлю орієнтованою на дітей з особливими освітніми потребами (фрагмент)

(Слайд 10)

Крокуючи як «першопроходьці», методом спроб, власного досвіду, інтуїції ми беззаперечно дотримувалися принципів:

• « Не зашкодь!»;
• Свідомості і активності;
• Систематичності і послідовності;
• Доступності та індивідуалізації;
• Системного чергування навантажень і відпочинку;
• Безперервного здоров'язбережного процесу.

(Слайд 11)

Це:

• Раціональна організація уроку
• Створення сприятливого психологічного клімату
• Комунікативні ігри
• Арт-методи
• Розвиток дрібної моторики
• Антистресова гімнастика
• Зорова гімнастика
• Динамічні паузи

Поле нашої діяльності не обмежувалося. З яким би проханням моральним чи матеріальним ми не звернулися до адміністрації закладу – відповідь була завжди позитивною: буде. зробимо, творіть. На сьогоднішній день з ініціативи адміністрації в закладі створюються кімнати сенсорного розвантаження: світла і темна, не тільки для дітей з особливими освітніми потребами, але й для всіх учнів закладу.

В народі кажуть, що перший млинець не вдасться, а ми вважаємо, що ця приказка не про нас.

 Пропонуємо вашій увазі із нашого багатого творчого архіву фрагмент підсумкового інтегрованого заняття:розвиток мовлення, корекція розвитку, ритміка

Фрагмент відео