Тест до теми уроку "Єгипет - дарунок Нілу"

На північному сході гарячої Африки східною околицею найбільшої у світі пустелі Сахари несе свої води одна з найбільших річок у світі — Ніл. Саме в долині Нілу зародилася давньоєгипетська цивілізація. Ніл (з єгипетської «Хапі», або «річка») — немовби затиснутий зі сходу та заходу горами й піщаними пустелями. У Єгипті був спекотний і сухий клімат, дощів майже не було. Від спеки ґрунт покривався тріщинами, ставав твердим, наче камінь. У травні й червні із заходу віяв пекучий вітер пустелі Сахари. Південний вітер хамсин, що лютував майже 50 днів, нісся з неймовірною силою і здіймав хмари дрібного пилу та піску. Єгипетська земля оживала з розливом Нілу. З VI тис. до н. е. єгиптяни почали займатися землеробством і скотарством. Скотарство розвивалося у вологій дельті Нілу. Землеробство потребувало величезних зусиль. Під час розливів деякі ділянки землі заливало водою — і рослини гнили, а на інші ділянки вода майже не доходила — і рослини засихали. Тому жителі Єгипту почали будувати загороджувальні дамби — насипи у вигляді валів із глини й очерету. Землі, до яких не доходила вода, зрошували за допомогою каналів. Щоб звільнити землю під посіви, єгиптянам доводилося осушувати болота, вирубувати очерет. Такий спосіб ведення землеробства вчені називають іригаційним землеробством.