Роботу на сьогоднішньому уроці будуть регулювати 2 смайлики- сонечко і хмаринка. Ви скажете як? Поясню. Якщо в ході уроку ви готові до відповіді на поставлені питання, то, піднімаєте смайлик сонечко, який буде свідчити про вашу готовність, якщо смайлик - хмаринка, він буде свідчити, що ви не готові до відповіді.
Актуалізація опорних знань. Інтелектуальна розминка, яка має виявити знавця – Характеристикпоняття цивілізація.
1. Коли завершується період первісності?
2. Що таке цивілізація?
3. На зміну якому періоду приходить період, який вчені називають цивіліза-
цією?
4.Що означає цивілізація латинською?
5. Перерахуйте показники переходу від первісності до цивілізації.
6. З історією яких цивілізацій ми вже познайомились?
7. Чим запам’яталася вам кожна із вивчених цивілізацій?
Хто найбільше назве характеристик цивілізації, той і стане переможцем історичної розминки « Характеристики цивілізації».
Йому присвоюється звання «Знавець характеристик цивілізації». Привітаємо переможця, який, керуючись настановами девізу уроку « активним і уважним будь» здобув перемогу з найвищим балом. Наслідуйте приклад вашого товариша і отримуйте задоволення від роботи.
Перегортаємо наступну сторінку всесвітньої історії, яка познайомить нас з цивілізацією Стародавнього Риму, колискою якої став Апеннінський півострів. Ще в давнину греки стали називати його Італією. Спочатку цю назву вживали щодо південної частини півострова, багатої на пасовища для худоби. У ІІІ столітті до н.е. так почали називати весь півострів. І сьогодні на ньому розташована Італія, одна з розвинутих країн Європи. Там виникла Римська держава, яка як і Греція відноситься до Античного світу.
Тема уроку. Природно-географічні умови Апеннінського півострова.
Мета уроку: визначити особливості географічного положення Апеннінського півострова, схарактеризувати природні умови та заняття його жителів; з’ясувати склад населення; розвивати навички роботи з історичною картою та історичними джерелами, вміння висловлювати власні судження, порівнювати історичну інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, вдосконалювати вміння узагальнювати і систематизувати вивчений матеріал шляхом складання таблиць; виховувати толерантність, пошану до історії інших народів, інтерес до вивчення античної історії.
рНа уроці формуються такі предметні компетентності:
Хронологічна компетентність розвивала уміння учнів орієнтуватися в історичному часі, встановлювати близькі та далекі причино-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;
Просторова компетентність розвивала уміння орієнтуватися в історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля;
Інформаційна компетентність розвивала уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;
Логічна компетентність розвивала уміння визначати і застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множинність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації.озвиток освіти; на прикладі Галицько-
.
літопису характеризувати розвиток літописання; визначати особливості архітектури та образотворчого мистецтва Галицько-Волинської держави; Обладнання: підручник, хрестоматія, презентація, роздавальний матеріал.
розпізнавати й описувати найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Очікувані результати:
учні зможуть: визначати особливості географічні положення Апеннінського півострова; аналізувати природні умови і заняття населення; характеризувати його склад.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
План
П.1 Щоб визначити географічне положення Апеннінського півострова, яке в свою чергу допоможе прослідкувати природні умови цієї довгої , вузької смужки суходолу, що заходить далеко в море, урочисто оголошуємо відкриття картографічної лабораторії «». Перепусткою до неї є карта підручника, карта на парті, каркас таблиці «Об’єкти географічного положення Апеннінського півострова». Діти, дайте знати, піднявши відповідний смайлик , кого охорона пропустила до картографічної лабораторії.
Діти, хочу сказати, що тихенько сидіти в лабораторії на вдасться, бо за правилами лабораторії треба працювати з картою, давати відповіді на поставлені питання і використовуючи здобуті знання заповнювати таблицю.
Робота в лабораторії виявить найкращого збирача історичної інформації .
Тож бажаю цікавої роботи, нових знань та відкриттів в картографічній лабораторії, а запорукою успіху буде ваш сьогоднішній гарний настрій.
Робота з картою.
забезпечують зв’язки між областями?
Підводимо підсумки роботи в лабораторії. Хто з співробітників лабораторії хоче познайомити нас зі змістом своєї таблиці.
Це допоможе нам визначити найкращого збирача географічної інформації. Звання « Найкращий збирач географічної інформації» за результами роботи присвоюється.. .
П.2 Природні умови.
Методичний прийом. Практичність теорії.
Проблемне питання. Чи визначає географічне положення природні умови своєї території?
Щоб дати відповідь на це питання візьміть на допомогу відкриття, що ви зробили, працюючи в картографічній лабораторії.
П.3 Заняття жителів півострова.
Молодці, діти. Працюєте плідно, мабуть настанови девізу уроку вам допомагають і це добре.
Методичний прийом. Займи позицію.
Як ви думаєте, географічне положення, природні умови півострова допоможуть нам визначити заняття його жителів? Якщо думаєте так, то підніміть відповідний смайлик. А от для характеристики занять об’єднаємося в творчі групи. Кожне об’єднання отримає конвертик, який вам передали давні римляни з надією, що вам буде цікаво дізнатися про їх заняття. А от, щоб словесно описати кожне заняття потрібно зробити наступне:
Кожна група повинна найдоступніше описати довірене їй заняття, бо за найкращий опис її співробітники отримають нове знання «». У нас уже є і знавці, і збирачі, тож приймайте і …
Висновок з даного питання зробіть у формі ланцюжка, який з’єднає між собою. Географічне положення, природні умови, заняття.
Яка творча група справиться з цим питанням перша, покаже час. Привітаємо…
П.4 Стародавній Рим, як і Стародавня Греція поділялася на історичні області, пов’язані з розселенням племен. Найбільшими за природними умовами були: Етрурія, Лація, Кампанія, Апулія. І знову проблемне питання:
Які ж племена населяли півострів? Досліджували це питання, спираючись на історичні джерела наші юні історики -…
Тож запросимо їх до бесіди і познайомимося з результатами проведеного їх дослідження.
Досліджувачі передають здобувачам освіти візитки племен, ті дякують.
Методичний прийом « Піт-стоп»
Зробіть стисло і швидко три висновки з матеріалу уроку:
Рефлексія. Чи сподобався вам урок?
Хвилинка інтернету. Виберіть смайлик, який покаже ваші враження від уроку.
Підсумок уроку. Чого вас навчили події даного уроку.
Д\з: п.44. (ст.164-165), вивчити поняття, оформити контурну карту.