Тест як засіб оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з хімії та біології

Тест як засіб оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з хімії  та біології

Виконала:

Савицька Тетяна Болеславівна

вчитель вищої категорії, вчитель-методист

ЗОШ №26м. Житомира

2020р.

Зміст

Вступ............................................................................................... ….      3

Розділ 1. Введення  тестового контролю. Роль

тестів в сучасному навчальному процесі .............................                    4

1.1. Тест як засіб педагогічного вимірювання............................              5

1.9. Використання ІКТ  при проведенні тестування.. ................              6

Розділ 2. Методичні рекомендації щодо застосування тестових

завдань……………………………………………………………                7

2.1. Тестові завдання: правила конструювання

формати, вимоги .....................................................................                  8

2.2. Форми (формати) тестових завдань .....................................           16

2.3. Створення тестових завдань різних когнітивних рівнів ......           21

Висновки…………………………………………………………………    24

Література……………………………………………. …………….. ……26

Додатки   ………………………………………………………………….. 28

Вступ.

Класичним у педагогіці є визначення К. Інгекампа: «Тестування — це метод педагогічної діагностики, за допомогою якого вибір поведінки, що презентує передумови чи результати навчального процесу, повинен максимально відповідати принципам зіставлення, об'єктивності, надійності та валідності вимірів, повинен пройти опрацювання й інтерпретацію й бути прийнятним для застосування в педагогічній практиці»^[1].

Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. Важливим елементом усіх сучасних технологій навчання є інструмент виміру навчання і його обов'язкових результатів. В умовах сучасної школи технологічним та об'єктивним інструментом виміру неявних параметрів педагогічного процесу (рівня знань та складності завдань) вважається тест, який забезпечує мобільний, загальний та систематичний контроль за перебігом навчання взагалі та індивідуальний підхід до кожного учня зокрема.

У світовій педагогічній практиці проблема створення та застосування тестів має широке наукове обгрунтування та високий ступінь дослідженості (В.С.Аванесов, Т.Аджер, А.Анастазі, І.Є.Булах, Л.Бурлачук, Дж.Гласс, Р.Ібел, К.Інгенкамп, П.Клайн, Дж.Мак, Р.Намбельтон, М.М.Олійник, Л.Реснік, Дж.Стенлi, В.Хант та інші).[4]

Державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Вони є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм одержання освіти.[2]

Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення.[3]

Мета дослідження полягає в розробці й теоретичному обгрунтуванні динамічної системи тестових завдань та тестів для контролю обов'язкових результатів навчання хімії та біології.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми за літературними джерелами, теорію та практику використання тестів під час навчання учнів хімії та біології.
2. З’ясувати можливості використання тестів під час проведення уроків з хімії та біології.
3. Довести, що тестові завдання  є важливим інструментом оцінювання якості знань учнів.
4. Продемонструвати на прикладах доцільні форми тестових завдань у навчанні хімії та біології.
5. Показати перспективи використання тестів різного призначення(для поточного, тематичного, річного контролю, самоконтролю).

Важливим питанням є оцінка не тільки результатів навчання, а й навчально-пізнавальної діяльності учнів, педагогічної діяльності вчителів, їхньої інтегрованої взаємодії, що дає змогу виявити динаміку навчальної компетентності, інтелектуального й психічного розвитку учнів. За цими показниками оцінюються і результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, і результативність діяльності школи в цілому. При чому вони є найвагомішим критерієм її оцінювання.

Об’єктом дослідження  є оцінювання знань і умінь учнів загальноосвітньої школи у навчанні хімії та біології.

Предметом дослідження є зміст і форма тестових завдань з хімії та біології.

З розвитком української освіти виникають все більше соціально-

педагогічні питання, щодо якісного управління системою освіти. В якому

буде враховані усі можливі чинники впливу соціального середовища на

освітній процес. На думку багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців

найвагомішим етапом навчального процесу є основна школа. Бо потребує

чіткого аналізу та оцінки, яка не може допускати неточностей серед вчителів при роботі та навчально-виховному процесі учнів.

Більш детально та ґрунтовно систему контролю та оцінювання

навчальних досягнень досліджували такі вітчизняні та зарубіжні науковці: Ю. Бабанський, С. Гончаренко, К. Ігненкамп, В. Оконь, В. Рисс, Б.Г. Ананьєв, І.А., Зязюн, В.Ю. Биков, Овчарук О.В., Дж. Браунер, Ганс Айзенк, Філіп Вернен, Френсіс Гальтон, Ф. Перрену, Ж. Мейєру, К. Тело, Ж.-М. Барб’є, Ж. Вогле.[5]

Базуючись на дисертаційних джерелах та інших аналізів наукових праць  сучасне оцінювання навчальних досягнень учнів в середніх загальноосвітніх   навчальних закладах набуває все більше популярності серед вітчизняних та  зарубіжних країн Європи. Найбільшого попиту в нашій країні та в інших  країнах світу (Австрія, Велика Британія, США, Ірландія, Італія, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція ) серед різноманітних методів навчання та  оцінювання навчальних здібностей набуло тестування.                       Як показують наукові  дослідження багатьох наукових праць розроблено багато методів та  різновидів тестування. Найбільшої популярності та ефективності набули:

- зовнішні стандартизовані тести (ЗСТ);

- діагностичні  тести;

- тести досягнень;

- автоматизовані тести;

- адаптовані тести

- критеріально-орієнтовані тести.

Їх підтримали і використовують міжнародні дослідження з оцінювання

якості середньої освіти, які належать до Міжнародної програми оцінки знань та вмінь учнів PISA (Program for International Student Assessment) за напрямками «Граматичне читання» (2000р.) та TIMSS ( Inter-national

Mathematics and Science Study - третє міжнародне дослідження оцінки якості математичної та природничо-наукової освіти) [6].

За монографією Бикова В.Ю. видно, що аналіз використання тестових

методик показує, що створення тестового інструменту з хорошими

психометричними показниками можливе під час застосування визначеної

схеми (етапів) процесу розробки тесту. Заходи, визначені для кожного етапу цього процесу, вказують на конкретні цільові завдання, в той час коли, самі заходи і етапи становлять власне процес [7].

На думку Бикова В.Ю. використання інформаційно-комунікаційних

технологій (ІКТ) в навчальний процес, суттєво змінює методи та функції

навчання. Робить його більш доступним як для учнів, так і для вчителів. Що полегшує та покращує сам процес навчання, та оцінювання навчальних здібностей учнів в цілому. Таке широке використання засобів ІКТ сприяє на створення у навчальних закладах комп’ютерно орієнтованого навчального середовища (КОНС). Можливості ІКТ на сьогодні багатогранні і мають великі перспективи у використанні в навчальному процесі, які обробляють велику кількість інформації, презентації – вони відкривають великі можливості для засобів контролю та оцінювання (ЗКО) [6].

Використання різних пристроїв ІКТ в системі ЗКО поєднує в собі

сукупність стандартних рішень вимірювання навчальних здібностей, та

різноманітні новітні технології в системі ІКТ (відео- та аудіо- технологій).

Але нажаль проблемою сьогоднішнього впровадження комп’ютерно-

орієнтованого середовища в навчальний процес є низький рівень готовності керівників загальноосвітніх шкіл до використання інформаційно- комунікаційних технологій, в управлінні школою, відсутності науково обґрунтованої методики використання мультимедійних засобів при проведенні занять з конкретних навчальних дисциплін, правильному та суб’єктивному оцінюванні навчальних досягнень учнів, недостатньої забезпеченості навчальних закладів як кількісно, так і якісно педагогічними програмними засобами.

Використання різних пристроїв ІКТ в системі ЗКО поєднує в собі

сукупність стандартних рішень вимірювання навчальних здібностей, та

різноманітні новітні технології в системі ІКТ (відео- та аудіо- технологій).

Але нажаль проблемою сьогоднішнього впровадження комп’ютерно-

орієнтованого середовища в навчальний процес є низький рівень готовності керівників загальноосвітніх шкіл до використання інформаційно- комунікаційних технологій, в управлінні школою, відсутності науково обґрунтованої методики використання мультимедійних засобів при проведенні занять з конкретних навчальних дисциплін, правильному та суб’єктивному оцінюванні навчальних досягнень учнів, недостатньої забезпеченості навчальних закладів як кількісно, так і якісно педагогічними програмними засобами.

Інформаційно-комунікаційні технології пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою та управлінням інформацією. Цей термін включає всі технології, що використовуються для роботи з інформаційними ресурсами. Загалом використання ІКТ в навчальному процесі виступає як комп'ютерно-орієнтована складова педагогічної технології, яка відображає деяку формалізовану модель певного компоненту змісту і методики навчання, що представлені педагогічними програмними засобами, інформаційно орієнтованими методами навчання і комунікаційними мережами для розв'язання дидактичних завдань або їх фрагментів.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні базується на загальному розумінні зміни ролі інформації в освітньому процесі та загальних принципах інформаційної взаємодії в інформаційно-комунікативному середовищі.

Традиційна класно-урочна система зорієнтована на трансляцію знання від учителя до учня. Використання ІКТ у навчально- виховному процесі дозволяє перейти від навчання, в основі якого — інформація, почута з вуст викладача або прочитана в підручнику, до навчання через сприйняття інформації з електронних ресурсів, Інтернету, навколишнього середовища тощо. На будь-якому уроці вчитель, оперуючи різноманітними цифровими навчальними ресурсами, може організувати дослідницьку діяльність учнів, зорієнтувати в індивідуальному пошуку інформації, навчити оцінювати надійність різних інформаційних джерел, створювати власні електронні продукти (малюнки, мультимедійні презентації, електронні моделі).

Замість насичення пам'яті дитини значним обсягом знань набагато важливіше навчити її знаходити, користуватися та застосовувати їх на практиці. Завдяки використанню ІКТ діти працюють в індивідуальному темпі, що створює ситуацію успіху для кожного учня, процес здобуття знань мотивує до навчання.

Переваги використання ІКТ у процесі навчання біології та хімії:

•   ІКТ дозволяють представляти знання наукових  фактів, подій, документів, коментарів та інтерпретацій у взаємозв'язку;

•   знання постають у певному контексті. Контекстом слугують не тільки коментарі, а й багато інших матеріалів (малюнки, звукові вставки, анімація, портрети тощо), які подають інформацію про біологічні та хімічні  явища з різних боків. Створюється мережева структура інформації, з великою інформаційною насиченістю і додатковим смисловим потенціалом;

•   знання формуються завдяки залученню різних каналів сприйняття;

•   сприйняття, інтерпретація та засвоєння  наукових  знань за умов використання ІКТ відбувається не тільки когнітивним способом, але й споглядальним шляхом;

• Індивідуалізація навчання;
• Інтенсифікація самостійної роботи учнів;
• Зростання обсягу виконаних на урок завдань;
• Розширення інформаційних потоків при використанні Internet;
• Підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового моменту: вирішиш вірно приклади - відкриєш картинку, повставляєш правильно всі букви - продвінешь ближче до мети казкового героя. Комп'ютер дає вчителю нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання, не тільки силою уяви розсовуючи стіни шкільного кабінету, але за допомогою новітніх технологій дозволяє зануритися в яскравий барвистий світ. Таке заняття викликає у дітей емоційний підйом, навіть відсталі учні охоче працюють з комп'ютером.
• реконструкція біологічних  подій як найважливіший крок у формуванні наукової  свідомості відбувається завдяки залученню віртуальної реконструкції, що стимулює інтелектуальну діяльність учнів.

Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня

Для учня важливо те, що відразу після виконання тесту (коли ця інформація ще не втратила свою актуальність) він отримує об'єктивний результат із зазначенням помилок, що неможливо, наприклад, при усному опитуванні.

Освоєння учнями сучасних інформаційних технологій. На уроках, інтегрованих з інформатикою, учні оволодівають комп'ютерною грамотністю і вчаться використовувати в роботі з матеріалом різних предметів один з найбільш потужних сучасних універсальних інструментів - комп'ютер, з його допомогою вони вирішують рівняння, будують графіки, креслення, готують тексти, малюнки для своїх робіт. Це - можливість для учнів проявити свої творчі здібності;

Таким чином, за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб'єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок біології та хімії таким чином, що взаємодія між суб'єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці. ІКТ дозволяють розробляти і застосовувати принципово нові засоби інформаційної взаємодії між учнями. Ця взаємодія зорієнтована на виконання різноманітних видів самостійної діяльності з моделями предметно-біологічного середовища (ріст, розвиток, дихання, розмноження тощо.), створеними за допомогою сучасних комп'ютерних засобів та представленими на екрані.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні базується на загальному розумінні зміни ролі інформації в освітньому процесі та загальних принципах інформаційної взаємодії в інформаційно-комунікативному середовищі.

Традиційна класно-урочна система зорієнтована на трансляцію знання від учителя до учня. Використання ІКТ у навчально- виховному процесі дозволяє перейти від навчання, в основі якого — інформація, почута з вуст викладача або прочитана в підручнику, до навчання через сприйняття інформації з електронних ресурсів, Інтернету, навколишнього середовища тощо. На будь-якому уроці вчитель, оперуючи різноманітними цифровими навчальними ресурсами, може організувати дослідницьку діяльність учнів, зорієнтувати в індивідуальному пошуку інформації, навчити оцінювати надійність різних інформаційних джерел, створювати власні електронні продукти (малюнки, мультимедійні презентації, електронні моделі).

Замість насичення пам'яті дитини значним обсягом знань набагато важливіше навчити її знаходити, користуватися та застосовувати їх на практиці. Завдяки використанню ІКТ діти працюють в індивідуальному темпі, що створює ситуацію успіху для кожного учня, процес здобуття знань мотивує до навчання.

Переваги використання ІКТ у процесі навчання біології та хімії:

•   ІКТ дозволяють представляти знання наукових  фактів, подій, документів, коментарів та інтерпретацій у взаємозв'язку;

•   знання постають у певному контексті. Контекстом слугують не тільки коментарі, а й багато інших матеріалів (малюнки, звукові вставки, анімація, портрети тощо), які подають інформацію про біологічні та хімічні  явища з різних боків. Створюється мережева структура інформації, з великою інформаційною насиченістю і додатковим смисловим потенціалом;

•   знання формуються завдяки залученню різних каналів сприйняття;

•   сприйняття, інтерпретація та засвоєння  наукових  знань за умов використання ІКТ відбувається не тільки когнітивним способом, але й споглядальним шляхом;

•   реконструкція біологічних  подій як найважливіший крок у формуванні наукової  свідомості відбувається завдяки залученню віртуальної реконструкції, що стимулює інтелектуальну діяльність учнів.

Таким чином, за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб'єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок біології та хімії таким чином, що взаємодія між суб'єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці. ІКТ дозволяють розробляти і застосовувати принципово нові засоби інформаційної взаємодії між учнями. Ця взаємодія зорієнтована на виконання різноманітних видів самостійної діяльності з моделями предметно-біологічного середовища (ріст, розвиток, дихання, розмноження тощо.), створеними за допомогою сучасних комп'ютерних засобів та представленими на екрані.

Згідно Концепції загальної середньої освіти основним завданням загальноосвітньої школи є різнобічний розвиток індивідуальності, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб; формування в учнів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя; становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетенцій. Випускники школи повинні відчувати себе компетентними в будь-якій галузі, вміти творчо мислити, знайти своє місце в реальному житті. Працюючи в школі, можна дійти висновку, що досягти гарних результатів можна шляхом підвищення інтересу учнів до вивчення предмета. В цьому прекрасно допомагають нетрадиційні форми завдань на уроці. Цьому сприяє систематичне застосування тестових завдань на всіх етапах уроку та знайомство учнів з різними видами тестів і навчання роботі з ними.

Традиційно приділяється увага контролю й самоконтролю знань, зокрема в тестовій формі. Тест уже визнаний об’єктивним та оптимальним вимірювальним інструментом рівня знань учнів з біології. Об’єктивність тестування досягається шляхом стандартизації процедури його проведення. Тести дають змогу виміряти рівень засвоєння ключових понять, умінь, навичок, передбачених чинною програмою. Вчителю біології під час конструювання тесту важливо враховувати один із основних критеріїв його якості – придатність, а саме адекватність, функціональність і дієвість, що дає змогу характеризувати точність вимірювання досліджуваної властивості (навчальних досягнень). Чим придатніший тест, тим краще відображається в ньому саме та якість (властивість) заради якої він створювався.

Перш за все, важливо навчити роботі із завданнями на вибір однієї правильної відповіді.

Наприклад, при виконанні завдань, орієнтованих на вибір відповіді, вчитель пропонує учням прочитати його, знайти в ньому головну частину, скласти відповідь і зіставити його з кожним із запропонованих, вибрати правильний і записати позначає його цифру або букву.

Кожен новий вид завдання вимагає навчання роботі з ним. Таким чином, на перших етапах застосування тестових завдань важливо більше часу приділяти навчанню учнів роботі з кожним новим видом завдання. Оволодіння цією технологією дозволить надалі оперативно застосовувати тести для перевірки знань.

Тест складається з двох частин: завдання та еталона. Порівнюючи еталон з відповіддю учня, можна об’єктивно судити про якість засвоєння навчального матеріалу. Тест, позбавлений еталона, перетворюється на звичайне контрольне завдання.

Класифікація тестів.

• Тести на впізнання;
• Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді;
• Тести з часткою «НЕ»;
• Тестові завдання на завдання біологічних термінів;
• Тестові завдання з використанням малюнків;
• Тести з вибором кількох правильних відповідей;
• Тест «на підстановку»;
• Тестові завдання на класифікацію об’єктів і процесів;
• Тестові завдання на визначення послідовності подій.[13]

Види тестових завдань які можна використовувати на уроках біології(приклади завдань)

Тести на впізнання.

У тесті на впізнання учневі задається питання, що вимагає від нього альтернативної відповіді: «так» чи «ні»; «є» або «не є».

Наприклад: Кров відносять до сполучної тканини.

• А. Так
• Б. Ні

Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді

У педагогіці спірним залишається питання про кількість відповідей у завданні. Пропонуються завдання, що містять від двох до восьми відповідей. Експериментальна перевірка тестових завдань показала, що двох відповідей недостатньо, тому що в цьому випадку зростає ймовірність вгадування правильної відповіді. У теж час включення в завдання шести-восьми відповідей також виявляється неефективним. У цьому випадку в учнів йде багато часу на виконання завдань і втрачається одна з провідних переваг нетрадиційних форм перевірки – економія часу. Тому вважається доцільним включати в тестове завдання цього типу чотири-п’ять відповідей, з яких лише один правильний.

Наприклад: Артеріальна кров відрізняється від венозної тим, що вона:

• А.  Густіша.
• Б. Рідша.
• В. Темно-вишневого кольору.
• Г.  Яскраво-червона.

Учні обирають з чотирьох відповідей один, на їхню думку, правильний і записують в зошит стоїть біля нього букву, в даному випадку букву Г.

Тестові завдання на знання біологічних термінів.

Часто подібні завдання використовуються, щоб перевірити, оволоділи чи учні біологічними термінами і поняттями. Легше учням виконати завдання, в якому дається визначення і пропонується вибрати його назву.

Наприклад. Група клітин, які мають подібну будову та виконують спільні функції називають:

• А. Клітиною.
• Б. Тканиною
• В. Органом.
• Г. Організмом.

Відповідь: Б.

Тестові завдання з часткою «НЕ».

Іноді в питання включається негативна частка «НЕ», слова «НЕ МОЖНА», «НЕ БУДЕ» і т.п. При виконанні завдань цього типу учні часто не звертають увагу на заперечення в питанні. Тому для перевірки знань на базовому рівні такі завдання можуть надаватися тільки після неодноразових вправ. Щоб привернути увагу учнів до заперечення в питанні, його слід підкреслити або виділити шрифтом. Проте скласти завдання з запереченням «НЕ» дуже складно, тому що вимагає підібрати три правильних відповіді і лише один неправильний. Ці завдання орієнтують учнів на інший, більш складний характер розумової діяльності і найчастіше перевищують рівень обов’язкового засвоєння.

Розглянемо приклади подібних завдань. Яку функцію НЕ виконує корінь?

• А. Мінеральне живлення.
• Б. Закріплення рослини в грунті.
• В. Розмноження.
• Г. Фотосинтез.

Відповідь: Г.

Чому бактерії НЕ МОЖНА віднести до рослин?

• А. Розмножуються з допомогою спор.
• Б. Складаються з однієї клітини.
• В. Не містять хлоропластів.
• Г. Не мають оформленого ядра.

Відповідь: В.

Тести з вибором кількох правильних відповідей.

Характер розумової діяльності учнів ускладнюється під час виконання тестових завдань, в яких дається кілька правильних відповідей. У цьому випадку загальна кількість відповідей збільшується до п’яти-семи, число ж правильних відповідей учням не повідомляється. Тестові завдання подібного типу спонукають учнів до аналітичної розумової діяльності, в основі якої лежить відтворення знань. Тому завдання такого роду можуть широко використовуватися для перевірки результатів навчання на обов’язковому для всіх рівні оволодіння навчальним матеріалом. Зазвичай такі завдання не вимагають вибудовування відповідей в певній послідовності, тому що від цього їх сутність не змінюється.

Розглянемо приклади подібних завдань.

За допомогою чого здійснюється вегетативне розмноження рослин?

• А. Вивідковими бруньками.
• Б. Спорами.
• В. Кореневищами.
• Г. Вусами.
• Д. Статевими клітинами.
• Е. Бульбами.

Відповідь: А, В, Г, Е.

Тестові завдання з використанням малюнків.

Для тестової перевірки знань можна використовувати малюнки. Завдання з малюнками розвивають образне мислення учнів, навчають розпізнавати об’єкти та встановлювати зв’язки між ними, перевіряють сформованості вміння спостерігати. Завдання з малюнками можуть бути дуже різноманітними. Найчастіше вони орієнтують на вибір однієї правильної відповіді.

Наприклад:  1. Визначте листок із сітчастим жилкуванням.

2.  Якою цифрою позначені на малюнку еритроцити  крові?

Тестове завдання на класифікацію об’єктів і процесів.

Завдання, в яких даються тільки правильні відповіді, а від учня вимагається їх класифікувати, розподілити у групи і занести результати в таблицю, відносять до розряду складних. Однак після багаторазових вправ їх можна використовувати і для контролю знань на базовому рівні. Подібні завдання добре застосовувати для перевірки знань про класифікацію рослин і тварин, про особливості будови тварин різних груп. Розглянемо приклади:

З наведених нижче виберіть ознаки, що характеризують фотосинтез і дихання. Внесіть в таблицю букви, що позначають ознаки цих процесів.

• А. Відбувається у всіх клітинах.
• Б. Протікає тільки на світлі.
• В. поглинає вуглекислий газ, виділяється кисень.
• Г. поглинає кисень, виділяється вуглекислий газ.
• Д. Відбувається в клітинах з хлоропластами.
• Є. Протікає на світлі й у темряві.
• Ж. Органічні речовини утворюються
• З. Органічні речовини розщеплюються до мінеральних.

Тестове завдання на визначення послідовності подій.

Виконання завдань підвищеної складності вимагає складної розумової діяльності. І тому вони можуть даватися для перевірки знань тільки сильним учням і цікавляться, цим предметом. Наприклад, завдання, в яких пропонується визначити, яке явище чи процес йде за наявними в завданні або передує йому.

В процесі історичного розвитку тварин земноводні з’явилися на Землі після:

• А. Птахів
• Б. Плазунів
• В. Риб
• Г. Ссавців.

Відповідь: В.

Варто зазначити, що у процесі визначення рівня знань, тестування може розглядатися як метод вимірювання, який на відміну від методів усного опитування та письмової роботи, задовольняє основні методичні критерії якості. Цей метод дає можливість забезпечити об’єктивність як процесу вимірювання, обробки даних, так і їх інтерпретації.

Тестування дає змогу вчителю забезпечити вимірювання знань, підходячи до цього поняття системно, зокрема оцінити знання за обсягом та повнотою, їх системністю, узагальненням та мобільністю. Характеристика системності, узагальнення та мобільності знань визначаються за допомогою тесту відповідної складності, тоді як обсяг знань визначається за допомогою відповідей на певну кількість запитань, які видаються учневі із загальної кількості.

Тести є давно відомою й широко практикованою формою перевірки навчальних досягнень учнів, щодо її використання накопичено чималий методичний досвід, але поки що сама методична підготовка вчителів із техніки використання тестів перебуває на порівняно низькому рівні. До того ж майже цілковита відсутність якісних стандартизованих тестів породжує безсистемність у їх використанні й недооцінку в навчально-виховному процесі.

Проте водночас тестові завдання мають суттєві переваги над іншими формами контролю: вони високотехнологічні, можуть розроблятися, проводитися й перевірятися з використанням комп'ютерної техніки, потребують невеликих часових ресурсів для проведення та перевірки, порівняно нескладні в проведенні, що дає змогу спростити саму процедуру контролю від його підготовки та здійснення до перевірки й аналізу, а також вивільнити час для інших видів роботи па уроці, Також вони дозволяють учителеві динамічно визначити рівень засвоєння учнями теоретичного матеріалу й уміння його застосовувати на практиці та відповідно корегувати цей рівень. Як порівняно нова й сучасна освітня технологія тести активізують пізнавальну діяльність школярів, сприяють розвитку в них уміння концентруватися, робити правильний вибір, усувати неточності й неповноту у формулюванні певних тверджень. А найголовніше - саме за їхньою допомогою процес перевірки навчальних досягнень учнів (рівень їхніх знань з предмета, сформованість у них відповідних умінь і навичок) значно об'єктивується й убезпечується від суб'єктивної думки вчителя або іншого перевіряльника, забезпечують для кожного з учасників освітнього процесу реально рівні умови під час контролю результатів навчання. Ці переваги, тестів над іншими формами контролю є найсуттєвішими, оскільки й учні, і їхні батьки, і керівники навчальних закладів між усіма іншими вимогами до оцінювання на перше місце ставлять саме його об'єктивність.

Такий підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності школярів дозволяє отримати певні результати. Оптимальне поєднання методів і прийомів, включення учнів до різних форм практичної і дослідницької діяльності, комплексне використання педагогічних засобів, сприяють залученню учнів до активного процесу пізнання і самовдосконалення. Це дає можливість зацікавити учнів вивчати біологію, відкинути думку багатьох учнів, що біологія важкий і нецікавий предмет. Як результат, кожного року значна кількість моїх вихованців успішно складає ЗНО. Завдяки набраним балам діти мали можливість вступити до обраного вищого навчального закладу. Гарні результати показують учні на предметних олімпіадах.

Коли я заходжу до класу, то ставлю перед собою головну мету: розвивати здібності учнів, дати дитині упевненість у тому, що вона досягне успіху, навчити її вчитися, формувати уміння застосовувати набуті знання й отримувати насолоду від процесу учіння.

Форма тестового контролю. Найбільшу перевагу при оцінюванні знань учнів надаю тестовому контролю. Сама складаю тести, які зазвичай складаються з запитань закритої і відкритої форми.  Відповідь учня на тестові завдання за допомогою розставлення цифр, підкреслення потрібних відповідей, вставлення пропущених слів, знаходження помилок, тощо - це дозволяє  набрати певну кількість балів за знання теорії. Наступні запитання складніші і включають складання формул, написання рівнянь, розв’язання задач, здійснення перетворень та інше.  Це дає змогу за короткий час перевірити знання певного навчального матеріалу  всього класу, не ділити вимушено учнів на сильніших і слабших  ( знаєш матеріал - роби скільки зможеш). Зручні тести і для статистичного оброблення результатів перевірки.

Самоконтроль допомагає учневі самостійно розібратися в тому, як він оволодів знаннями, перевірити правильність виконання вправ шляхом зворотних дій, оцінити практичне значення результатів проведених дослідів, виконаних вправ, задач тощо. Сама перевірка сприяє стимулюванню учіння, більш повному сприйманню навчального матеріалу, викликає потребу в його глибокому осмисленні. В організації самоконтролю учнів застосовую розроблені алгоритми розв’язання задач та комп’ютер з інтерактивною дошкою. При цьому учень має можливість знайти помилки і самостійно їх усунути. Самостійно знайдена відповідь – маленька перемога дитини в пізнанні складного світу природи, яка надає впевненості у своїх можливостях, створює позитивні емоції, усуває неусвідомлений опір процесу навчання.

Реформування освіти в Україні передбачає створення високоефективного механізму забезпечення якості освіти, зокрема якості навчальних досягнень учнів. Неможливо досягти значних підсумкових результатів без відповідного контролю за ходом їхнього здобуття, без відповідної корегувальної діяльності.

Існує багато методів вимірювання навчальних досягнень учнів. Серед них найбільш поширеними у практиці роботи є спостереження й опитування (усне і письмове). Безумовно, вони мають і матимуть велике значення в управлінні навчальним процесом. Однак можливості цих традиційних методів діагностування у забезпеченні необхідної якості вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів дуже обмежені. Одним з високоефективних сучасних засобів якісних вимірювань навчальних досягнень учнів є тест.

Тестами навчальних досягнень називають системи спеціальних завдань для виявлення ступеня засвоєння певних видів навчальної діяльності в сукупності з деякою системою вимірювання та інтерпретування результатів вимірювання. Тест як засіб вимірювання називають стандартизованим тестом.

Стандартизований тест складається щонайменше з чотирьох складових:

• специфікацій;

• системи завдань;

• інструкції щодо проведення тестування;

• технології перевірки, обробки і аналізу результатів тестування.

Технологія створення тестів навчальних досягнень складається з багатьох етапів. Ця процедура називається стандартизацією тесту і передбачає такі види діяльності:

— складання технічного завдання на підготовку тесту (специфікації);

— формування банку тестових завдань;

— аналіз доступності тестових завдань і відбраковування неякісних завдань;

• аналіз дистракторів та їхнє корегування;
• формування робочого варіанта тесту;

— формування репрезентативної вибірки для експериментальної перевірки цього варіанта;

— знаходження коефіцієнтів надійності за різними методиками і різних видів надійності;

— експертне дослідження змістової валідності;

— розробка кількох варіантів тесту та перевірка їхньої еквівалентності;

— розробка нормативів тесту;

• створення інструктивно-методичного забезпечення тестування.

Під час створення тестових завдань фахівці дотримуються певних правил. Наведемо деякі з них:

1. Кожне тестове завдання має оцінювати досягнення важливої навчальної цілі.
2. Кожне тестове завдання має перевіряти відповідний рівень засвоєння знань.
3. Умова повинна містити чітко сформульоване і зрозуміле для екзаменованого завдання.
4. Варіанти відповідей мусять бути вірогідними (правдоподібними).
5. Усі дистрактори мають бути вірогідними (правдоподібними).
6. Інформація, що міститься в одному тесті, не повинна давати відповіді на інше завдання.[11]

Типи тестових завдань

Існує багато типів тестових завдань. Їх можна розподілити на два основні:

• завдання закритої форми із запропонованими відповідями;

• завдання відкритої форми з вільно конструйованою відповіддю.

1. Завдання закритої форми, з варіантами відповідей на вибір:

• Завдання з однією правильною відповіддю;
• Завдання на встановлення відповідності (логічні пари);
• Завдання на встановлення правильної послідовності.

2. Завдання відкритої форми у яких відсутні варіанти відповіді. До завдань такого     типу належать:

• Завдання з короткою відповіддю.

Форми та приклади тестових завдань

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Кожне завдання цієї форми складається із запитання та чотирьох варіантів відповідей, з яких тільки одна – правильна.

Завдання цієї форми вважається виконаним, якщо в бланку відповідей відмічений тільки один варіант відповіді в рядку варіантів відповідей  до кожного завдання.

Наприклад:

3.      У  промисловості кисень добувають:

А. з органічних речовин;

Б. з повітря;

В. з неорганічних речовин;

Г. з води.

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Виконання завдань цієї форми полягає у встановленні відповідності між хімічними назвами, формулами, умовами, твердженнями, висновками тощо, логічно пов’язаними між собою, але розташованими за умовою завдання у різних групах довільним чином.

Завдання цієї форми вважається виконаним, якщо до кожного пункту, позначеного буквою, вказаний один правильний варіант відповіді, позначений цифрою і записаний до бланка відповідей.

Наприклад:

Завдання на встановлення правильної послідовності

Виконання завдань цієї форми полягає в необхідності розташування  варіантів дій (понять, формул, характеристик) у певній послідовності.

Наприклад:

Завдання відкритої форми з короткою відповіддю

При виконанні  цих завдань потрібно вписати отриманий чисельний результат у бланк відповідей відповідно до вимог заповнення бланка. Розв’язання завдань у чернетці не перевіряються і до уваги не беруться. До бланка відповідей вписується лише чисельна відповідь тієї розмірності, яка вказана в умові завдання.

Завдання вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей відповідно до правил заповнення бланка записана правильна відповідь.

Наприклад:

Як відомо, методи перевірки рівня навчальних досягнень учнів з урахуванням  специфіки предмета хімії, поділяють на усні, письмові й практичні. Важливою вимогою під час вибору методу перевірки є врахування можливостей учнів: їх підготовленість до самостійної роботи, до різних видів діяльності; їх відношення до навчання; ступінь розвитку самоконтролю в навчанні; їх працездатність. Високий рівень підготовленості класу вимагає збільшення частки самостійної праці. У класі з низьким рівнем підготовленості бажано урізноманітнювати методи, оскільки в даному випадку важливо підтримувати активний пізнавальний інтерес учнів. Зниження працездатності учнів у кінці дня також потребує декілька більшої різноманітності методів для зняття стомленості та підтримки інтересу. Разом з тим, врахування можливостей класу не повинно означати пристосування до нього, оскільки завдання вчителя полягає в тому, щоб розвивати здібності та можливості учнів.

Розглянемо на конкретних прикладах, як можна поєднати різні методи перевірки. Вчитель запланував провести усне опитування учнів. Під час фронтального опитування учні дають лише короткі прості відповіді, не вчаться зв’язно висловлювати свої думки. Доволі часто оцінки виставляються за фрагментарні однозначні відповіді. Індивідуальне опитування кількох учнів займає багато часу, в наслідок чого основна маса учнів нудиться. В даному випадку ми пропонуємо на початку уроку провести короткочасне тестування на 10 – 15 хвилин. Після тестування зібрати відповіді учнів, залишивши на столах листки з завданнями та провести усне фронтальне або індивідуальне опитування (обговорення) за результатами тестування. Для цього певні учні за бажанням (вчителя чи самого учня) виголошують свої відповіді на завдання тесту з поясненнями. Таке поєднання методів перевірки дає змогу перевірити хід мислення учнів при роботі над завданнями тесту, дозволить розвивати мову учнів та їх здатність аргументовано відстоювати свої думки, вчитися слухати інших учнів та вести дискусію, тобто розвивається комунікативна компетенція учнів. Можна обговорити результати тестування в групах. Після чого представники груп виголошують свої відповіді та проводиться вже колективне обговорення. Такий метод роботи ми пропонуємо застосовувати при вивченні нової теми на уроці, коли обговорення результатів тестування дасть змогу з’ясувати наявність пропедевтичних знань, необхідних для вивчення теми, тобто як діагностичне тестування. Можна запропонувати, наприклад, такий матеріал у тестовому завданні, який слугуватиме основою для обговорення та подання нового матеріалу.

Вчитель хоче провести письмову перевірку. Письмова перевірка має свої переваги порівняно з усним опитуванням. Проте має і свої недоліки. Недостатньо  швидко і чітко виявляються типові помилки та недоліки, над якими треба працювати  на наступних уроках. Багато часу витрачається на перевірку та оцінювання її результатів, а результати учні отримують лише через проміжок часу, тобто коли вони втрачають свою актуальність.

З метою уникнення цих недоліків можна запропонувати поєднати тестування зкороткочасною письмовою роботою. Спочатку вчитель проводить тестування, після якого дає індивідуальне завдання кожному з учнів. Наприклад, сильним учням – розв’язати задачу нетрадиційним способом, іншим учням – пояснити вибір однієї з відповідей тесту або написати рівняння реакції на підтвердження свого вибору тощо.

Поєднання цих двох методів перевірки дозволить, по-перше, зайняти час

сильних учнів, щоб вони не підказували іншим. Оскільки, згідно вимог тестової теорії, час для тестування обчислюється в розрахунку на середнього учня. По-друге, дасть змогу перевірити хід думок учня та навчити його чітко й лаконічно висловлювати свою думку.

Згідно програми з хімії учитель проводить практичну роботу. Як відомо, для безпечного проведення практичних робіт необхідно, щоб учень добре знав правила техніки безпеки та хід виконання роботи. Кожен вчитель також знає, як важко цеперевірити і, як важко прослідкувати за виконанням дослідів кожним учнем класу. Ми пропонуємо перед виконанням роботи провести коротку тестову перевірку (діагностичне тестування), до якої увійшли б запитання, що стосуються правил безпеки життєдіяльності. Листки з тестами та відповідями одразу ж збирають. Поки учні оформлюють «шапку» практичної роботи, вчитель перевіряє тести і відзначає, хто з учнів допускається до проведення практичної роботи. Учні, які не допущені, мають ще раз перечитати необхідний матеріал і знову відповісти на завдання тесту.

Після виконання практичної роботи можна також запропонувати короткочасний тестове завдання із запитаннями, що стосуються спостережень за ходом виконання роботи.

Поєднання даних методів перевірки дозволить навчити учнів вдумливо

готуватися до практичних робіт та уважно робити досліди й спостерігати за їх результатами.

Різноманітність методів перевірки завдяки ефекту новизни активізує пізнавальну діяльність учнів, викликає і зберігає в них пізнавальний інтерес до отримання нових  знань з хімії. Це дозволяє учням найкращим чином розкрити свої можливості та здібності. Тобто поєднання різних методів перевірки рівня навчальних досягнень учнів з хімії створює умови для всебічного розвитку пізнавальних здібностей учнів. При цьому звичайно треба дотримуватися міри різноманітності, щоб процес перевірки не перетворився на калейдоскоп видів діяльності, що відволікає від суті перевірки.

Висновки.

Проектуючи тест, треба враховувати, що запропоновані завдання мають бути різноманітними за змістом і формою, що дасть змогу уникнути монотонності та забезпечити постійну й стійку мотивацію учнів до роботи. Не варто обмежуватися тільки завданнями закритої форми, доцільно пропонувати учням також і відкриті завдання, у яких вони самостійно мають дати відповідь на запитання.

Аналіз літератури з педагогіки, філософії, психології, дидактики  вітчизняних та зарубіжних фахівців дав змогу виявити основні позитивні сторони  тестування як методу контролю обов'язкових результатів навчання , який забезпечує об'єктивність , дозволяє дістати оперативну інформацію про хід навчального процесу, здійснити діагностику рівнів навченості школярів і на цій основі індивідуалізувати процес навчання.

Вважаю, що проведене педагогічне дослідження не вирішує всіх проблем, зв'язаних з тестуванням. Так, потребує подальшого удосконалення методика впровадження комбінованого використання тестів з iншими засобами навчання i контролю знань. Актуальним є пошук зв'язків між здатністю учнів засвоювати хімічний навчальний матеріал iз загальними психо-діагностичними показниками людського iнтелекту з метою створення найбільш ефективних методик навчання хімії та біології. Тести – це  один із надійних та ефективних засобів діагностики навчальних досягнень учнів. Вони допомагають охопити широке коло дій, прийомів діяльності, виявити різні рівні засвоєння навчального  матеріалу. Саме ці переваги роблять незамінними тести для діагностики з метою корегування підготовки учнів.

Зрештою, застосування тестових методик набуває першочергового значення в сучасних умовах для підготовки випускників 11 класів до участі у зовнішньому незалежному оцінюванні знань з хімії та біології  Українського центру оцінювання знань учнів та продовження навчання у вищих навчальних закладах.

Проаналізувала стан досліджуваної проблеми, використовуючи літературні джерела, теорію і практику використання тестів в навчально-виховному процесі під час викладання хімії та біології. Застосування на уроках  біології та хімії тестування  у взаємозв’язку з новітніми методами та технологіями навчання сприяє активізації навчально-виховного процесу, удосконалює форми і методи уроку, відкриває нові можливості широкого впровадження в навчальний процес самостійної пізнавальної діяльності учнів, дозволяє залучити всіх учасників навчального процесу до активного набуття знань, до творчої діяльності.

Можливості використання тестів під час проведення уроків з хімії та біології дуже великі. Творче використання тестових технологій дозволило підвищити інформаційну культуру учнів,  активізувати школярів в процесі навчання, що призвело до виникнення стійкого інтересу до предмета.

У процесі роботи над тестами учні з’ясували як застосовуються їх знання для вирішення проблем. Навчились систематизувати матеріал,виділяти головне, суттєве. При роботі з тестами в групах у них виховується почуття колективізму, співпереживання, взаємодопомоги, взаємовиручки. Учні набули  навичок роботи з MS Office, навчились знаходити необхідну інформацію в світовій мережі Інтернет.

Аналіз результатів навчальної діяльності учнів на уроках біології та хімії засвідчує підвищення показників якості знань, зростання рівня навчальних досягнень, покращення якості вмінь та навичок. Під  час проведення  поточного,  діагностичного,тематичного  та  підсумкового

контролю  навчальних  досягнень  учнів вчитель використовує тестову програму, наприклад  ADSoft Tester.  Використання тестів на уроках біології та хімії має позитивні наслідки, тому що формується інформаційна компетентність, реалізується особистісно-зорієнтований підхід,розвиваються навички комп’ютерної грамотності.

Застосування тестових технологій  повинно оптимізувати енерговитрати педагогів, підвищити ефективність навчального процесу, розвантажити вчителя і допомогти йому зосередитися на індивідуальній і творчій роботі.

Ці технології розвивають не тільки учнів, а й учителя, роблять його роботу приємною, успішною, результативною, полегшують працю, забезпечують професійне зростання та самовдосконалення.

Список використаних джерел

1. Аванесов B. C. Композиция тестовых заданий / Вадим Сергеевич

Аванесов. – М. : Центр тестирования, 2002. – 240 с.

2.Артем’єва О. Навчаємо учнів працювати з інформацією /О. Артем’єва //Біологія і хімія в школі. – 2010. – №3. – С. 33.

3. Адаптивное тестирование : учеб.-метод. пос. / [Н. М. Опарина,

Н. Г. Полина, Р. М. Файзулин, И. Г. Шрамкова].– Хабаровск, 2007.

– 95 с.

4.Биков В.Ю. Моніторинг рівня навчальних досягнень з використанням

інтернет-технологій: монографія/ В.Ю. Биков – К.: Педагогічна думка,

2008. – 9 с.

5. Булах І. Є. Створюємо якісний тест: навч. посіб. / І. Є. Булах,

6.Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології /І.М. Дичківська. – К., 2004.

7. Дишляєва С. Інформаційно-комунікаційні технології та їх роль в освітньому процесі [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.osvita.ua

8.Закон України “Про загальну середню освіту” // Законодавство

України про освіту. Збірник законів. – К. : Парламентське вид-во,

2002.

9.Закон України “Про освіту” // Законодавство України про освіту.

Збірник законів. – К. : Парламентське вид-во, 2002.

10. Кірсанов В. В. Психолого-педагогічна діагностика: Підручник. /Кірсанов Володимир Володимирович. - К. : «Альтерпрес», 2002

11. Козленко О.Г. Ресурси Інтернету – учителям біології та хімії //Хімія. Біологія. – 2003. - № 18. – С. – 13-16

12.Коробко Г.І. Тестування як один із видів моніторингу навчальних досягнень учнів з хімії( тестові завдання). – Х.: Вид. група « Основа»,  2008.

13. Локшина О. І. Моніторинг якості освіти: світовий досвід /

О. І. Локшина // Педагогіка і психологія. – 2003. – № 1. – С. 108 –

14. Мірошниченко Т.М. Самостійна робота в рамках компетентнісного  підходу в навчанні хімії. – Х.: Вид. група « Основа»,  2011.

М. Р. Мруга. .– К. : Майстер-клас, 2006 – 160 с.

15. Павленко Т.П. Сучасні інформаційно-комп’ютерні технології в біологічній освіті [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://pti.kiev.ua

16. Чорна Н.В. Оцінювання навчальних досягнень учнів методом

тестування в педагогіці США: автореферат/Чорна Н.В. – Житомир,

2005. – 6 с.

17. PISA Computer-Based Assessment of student Skills