Значення розчинів у природі та житті людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини
1. Виберіть характеристику, за якою відрізняються розчини від механічних сумішей:
А змінний склад;
Б можливість виділення компонентів фізичними методами;
В тепловий ефект при утворенні;
Г агрегатний стан.
2. Виберіть тип системи, в якій частинки розчиненої речовини затримуються паперовим фільтром і мають розміри порядку 5 х 109 м:
А істинний розчин;
Б колоїдний розчин;
В суспензія;
Г емульсія.
3. Виберіть твердження щодо суспензії:
А складається з двох взаємонерозчинних рідин;
Б складається із рідкої та твердої фаз;
В складається із твердої та газоподібної фаз;
Г складається із рідкої та газоподібної фаз.
4. Виберіть тип системи, в якій частинки розчиненої речовини затримуються паперовим фільтром і мають розміри більше 5 х 10-4 см:
А розчин електроліту;
Б колоїдний розчин;
В суспензія;
Г розчин неелектроліту.
Значення розчинів у природі та житті людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини
1. Виберіть характеристику, за якою відрізняються розчини від механічних сумішей:
А змінний склад;
Б можливість виділення компонентів фізичними методами;
В тепловий ефект при утворенні;
Г агрегатний стан.
2. Виберіть тип системи, в якій частинки розчиненої речовини затримуються паперовим фільтром і мають розміри порядку 5 х 109 м:
А істинний розчин;
Б колоїдний розчин;
В суспензія;
Г емульсія.
3. Виберіть твердження щодо суспензії:
А складається з двох взаємонерозчинних рідин;
Б складається із рідкої та твердої фаз;
В складається із твердої та газоподібної фаз;
Г складається із рідкої та газоподібної фаз.
4. Виберіть тип системи, в якій частинки розчиненої речовини затримуються паперовим фільтром і мають розміри більше 5 х 10-4 см:
А розчин електроліту;
Б колоїдний розчин;
В суспензія;
Г розчин неелектроліту.
Розчин і його компоненти
1. Вкажіть характеристику складу розчину:
А масова частка;
Б маса;
В об'єм;
Г густина.
2. Вкажіть кращий розчинник гексану:
А вода; В бензен;
Б амоніак; Г спирт.
3. Вкажіть розчин, який називають столовим оцтом:
А водний розчин оцтової кислоти;
Б спиртовий розчин оцтової кислоти;
В розчин спирту в оцтовій кислоті;
Г водний розчин спирту.
4. Виберіть речовину, водний розчин якої називають нашатирним спиртом:
А амоніак; В етиловий спирт;
Б сода; Г оцтова кислота.
5. Вкажіть речовину, що утворюється при пропусканні сульфур (ІV) оксиду через воду:
А сірка; В сірководень;
Б сульфатна кислота; Г сульфітна кислота.
6. Виберіть речовину, яка при розчиненні у воді утворює ортофосфатну кислоту:
А метафосфатна кислота;
Б фосфор (V) оксид;
В магній фосфід;
Г кальцій фосфат.
Розчин і його компоненти
1. Вкажіть характеристику складу розчину:
А масова частка;
Б маса;
В об'єм;
Г густина.
2. Вкажіть кращий розчинник гексану:
А вода; В бензен;
Б амоніак; Г спирт.
3. Вкажіть розчин, який називають столовим оцтом:
А водний розчин оцтової кислоти;
Б спиртовий розчин оцтової кислоти;
В розчин спирту в оцтовій кислоті;
Г водний розчин спирту.
4. Виберіть речовину, водний розчин якої називають нашатирним спиртом:
А амоніак; В етиловий спирт;
Б сода; Г оцтова кислота.
5. Вкажіть речовину, що утворюється при пропусканні сульфур (ІV) оксиду через воду:
А сірка; В сірководень;
Б сульфатна кислота; Г сульфітна кислота.
6. Виберіть речовину, яка при розчиненні у воді утворює ортофосфатну кислоту:
А метафосфатна кислота;
Б фосфор (V) оксид;
В магній фосфід;
Г кальцій фосфат.
Розчинність. Насичені й ненасичені розчини
1. Виберіть твердження, яке визначає зміну розчинності газоподібних речовин з підвищенням тиску:
А не змінюється;
Б збільшується незалежно від природи речовини;
В зменшується незалежно від природи речовини;
Г змінюється неоднозначно, залежно від природи речовини.
2. Виберіть твердження, яке визначає зміну розчинності твердих речовин у рідинах зі зміною тиску:
А не змінюється;
Б збільшується незалежно від природи речовини;
В зменшується незалежно від природи речовини;
Г змінюється неоднозначно, залежно від природи речовини.
3. Виберіть твердження, яке характеризує залежність швидкості процесу розчинення твердої речовини у воді від чинників:
А не залежить від перемішування;
Б залежить від розміру частинок;
В залежить від тиску;
Г не залежить від температури.
4. Виберіть твердження щодо залежності швидкості процесу розчинення газоподібної речовини у рідині від чинників:
А не залежить від перемішування;
Б не залежить від природи газоподібної речовини;
В залежить від тиску;
Г не залежить від температури.
5. Виберіть твердження щодо насиченого розчину:
А в такому розчині заданої температури речовина більше не розчиняється;
Б речовина рівномірно розподілена в об'ємі;
В концентрація розчиненої речовини більше 50%;
Г розчинена речовина знаходиться у вигляді молекул.
Розчинність. Насичені й ненасичені розчини
1. Виберіть твердження, яке визначає зміну розчинності газоподібних речовин з підвищенням тиску:
А не змінюється;
Б збільшується незалежно від природи речовини;
В зменшується незалежно від природи речовини;
Г змінюється неоднозначно, залежно від природи речовини.
2. Виберіть твердження, яке визначає зміну розчинності твердих речовин у рідинах зі зміною тиску:
А не змінюється;
Б збільшується незалежно від природи речовини;
В зменшується незалежно від природи речовини;
Г змінюється неоднозначно, залежно від природи речовини.
3. Виберіть твердження, яке характеризує залежність швидкості процесу розчинення твердої речовини у воді від чинників:
А не залежить від перемішування;
Б залежить від розміру частинок;
В залежить від тиску;
Г не залежить від температури.
4. Виберіть твердження щодо залежності швидкості процесу розчинення газоподібної речовини у рідині від чинників:
А не залежить від перемішування;
Б не залежить від природи газоподібної речовини;
В залежить від тиску;
Г не залежить від температури.
5. Виберіть твердження щодо насиченого розчину:
А в такому розчині заданої температури речовина більше не розчиняється;
Б речовина рівномірно розподілена в об'ємі;
В концентрація розчиненої речовини більше 50%;
Г розчинена речовина знаходиться у вигляді молекул.
Теплові явища під час розчинення.
Поняття про кристалогідрати
1. Виберіть твердження, яке характеризує процес розчинення сульфатної кислоти у воді:
А не супроводжується тепловим ефектом;
Б супроводжується поглинанням теплоти;
В супроводжується виділенням теплоти;
Г відбувається лише за певних температур.
2. Виберіть визначення кристалогідрату:
А тверда речовина, що містить хімічно зв'язану воду та має певний склад;
Б насичений водний розчин;
В розведений водний розчин солі;
Г концентрований водний розчин солі.
3. Вкажіть формулу гіпсу, який є кристалогідратом:
А СиS04 ·2Н2O;
Б Са2(ОН)2SO4;
В Са(НSO4)2,
Г Са(ОН)2.
4. Виберіть речовину, яка утворюється при зберіганні ферум (Ш) сульфату на вологому повітрі:
А ферум (Ш) гідроксид;
Б ферум (Ш) оксид;
В кристалогідрат ферум (Ш) сульфат;
Г ферум (ІІ) гідроксид.
5. Встановіть відповідність формул кристалогідрату і масових часток у них безводної солі СиSO4.
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
Формула Масова частка безводної солі кристалогідрату A 0,82
1 СиSO4 · 5Н2O Б 0,90
2 СиSO4 · ЗНгО В 0,55
3 СиSO4 · Н2O Г 0,75
4 СиSO4 ·2Н2O Д 0,64
Теплові явища під час розчинення.
Поняття про кристалогідрати
1. Виберіть твердження, яке характеризує процес розчинення сульфатної кислоти у воді:
А не супроводжується тепловим ефектом;
Б супроводжується поглинанням теплоти;
В супроводжується виділенням теплоти;
Г відбувається лише за певних температур.
2. Виберіть визначення кристалогідрату:
А тверда речовина, що містить хімічно зв'язану воду та має певний склад;
Б насичений водний розчин;
В розведений водний розчин солі;
Г концентрований водний розчин солі.
3. Вкажіть формулу гіпсу, який є кристалогідратом:
А СиS04 ·2Н2O;
Б Са2(ОН)2SO4;
В Са(НSO4)2,
Г Са(ОН)2.
4. Виберіть речовину, яка утворюється при зберіганні ферум (Ш) сульфату на вологому повітрі:
А ферум (Ш) гідроксид;
Б ферум (Ш) оксид;
В кристалогідрат ферум (Ш) сульфат;
Г ферум (ІІ) гідроксид.
5. Встановіть відповідність формул кристалогідрату і масових часток у них безводної солі СиSO4.
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
Формула Масова частка безводної солі кристалогідрату A 0,82
1 СиSO4 · 5Н2O Б 0,90
2 СиSO4 · ЗНгО В 0,55
3 СиSO4 · Н2O Г 0,75
4 СиSO4 ·2Н2O Д 0,64
Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини
А |
|
Б |
|
В |
|
Г |
|
1. Позначте символ та одиниці вимірювання масової частки розчиненої речовини:
А w;
Б ;
В %;
Г г/моль.
2. Масова частка розчиненої речовини обчислюється за формулою:
А w (реч.) = т (розч.) · т (реч.);
Б w (реч.) = т (реч.) / т (розч.);
В w (реч.) = т (розч.) / т (реч.);
Г w (реч.) = т (розч.) · р (розч.)
3. Обчисліть масову частку речовини, розчиненої у 200 г розчину, утвореному при розчиненні 40 г речовини У воді:
А 0,4; Б 0,2; В 0,1; Г 0,3.
4. Обчисліть масову частку розчиненої речовини в утвореному розчині, якщо при нагріванні із 100 г водного розчину з масовою часткою солі 0,2 випарили 20 г води:
А 0,25; Б 0,20; В 0,30; Г 0,15.
5. Установіть відповідність мас компонентів розчинів та масових часток розчиненої речовини в утворених розчинах.
Маси речовин Масова частка солі
у розчині в розчині
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
95 г Н2O та 5 г NаСІ А 0,20
20 г Н2O та 5 г NаСІ Б 0,05
9 г Н2O та 1 г NаСІ В 0,10
75 г Н2O та 25 г NаСІ Г 0,25
В 0,46
Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини
А |
|
Б |
|
В |
|
Г |
|
1. Позначте символ та одиниці вимірювання масової частки розчиненої речовини:
А w;
Б ;
В %;
Г г/моль.
2. Масова частка розчиненої речовини обчислюється за формулою:
А w (реч.) = т (розч.) · т (реч.);
Б w (реч.) = т (реч.) / т (розч.);
В w (реч.) = т (розч.) / т (реч.);
Г w (реч.) = т (розч.) · р (розч.)
3. Обчисліть масову частку речовини, розчиненої у 200 г розчину, утвореному при розчиненні 40 г речовини У воді:
А 0,4; Б 0,2; В 0,1; Г 0,3.
4. Обчисліть масову частку розчиненої речовини в утвореному розчині, якщо при нагріванні із 100 г водного розчину з масовою часткою солі 0,2 випарили 20 г води:
А 0,25; Б 0,20; В 0,30; Г 0,15.
5. Установіть відповідність мас компонентів розчинів та масових часток розчиненої речовини в утворених розчинах.
Маси речовин Масова частка солі
у розчині в розчині
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
95 г Н2O та 5 г NаСІ А 0,20
20 г Н2O та 5 г NаСІ Б 0,05
9 г Н2O та 1 г NаСІ В 0,10
75 г Н2O та 25 г NаСІ Г 0,25
В 0,46
Обчислення маси розчиненої речовини в розчині
1. Визначте масу солі, яку розчинили в 75 г води для приготування розчину з масовою часткою розчиненої речовини 0,25:
А 75 г; Б 15 г; В 25 г; Г 35 г.
2. Визначте масу солі, яку розчинили у 100г води для приготування розчину з масовою часткою розчиненої речовини 0,2:
А 20г; Б 25г; В 10г; Г 15г.
3. Маса сульфатної кислоти, яка міститься в 200 г розчину з масовою часткою кислоти 20% , становить:
А 10 г; Б 20 г; В 40 г; Г 180 г.
4. Маса кальцій гідроксиду, яка міститься в 150 г розчину з масовою часткою лугу 35% (0,35), становить:
А 25,5; Б 48,5; В 52,5; Г 45,5.
Обчислення маси розчиненої речовини в розчині
1. Визначте масу солі, яку розчинили в 75 г води для приготування розчину з масовою часткою розчиненої речовини 0,25:
А 75 г; Б 15 г; В 25 г; Г 35 г.
2. Визначте масу солі, яку розчинили у 100г води для приготування розчину з масовою часткою розчиненої речовини 0,2:
А 20г; Б 25г; В 10г; Г 15г.
3. Маса сульфатної кислоти, яка міститься в 200 г розчину з масовою часткою кислоти 20% , становить:
А 10 г; Б 20 г; В 40 г; Г 180 г.
4. Маса кальцій гідроксиду, яка міститься в 150 г розчину з масовою часткою лугу 35% (0,35), становить:
А 25,5; Б 48,5; В 52,5; Г 45,5.
Виготовлення розчину з певною масовою часткою розчиненої речовини
1. Для приготування 150 г розчину з масовою часткою солі 30% потрібно взяти:
А 30 г солі; В 105 г води;
Б 45 г солі; Г 150 г води.
2. Визначте співвідношення мас солі і води для утворення розчину з масовою часткою розчиненої речовини 0,1:
А 10 г солі у 100 г води;
Б 10 г солі у 90 г води; '
В 5 г солі у 50 г води;
Г 20 г солі у 180 г води.
3. Визначте масу солі, яку необхідно розчинити в 75 г води для приготування розчину з масовою часткою розчиненої речовини 0,25:
А 15 г; Б 25 г; В 35 г; Г 75 г.
4. Обчисліть масу води в грамах (г), яку треба додати до 100 г розчину з масовою часткою солі 0,4, щоб одержати розчин з масовою часткою 0,1:
А 300; Б 200; В 100; Г 500.
5. Обчисліть зміну масової частки розчиненої речовини в утвореному розчині, якщо до 100 г водного розчину з масовою часткою солі 0,2 додали 100 г води:
А зменшилась у 3 рази;
Б зменшилась у 4 рази;
В зменшилась у 2 рази;
Г збільшилася у 3 рази.
Виготовлення розчину з певною масовою часткою розчиненої речовини
1. Для приготування 150 г розчину з масовою часткою солі 30% потрібно взяти:
А 30 г солі; В 105 г води;
Б 45 г солі; Г 150 г води.
2. Визначте співвідношення мас солі і води для утворення розчину з масовою часткою розчиненої речовини 0,1:
А 10 г солі у 100 г води;
Б 10 г солі у 90 г води; '
В 5 г солі у 50 г води;
Г 20 г солі у 180 г води.
3. Визначте масу солі, яку необхідно розчинити в 75 г води для приготування розчину з масовою часткою розчиненої речовини 0,25:
А 15 г; Б 25 г; В 35 г; Г 75 г.
4. Обчисліть масу води в грамах (г), яку треба додати до 100 г розчину з масовою часткою солі 0,4, щоб одержати розчин з масовою часткою 0,1:
А 300; Б 200; В 100; Г 500.
5. Обчисліть зміну масової частки розчиненої речовини в утвореному розчині, якщо до 100 г водного розчину з масовою часткою солі 0,2 додали 100 г води:
А зменшилась у 3 рази;
Б зменшилась у 4 рази;
В зменшилась у 2 рази;
Г збільшилася у 3 рази.
Електролітична дисоціація. Електроліти та неелектроліти
1. Речовини, водні розчини або розплави яких проводять електричний струм, називаються:
А електролітами; В аніонами;
Б неелектролітами; Г катіонами.
2. Виберіть частинки речовини, завдяки яким розчин проводить електричний струм:
А молекули розчиненої речовини;
Б молекули полярного розчинника;
В йони;
Г електрони.
3. Виберіть тип хімічного зв'язку в речовинах, при розчиненні яких у воді відбувається електролітична дисоціація:
А йонний;
Б ковалентний;
В йонний та ковалентний полярний;
Г йонний та ковалентний неполярний.
4. Виберіть вид частинок, що завжди містяться у водних розчинах кислот:
А йони металу; В йони гідроксонию;
Б гідроксид-іони; Г катіони.
5. Виберіть вид частинок, що завжди містяться у водних розчинах основ:
А йони гідроксонію; В аніони;
Б катіони; Г гідроксид-іони.
6. Вкажіть кислоту, яка дисоціює ступінчасто:
А нітратна; В фосфатна;
Б хлоридна; Г бромідна.
7. Установіть відповідність:
Електроліти Характерні Характерні властивості спільні йони
1 Солі 1) Н+ А Діють на індикатори: лакмус стає червоним.
2 Кислоти 2) ОН- Б Діють на індикатори: лакмус стає синім.
3 Луги 3) спільних В Спільні властивості відсутні.
йонів немає
1 |
|
|
2 |
|
|
3 |
|
|
Електролітична дисоціація. Електроліти та неелектроліти
1. Речовини, водні розчини або розплави яких проводять електричний струм, називаються:
А електролітами; В аніонами;
Б неелектролітами; Г катіонами.
2. Виберіть частинки речовини, завдяки яким розчин проводить електричний струм:
А молекули розчиненої речовини;
Б молекули полярного розчинника;
В йони;
Г електрони.
3. Виберіть тип хімічного зв'язку в речовинах, при розчиненні яких у воді відбувається електролітична дисоціація:
А йонний;
Б ковалентний;
В йонний та ковалентний полярний;
Г йонний та ковалентний неполярний.
4. Виберіть вид частинок, що завжди містяться у водних розчинах кислот:
А йони металу; В йони гідроксонию;
Б гідроксид-іони; Г катіони.
5. Виберіть вид частинок, що завжди містяться у водних розчинах основ:
А йони гідроксонію; В аніони;
Б катіони; Г гідроксид-іони.
6. Вкажіть кислоту, яка дисоціює ступінчасто:
А нітратна; В фосфатна;
Б хлоридна; Г бромідна.
7. Установіть відповідність:
Електроліти Характерні Характерні властивості спільні йони
1 Солі 1) Н+ А Діють на індикатори: лакмус стає червоним.
2 Кислоти 2) ОН- Б Діють на індикатори: лакмус стає синім.
3 Луги 3) спільних В Спільні властивості відсутні.
йонів немає
1 |
|
|
2 |
|
|
3 |
|
|
Ступінь дисоціації. Сильні та слабкі електроліти
1. Виберіть визначення ступеня дисоціації:
А кількість дисоційованих молекул у 1 л розчину;
Б відношення кількості дисоційованих молекул до загальної кількості молекул розчиненої речовини;
В відношення загальної кількості молекул
у розчині до кількості дисоційованих молекул;
Г кількість дисоційованих молекул,
що припадає на 1 молекулу розчинника.
2. Обчисліть кількість йонів, що припадає на 10 недисо-ційованих молекул нітратної кислоти при ступені дисоціації 0,9:
А 90; Б 10; В 45; Г 180.
3. Виберіть чинники, що впливають на ступінь дисоціації:
А концентрація електроліту;
Б наявність у розчині інших електролітів;
В природа електроліту;
Г гідратація йонів;
А |
|
Б |
|
В |
|
Г |
|
Д температура.
4. Вкажіть формули слабких електролітів:
А NаОН;
Б NaS;
В Н2СO3;
Г Н2O.
5. Визначте ступінь дисоціації електроліту, якщо з кожних його 20 молекул 12 розпалися на йони:
А 12%; Б 20%; В 50%; Г 60%.
6. Встановіть відповідність розчиненої речовини та її характеристики у водному розчині:
Речовина Характеристика речовини
1 |
|
2 |
|
3 |
|
у водному розчині
1 натрій гідроксид А слабкий електроліт
2 ортофосфатна Б сильний електроліт
кислота В електроліт середньої
3 карбонат сили
кислота Г неелектроліт
Ступінь дисоціації. Сильні та слабкі електроліти
1. Виберіть визначення ступеня дисоціації:
А кількість дисоційованих молекул у 1 л розчину;
Б відношення кількості дисоційованих молекул до загальної кількості молекул розчиненої речовини;
В відношення загальної кількості молекул
у розчині до кількості дисоційованих молекул;
Г кількість дисоційованих молекул,
що припадає на 1 молекулу розчинника.
2. Обчисліть кількість йонів, що припадає на 10 недисо-ційованих молекул нітратної кислоти при ступені дисоціації 0,9:
А 90; Б 10; В 45; Г 180.
3. Виберіть чинники, що впливають на ступінь дисоціації:
А концентрація електроліту;
Б наявність у розчині інших електролітів;
В природа електроліту;
Г гідратація йонів;
А |
|
Б |
|
В |
|
Г |
|
Д температура.
4. Вкажіть формули слабких електролітів:
А NаОН;
Б NaS;
В Н2СO3;
Г Н2O.
5. Визначте ступінь дисоціації електроліту, якщо з кожних його 20 молекул 12 розпалися на йони:
А 12%; Б 20%; В 50%; Г 60%.
6. Встановіть відповідність розчиненої речовини та її характеристики у водному розчині:
Речовина Характеристика речовини
1 |
|
2 |
|
3 |
|
у водному розчині
1 натрій гідроксид А слабкий електроліт
2 ортофосфатна Б сильний електроліт
кислота В електроліт середньої
3 карбонат сили
кислота Г неелектроліт
Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу
1. Взаємодію йонів у розчині називають:
А електролітичною дисоціацією;
Б йонною реакцією;
В гідратацією;
Г гідролізом.
2. У хімічній реакції між розчинами натрій хлориду і аргентум нітрату бере участь пара йонів:
А Nа+ і Сl-; В Аg+ і СІ-,
Б Nа+ i NO3-; Г Nа+ i Аg+.
3. Які йони можуть одночасно перебувати в розчині у значних кількостях?
А H+ і СО32- Б Н+ і ОН-
В Мg2+ і Сl- Г Са2+ і СО32-:
4. Реакції нейтралізації відповідає скорочене йонно-молекулярне рівняння:
А 2H+ + СО32- = Н2О + СО2;
Б Н+ + ОН- = Н2О;
В 2Н+ + SО32- = Н2О + SО2;
Г 2Н+ + МgO = Мg2+ + Н2O.
5. Яка з поданих пар речовин взаємодіє з утворенням газоподібної сполуки?
А AgNO3 і КСІ; Б К2С03 і HNO3;
В Nа2СО3 і ВаС12; Г Н2SO4 і NaОН.
6. Установіть відповідність
Умови перебігу реакцій Реагенти
1 |
|
2 |
|
3 |
|
йонного обміну до кінця
1 утворення води А СиС12 + NаОН ->
2 випадання осаду Б К2С03 + HNO3 ->
3 виділення газу В Са(ОН)2 + НСІ -
Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу
1. Взаємодію йонів у розчині називають:
А електролітичною дисоціацією;
Б йонною реакцією;
В гідратацією;
Г гідролізом.
2. У хімічній реакції між розчинами натрій хлориду і аргентум нітрату бере участь пара йонів:
А Nа+ і Сl-; В Аg+ і СІ-,
Б Nа+ i NO3-; Г Nа+ i Аg+.
3. Які йони можуть одночасно перебувати в розчині у значних кількостях?
А H+ і СО32- Б Н+ і ОН-
В Мg2+ і Сl- Г Са2+ і СО32-:
4. Реакції нейтралізації відповідає скорочене йонно-молекулярне рівняння:
А 2H+ + СО32- = Н2О + СО2;
Б Н+ + ОН- = Н2О;
В 2Н+ + SО32- = Н2О + SО2;
Г 2Н+ + МgO = Мg2+ + Н2O.
5. Яка з поданих пар речовин взаємодіє з утворенням газоподібної сполуки?
А AgNO3 і КСІ; Б К2С03 і HNO3;
В Nа2СО3 і ВаС12; Г Н2SO4 і NaОН.
6. Установіть відповідність
Умови перебігу реакцій Реагенти
1 |
|
2 |
|
3 |
|
йонного обміну до кінця
1 утворення води А СиС12 + NаОН ->
2 випадання осаду Б К2С03 + HNO3 ->
3 виділення газу В Са(ОН)2 + НСІ -
Йонні рівняння
1. Вкажіть пару реагентів, взаємодія яких відповідеє
скороченому йонному рівнянню реакції Ba2++ SО32- = BaSO4:
А барій оксид та сульфатна кислота;
Б барій гідроксид та нітратна кислота;
В барій хлорид та натрій сульфат;
Г барій нітрат та сульфатна кислота.
2. Взаємодії розчинів яких речовин відповідає скорочене йонно-молекулярне рівняння Zп2+ + 2OН- = Zп(ОН)2:
А цинк сульфат і натрій хлорид;
Б цинк хлорид і натрій гідроксид;
В цинк бромід і барій хлорид;
Г цинк оксид і сульфатна кислота.
3. Установіть відповідність між скороченими йонними схемами рівнянь реакцій та реагентами:
1 Си2+ + 2ОН- -> Си(ОН)2 А К2SO4 + НСІ
1 |
|
2 |
|
3 |
|
2 SО32- + 2Н+ -> Н2O + SO2 Б СиО + Н2SO4
3 Fе° + Си2+ ->Си° + Fе2+ В Си(ОН)2 + HNO3
Г СиС12 + КОН
Д СиС12 + Fе
4. Формула, якої не вистачає в скороченому йонно-молекулярному рівнянні ?+ ЗОН- -> Сr(ОН)3, - це:
А Сr2+; Б С62+; В Сr°; Г Сr3+.
Йонні рівняння
1. Вкажіть пару реагентів, взаємодія яких відповідеє
скороченому йонному рівнянню реакції Ba2++ SО32- = BaSO4:
А барій оксид та сульфатна кислота;
Б барій гідроксид та нітратна кислота;
В барій хлорид та натрій сульфат;
Г барій нітрат та сульфатна кислота.
2. Взаємодії розчинів яких речовин відповідає скорочене йонно-молекулярне рівняння Zп2+ + 2OН- = Zп(ОН)2:
А цинк сульфат і натрій хлорид;
Б цинк хлорид і натрій гідроксид;
В цинк бромід і барій хлорид;
Г цинк оксид і сульфатна кислота.
3. Установіть відповідність між скороченими йонними схемами рівнянь реакцій та реагентами:
1 Си2+ + 2ОН- -> Си(ОН)2 А К2SO4 + НСІ
1 |
|
2 |
|
3 |
|
2 SО32- + 2Н+ -> Н2O + SO2 Б СиО + Н2SO4
3 Fе° + Си2+ ->Си° + Fе2+ В Си(ОН)2 + HNO3
Г СиС12 + КОН
Д СиС12 + Fе
4. Формула, якої не вистачає в скороченому йонно-молекулярному рівнянні ?+ ЗОН- -> Сr(ОН)3, - це:
А Сr2+; Б С62+; В Сr°; Г Сr3+.
Основні типи хімічних реакцій
1. Виберіть чинник, який покладено в основу класифікації реакцій на реакції розкладу, сполучення, заміщення та обміну:
А природа реагуючих речовин;
Б величина теплового ефекту реакції;
В зміна чи незмінність ступенів окиснення елементів; Г зміна кількості та складу речовин.
2. Виберіть твердження щодо реакції розкладу:
А кількість продуктів реакції менша за кількість вихідних речовин;
Б утворюється тільки дві речовини;
В може утворитися вдвічі більше речовин;
Г кількість реагентів має дорівнювати кількості продуктів реакції.
3. Виберіть твердження щодо реакції заміщення:
А кількість вихідних речовин завжди більша за кількість продуктів реакції;
Б кількість вихідних речовин завжди менша за кількість продуктів реакції;
В кількість вихідних речовин завжди дорівнює
кількості продуктів реакції;
Г не змінюється ступінь окиснення елементів
у речовинах, що реагують.
4. Виберіть твердження щодо реакції обміну:
А у ній беруть участь лише прості речовини;
Б у ній беруть участь прості та складні речовини;
В у ній беруть участь лише складні речовини;
Г у ній беруть участь лише неорганічні речовини.
Основні типи хімічних реакцій
1. Виберіть чинник, який покладено в основу класифікації реакцій на реакції розкладу, сполучення, заміщення та обміну:
А природа реагуючих речовин;
Б величина теплового ефекту реакції;
В зміна чи незмінність ступенів окиснення елементів; Г зміна кількості та складу речовин.
2. Виберіть твердження щодо реакції розкладу:
А кількість продуктів реакції менша за кількість вихідних речовин;
Б утворюється тільки дві речовини;
В може утворитися вдвічі більше речовин;
Г кількість реагентів має дорівнювати кількості продуктів реакції.
3. Виберіть твердження щодо реакції заміщення:
А кількість вихідних речовин завжди більша за кількість продуктів реакції;
Б кількість вихідних речовин завжди менша за кількість продуктів реакції;
В кількість вихідних речовин завжди дорівнює
кількості продуктів реакції;
Г не змінюється ступінь окиснення елементів
у речовинах, що реагують.
4. Виберіть твердження щодо реакції обміну:
А у ній беруть участь лише прості речовини;
Б у ній беруть участь прості та складні речовини;
В у ній беруть участь лише складні речовини;
Г у ній беруть участь лише неорганічні речовини.
Основні типи хімічних реакцій
1. Виберіть рівняння реакції, яка належить до реакцій сполучення:
А 2H2 + O2= 2Н2O;
Б Н2SО4 + 2КОН = К2S04 + 2Н2O;
В 2ZпS + 3O2 = 2ZпО + 2SO2;
Г 2НІ = Н2 + І2.
2. Виберіть рівняння реакції, яка належить до реакції заміщення:
А СаО + С02 = СаС03;
Б НСІ + NаОН = NаСІ + Н2O;
В СиО + Н2 = Си + Н2O;
Г 2КМпO4 = К2МпO4 + МпO2 + O2.
3. Установіть відповідність поданих реакцій їх типу
Реакція Тип реакції
1 (СиОН)2С03 = 2СиО + С02 + Н2O А реакція обміну
2 Ва(ОН)2 + 2НСІ = ВаС12 + 2Н2O Б реакція сполучення
3 СиSO4 +Fе = Си + FеSO4 В реакція розкладу
1 |
|
2 |
|
3 |
|
Г реакція заміщення
4. Установіть віподвідність типів поданим реакцяім.
Тип реакції Реакція
А реакція сполучення 1 Си(ОН)2 = СиО + Н2O
Б реакція обміну 2 СаО + Н2O = Са(ОН)2
В реакція розкладу 3 Fе203 + 3H2 = 2Fе + ЗН2O
4 ZпSO4 + ВаС12 = ZпС12 + ВаSO4
1 |
|
2 |
|
3 |
|
Основні типи хімічних реакцій
1. Виберіть рівняння реакції, яка належить до реакцій сполучення:
А 2H2 + O2= 2Н2O;
Б Н2SО4 + 2КОН = К2S04 + 2Н2O;
В 2ZпS + 3O2 = 2ZпО + 2SO2;
Г 2НІ = Н2 + І2.
2. Виберіть рівняння реакції, яка належить до реакції заміщення:
А СаО + С02 = СаС03;
Б НСІ + NаОН = NаСІ + Н2O;
В СиО + Н2 = Си + Н2O;
Г 2КМпO4 = К2МпO4 + МпO2 + O2.
3. Установіть відповідність поданих реакцій їх типу
Реакція Тип реакції
1 (СиОН)2С03 = 2СиО + С02 + Н2O А реакція обміну
2 Ва(ОН)2 + 2НСІ = ВаС12 + 2Н2O Б реакція сполучення
3 СиSO4 +Fе = Си + FеSO4 В реакція розкладу
1 |
|
2 |
|
3 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
Г реакція заміщення
4. Установіть віподвідність типів поданим реакцяім.
Тип реакції Реакція
А реакція сполучення 1 Си(ОН)2 = СиО + Н2O
Б реакція обміну 2 СаО + Н2O = Са(ОН)2
В реакція розкладу 3 Fе203 + 3H2 = 2Fе + ЗН2O
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 ZпSO4 + ВаС12 = ZпС12 + ВаSO4
1 |
|
2 |
|
3 |
|
Оборотні і необоротні реакції
1. Вкажіть ознаку необоротних реакцій:
А поглинання теплоти;
Б зміна кольору розчину;
В утворення осаду;
Г виділення теплоти.
2. Напишіть рівняння реакцій, зазначте, яка з них оборотна:
А Nа2SO3 + НN03 = _____________________
Б МgО + Н2SO4 = _____________________
В Fе(ОН)3 + НСІ= _____________________
Г Н2 + 02= _____________________
3. Виберіть рівняння реакції, яка належить до необоротних реакцій:
А ЗH2 + N2 =2NН3;
Б 2H2 + O2 = 2Н2O;
В Н2SO4 + 2NаОН = Nа2SO4 + 2Н2O;
Г Nа2С03 + Н2O = NаОН + NаНСO3.
4. Виберіть умови, за яких реакція СаС03 <-> СаО + С02 є оборотною:
А нагрівання;
Б відсутність домішок;
В присутність каталізатора;
Г замкнута система.
5. Установіть відповідність між ознаками необоротних реакцій та реагентами:
Ознака реакції Реагенти
1 |
|
2 |
|
3 |
|
1 утворення води А FеС13 + NаОН ->
2 утворення осаду Б Nа2СО3 + HNO3 ->
3 виділення газу В К2SO4 + СаС12 ->
Г Са(ОН)2 + НСІ ->
Оборотні і необоротні реакції
1. Вкажіть ознаку необоротних реакцій:
А поглинання теплоти;
Б зміна кольору розчину;
В утворення осаду;
Г виділення теплоти.
2. Напишіть рівняння реакцій, зазначте, яка з них оборотна:
А Nа2SO3 + НN03 = _____________________
Б МgО + Н2SO4 = _____________________
В Fе(ОН)3 + НСІ= _____________________
Г Н2 + 02= _____________________
3. Виберіть рівняння реакції, яка належить до необоротних реакцій:
А ЗH2 + N2 =2NН3;
Б 2H2 + O2 = 2Н2O;
В Н2SO4 + 2NаОН = Nа2SO4 + 2Н2O;
Г Nа2С03 + Н2O = NаОН + NаНСO3.
4. Виберіть умови, за яких реакція СаС03 <-> СаО + С02 є оборотною:
А нагрівання;
Б відсутність домішок;
В присутність каталізатора;
Г замкнута система.
5. Установіть відповідність між ознаками необоротних реакцій та реагентами:
Ознака реакції Реагенти
1 |
|
2 |
|
3 |
|
1 утворення води А FеС13 + NаОН ->
2 утворення осаду Б Nа2СО3 + HNO3 ->
3 виділення газу В К2SO4 + СаС12 ->
Г Са(ОН)2 + НСІ ->
Окисно-відновні реакції
1. Вкажіть визначення відновника:
А речовина, яка віддає електрони і при цьому окиснюється;
Б речовина, яка віддає електрони і при цьому відновлюється;
В речовина, яка приймає електрони і при цьому окиснюється;
Г речовина, яка приймає електрони і при цьому відновлюється.
2. Вкажіть визначення окисника:
А речовина, яка віддає електрони і при цьому окиснюється;
Б речовина, яка віддає електрони і при цьому відновлюється;
В речовина, яка приймає електрони і при цьому окиснюється;
Г речовина, яка приймає електрони і при цьому відновлюється.
3. Вкажіть визначення окисно-відновної реакції:
А реакція, в якій беруть участь тільки складні речовини;
Б реакція, при протіканні якої змінюються ступені окиснення елементів у сполуках;
В реакція, протікання якої супроводжується тепловим ефектом;
Г реакція, яка протікає у розчинах.
4. Виберіть рядок ступенів окиснення Нітрогену відповідно послідовності сполук NH3, N2О, NO2, N2O5:
А -3; +2; +4; +5;
Б -3; +1; +2; +5;
В -3; +1; +4; +5;
Г +3; +1; +4; +5.
5. Встановіть відповідність схеми перетворення кількості електронів, що беруть участь у перетворенні.
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
Схема Зміст перетворення
1 2Сl- -> С12 А окиснення хлору;
2 С12 -> СІО- Б окиснення хлорид-іону;
3 С12 -> 2Сl- В відновлення хлору;
4 ClO3- -> 2Сl- Г відновлення хлорат-іону;
Д відновлення хлорид-іону.
Окисно-відновні реакції
1. Вкажіть визначення відновника:
А речовина, яка віддає електрони і при цьому окиснюється;
Б речовина, яка віддає електрони і при цьому відновлюється;
В речовина, яка приймає електрони і при цьому окиснюється;
Г речовина, яка приймає електрони і при цьому відновлюється.
2. Вкажіть визначення окисника:
А речовина, яка віддає електрони і при цьому окиснюється;
Б речовина, яка віддає електрони і при цьому відновлюється;
В речовина, яка приймає електрони і при цьому окиснюється;
Г речовина, яка приймає електрони і при цьому відновлюється.
3. Вкажіть визначення окисно-відновної реакції:
А реакція, в якій беруть участь тільки складні речовини;
Б реакція, при протіканні якої змінюються ступені окиснення елементів у сполуках;
В реакція, протікання якої супроводжується тепловим ефектом;
Г реакція, яка протікає у розчинах.
4. Виберіть рядок ступенів окиснення Нітрогену відповідно послідовності сполук NH3, N2О, NO2, N2O5:
А -3; +2; +4; +5;
Б -3; +1; +2; +5;
В -3; +1; +4; +5;
Г +3; +1; +4; +5.
5. Встановіть відповідність схеми перетворення кількості електронів, що беруть участь у перетворенні.
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
Схема Зміст перетворення
1 2Сl- -> С12 А окиснення хлору;
2 С12 -> СІО- Б окиснення хлорид-іону;
3 С12 -> 2Сl- В відновлення хлору;
4 ClO3- -> 2Сl- Г відновлення хлорат-іону;
Д відновлення хлорид-іону.
Складання рівнянь окисно-відновних реакцій
1. Виберіть твердження щодо реакції Fе + НСІ -> FеС12 + H2:
А ступінь окиснення Хлору змінюється;
Б ступінь окиснення Гідрогену не змінюється;
В окисником є Ферум;
Г відновником є Ферум.
2. Виберіть твердження щодо реакції Zп + НСІ -> ZпС12 + Н2 :
А Гідроген окиснюється;
Б Цинк віддає два електрони;
В Хлор приймає електрони;
Г Цинк відновлюється.
3. Виберіть твердження щодо реакції Си + НN03 -> Си(NO3)2 + N0 + H2О:
А Нітроген окиснюється;
Б Купрум відновлюється;
В Нітроген приймає два електрони;
Г Нітроген відновлюється.
4. Підберіть коефіцієнти в рівнянні реакції та підрахуйте їх суму: Br2 + КОН + С12 -> КСІ + КBrO3 + Н2O.
А 22; Б 26; В 31; Г 35.
5. Виберіть окисно-відновну реакцію, яка використовується у виробництві:
А Fе203 + 2Аl = Аl2O3 + 2Fе; В 2КСlO3 = 2КСІ + 3O2;
Б 2НgO = 2Нg + O2 ; Г 2Мg + O2 = 2Мg0.
Складання рівнянь окисно-відновних реакцій
1. Виберіть твердження щодо реакції Fе + НСІ -> FеС12 + H2:
А ступінь окиснення Хлору змінюється;
Б ступінь окиснення Гідрогену не змінюється;
В окисником є Ферум;
Г відновником є Ферум.
2. Виберіть твердження щодо реакції Zп + НСІ -> ZпС12 + Н2:
А Гідроген окиснюється;
Б Цинк віддає два електрони;
В Хлор приймає електрони;
Г Цинк відновлюється.
3. Виберіть твердження щодо реакції Си + НN03 -> Си(NO3)2 + N0 + H2О:
А Нітроген окиснюється;
Б Купрум відновлюється;
В Нітроген приймає два електрони;
Г Нітроген відновлюється.
4. Підберіть коефіцієнти в рівнянні реакції та підрахуйте їх суму: Br2 + КОН + С12 -> КСІ + КBrO3 + Н2O.
А 22; Б 26; В 31; Г 35.
5. Виберіть окисно-відновну реакцію, яка використовується у виробництві:
А Fе203 + 2Аl = Аl2O3 + 2Fе; В 2КСlO3 = 2КСІ + 3O2;
Б 2НgO = 2Нg + O2 ; Г 2Мg + O2 = 2Мg0.
Тепловий ефект реакції
1. Виберіть реакцію, яка належить до ендотермічних:
А Н2SO4 + 2NаОН = Nа2SO4 + 2Н2O;
Б С + 02 = С02; Н = -394 кДж;
В 2H2O=2H2 + O2; Н = +571 кДж;
Г 2Nа + 2Н2O = 2NаОH + H2
2. Розрахуйте тепловий ефект переходу алмазу в графіт (кДж), якщо теплота згоряння алмазу дорівнює 395,5 кДж/моль, а графіту - 393,4 кДж/моль.
А -788,9; В -2,1;
Б +2,1; Г +788,9.
3. За термохімічним рівнянням С + 02 = СО2; Н = -394 кДж розрахуйте масу вугілля, яку необхідно спалити для одержання 1200 кДж теплоти.
А 28г; В 36г;
Б 30г; Г 42г.
4. При взаємодії алюмінію масою 18 г з киснем виділилось 547кДж теплоти. Розрахуйте тепловий ефект хімічної реакції.
А 2800 кДж; В 3105 кДж;
Б 3282кДж; Г 3125кДж.
Тепловий ефект реакції
1. Виберіть реакцію, яка належить до ендотермічних:
А Н2SO4 + 2NаОН = Nа2SO4 + 2Н2O;
Б С + 02 = С02; Н = -394 кДж;
В 2H2O=2H2 + O2; Н = +571 кДж;
Г 2Nа + 2Н2O = 2NаОH + H2
2. Розрахуйте тепловий ефект переходу алмазу в графіт (кДж), якщо теплота згоряння алмазу дорівнює 395,5 кДж/моль, а графіту - 393,4 кДж/моль.
А -788,9; В -2,1;
Б +2,1; Г +788,9.
3. За термохімічним рівнянням С + 02 = СО2; Н = -394 кДж розрахуйте масу вугілля, яку необхідно спалити для одержання 1200 кДж теплоти.
А 28г; В 36г;
Б 30г; Г 42г.
4. При взаємодії алюмінію масою 18 г з киснем виділилось 547кДж теплоти. Розрахуйте тепловий ефект хімічної реакції.
А 2800 кДж; В 3105 кДж;
Б 3282кДж; Г 3125кДж.
Швидкість хімічних реакцій
1. Виберіть критерій, за яким визначають швидкість хімічних реакцій:
А кількість утворених продуктів реакції;
Б тепловий ефект реакції;
В зміна концентрацій реагуючих речовин за одиницю часу;
Г зміна стану рівноваги в системі.
2. Вкажіть зміну швидкості хімічних реакцій під дією відповідних чинників:
А збільшується при введенні у систему інгібіторів;
Б зменшується при введенні у систему каталізаторів;
В збільшується при зниженні температури;
Г збільшується при підвищенні температури.
3. Виберіть чинник, від якого залежить швидкість хімічної реакції між твердою та рідкою речовинами:
А тиск;
Б концентрація;
В ступінь подрібнення твердої речовини;
Г температура.
4. Вкажіть зміну швидкості розчинення металу у кислоті з часом:
А збільшується;
Б зменшується;
В змінюється неоднозначно;
Г не змінюється.
5. Виберіть твердження щодо каталізатора хімічних реакцій:
А збільшує час досягнення хімічної рівноваги;
Б збільшує швидкість лише зворотної реакції;
В збільшує швидкість прямої та зворотної реакцій і залишається хімічно незмінною;
Г збільшує швидкість прямої та зворотної реакцій і хімічно змінюється.
Швидкість хімічних реакцій
1. Виберіть критерій, за яким визначають швидкість хімічних реакцій:
А кількість утворених продуктів реакції;
Б тепловий ефект реакції;
В зміна концентрацій реагуючих речовин за одиницю часу;
Г зміна стану рівноваги в системі.
2. Вкажіть зміну швидкості хімічних реакцій під дією відповідних чинників:
А збільшується при введенні у систему інгібіторів;
Б зменшується при введенні у систему каталізаторів;
В збільшується при зниженні температури;
Г збільшується при підвищенні температури.
3. Виберіть чинник, від якого залежить швидкість хімічної реакції між твердою та рідкою речовинами:
А тиск;
Б концентрація;
В ступінь подрібнення твердої речовини;
Г температура.
4. Вкажіть зміну швидкості розчинення металу у кислоті з часом:
А збільшується;
Б зменшується;
В змінюється неоднозначно;
Г не змінюється.
5. Виберіть твердження щодо каталізатора хімічних реакцій:
А збільшує час досягнення хімічної рівноваги;
Б збільшує швидкість лише зворотної реакції;
В збільшує швидкість прямої та зворотної реакцій і залишається хімічно незмінною;
Г збільшує швидкість прямої та зворотної реакцій і хімічно змінюється.
ТЕМА 2
Хімічні реакції
ТЕМА 3
Найважливіші органічні
сполуки
Особливості будови атому Карбону
1. Вкажіть валентність Карбону в органічних сполуках:
А IV; Б II; В III; Г IV або II.
2. Вкажіть хімічні зв'язки, які утворюються між атомами Карбону, а також з атомами інших елементів в органічних сполуках:
А йонні; Б ковалентні полярні;
В водневі; Г ковалентні неполярні.
3. Назвіть послідовний карбоновий ланцюг з трьох атомів Карбону з одним потрійним зв'язком:
А - С = С -;
Б -С = С - С-; В - С – С = С – С –
4. Назвіть послідовний карбоновий ланцюг з трьох
атомів Карбону (усі зв'язки одинарні):
А С = С – С -; Б - С – С - С-; В С = С = С.
Особливості будови атому Карбону
1. Вкажіть валентність Карбону в органічних сполуках:
А IV; Б II; В III; Г IV або II.
2. Вкажіть хімічні зв'язки, які утворюються між атомами Карбону, а також з атомами інших елементів в органічних сполуках:
А йонні; Б ковалентні полярні;
В водневі; Г ковалентні неполярні.
3. Назвіть послідовний карбоновий ланцюг з трьох атомів Карбону з одним потрійним зв'язком:
А - С = С -;
Б -С = С - С-; В - С – С = С – С –
4. Назвіть послідовний карбоновий ланцюг з трьох
атомів Карбону (усі зв'язки одинарні):
А С = С – С -; Б - С – С - С-; В С = С = С.
Метан. Гомологи метану
1. Вкажіть загальну формулу насичених вуглеводнів (алканів):
А СпН2п-2; В СпН2п;
Б спн2п+2; г спн2п-6.
2. Формула гомолога метану є:
А С3Н6; В С4Н8;
Б С3Н3; Г С5Н10.
3. Вкажіть тип зв'язку в молекулах алканів:
А потрійний; В подвійний;
Б одинарний; Г одинарний та подвійний.
4. Виберіть гомологічну різницю:
А - СН2 -; В - СН =;
Б СН4; Г - СН3.
5. Вкажіть найпростіший одновалентний насичений радикал:
А етил; В метил;.
Б вініл; Г феніл.
6. Вкажіть формулу гомологу бутану:
А С4Н8; В С3Я8;
Б С4Н6; Г С3Нб.
7. Установіть відповідність між напівструктурними формулами насичених вуглеводнів і їхніми назвами:
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
А метан 1 СН3 – СН2 – СН2 – СН3
Б пентан 2 СН3 – СН3
В пропан 3 СН3 – СН2 – СН2 – СН2 – СН3
Г бутан 4 СН4
Д етан 5 СН3 – СН2 – СН3
Метан. Гомологи метану
1. Вкажіть загальну формулу насичених вуглеводнів (алканів):
А СпН2п-2; В СпН2п;
Б спн2п+2; г спн2п-6.
2. Формула гомолога метану є:
А С3Н6; В С4Н8;
Б С3Н3; Г С5Н10.
3. Вкажіть тип зв'язку в молекулах алканів:
А потрійний; В подвійний;
Б одинарний; Г одинарний та подвійний.
4. Виберіть гомологічну різницю:
А - СН2 -; В - СН =;
Б СН4; Г - СН3.
5. Вкажіть найпростіший одновалентний насичений радикал:
А етил; В метил;.
Б вініл; Г феніл.
6. Вкажіть формулу гомологу бутану:
А С4Н8; В С3Я8;
Б С4Н6; Г С3Нб.
7. Установіть відповідність між напівструктурними формулами насичених вуглеводнів і їхніми назвами:
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
А метан 1 СН3 – СН2 – СН2 – СН3
Б пентан 2 СН3 – СН3
В пропан 3 СН3 – СН2 – СН2 – СН2 – СН3
Г бутан 4 СН4
Д етан 5 СН3 – СН2 – СН3
Гомологи метану
(Розв'язування задач)
1. Обчисліть відносну молекулярну масу алкану, відносна густина якого за воднем дорівнює 29.
А 29; Б 58; В 87; Г 14,5.
2. Визначте хімічну формулу алкану, 11,2 л (н.у.) якого мають масу 15 г.
А СН4; Б С2Нв; В С3Н8; Г С4Н10.
3. Визначте кількість атомів Карбону в молекулі насиченого вуглеводню, відносна молекулярна маса якого дорівнює 72.
А З; Б 4; В 5; Г 12.
4. Обчисліть масу 5,6 л пропану.
А 10; Б 13; В 11; Г 18.
5. Обчисліть відносну густину бутану за повітрям.
А З; Б 2; В 4,5; Г 5.
6. Визначте хімічну формулу гомолога метану, що має відносну молекулярну масу 72. Складіть напівструктурну формулу:
А С2Н6; Б С5Н12; В С4Н10; Г СН4.
Гомологи метану
(Розв'язування задач)
1. Обчисліть відносну молекулярну масу алкану, відносна густина якого за воднем дорівнює 29.
А 29; Б 58; В 87; Г 14,5.
2. Визначте хімічну формулу алкану, 11,2 л (н.у.) якого мають масу 15 г.
А СН4; Б С2Нв; В С3Н8; Г С4Н10.
3. Визначте кількість атомів Карбону в молекулі насиченого вуглеводню, відносна молекулярна маса якого дорівнює 72.
А З; Б 4; В 5; Г 12.
4. Обчисліть масу 5,6 л пропану.
А 10; Б 13; В 11; Г 18.
5. Обчисліть відносну густину бутану за повітрям.
А З; Б 2; В 4,5; Г 5.
6. Визначте хімічну формулу гомолога метану, що має відносну молекулярну масу 72. Складіть напівструктурну формулу:
А С2Н6; Б С5Н12; В С4Н10; Г СН4.
Ненасичені вуглеводні
1. Вкажіть загальну формулу вуглеводнів ряду етилену (алкенів):
А СпН2п-2; Б СпН2п+2; В СпН2п; Г СпН2п-6.
2. Вкажіть загальну формулу вуглеводнів ряду ацетилену (алкінів):
А СпН2п-2; Б СпН2п+2; В СпН2п; Г СпН2п-6.
3. До ненасичених вуглеводнів належать:
А етаналь, етанол, ацетилен;
Б ацетилен, етилен, пропен;
В пропін, етан, метан, метил;
Г бутаналь, бутен, бутин, бутан.
4. Виберіть емпіричну формулу етену:
А С4Н6; Б С2Н4; В С4Н10; Г С2Н6.
5. Виберіть твердження щодо алкену, який містить 85,71% Карбону за масою:
А хімічна формула С3Н6;
Б сировина для одержання поліетилену;
В молекула містить два атоми Карбону;
Г молекула містить чотири атоми Карбону.
6. Визначте кількість атомів Гідрогену в молекулі вуглеводню ряду ацетилену, відносна молекулярна маса якого дорівнює 82.
Ненасичені вуглеводні
1. Вкажіть загальну формулу вуглеводнів ряду етилену (алкенів):
А СпН2п-2; Б СпН2п+2; В СпН2п; Г СпН2п-6.
2. Вкажіть загальну формулу вуглеводнів ряду ацетилену (алкінів):
А СпН2п-2; Б СпН2п+2; В СпН2п; Г СпН2п-6.
3. До ненасичених вуглеводнів належать:
А етаналь, етанол, ацетилен;
Б ацетилен, етилен, пропен;
В пропін, етан, метан, метил;
Г бутаналь, бутен, бутин, бутан.
4. Виберіть емпіричну формулу етену:
А С4Н6; Б С2Н4; В С4Н10; Г С2Н6.
5. Виберіть твердження щодо алкену, який містить 85,71% Карбону за масою:
А хімічна формула С3Н6;
Б сировина для одержання поліетилену;
В молекула містить два атоми Карбону;
Г молекула містить чотири атоми Карбону.
6. Визначте кількість атомів Гідрогену в молекулі вуглеводню ряду ацетилену, відносна молекулярна маса якого дорівнює 82.
Хімічні властивості метану
1. Вкажіть назву типу реакції заміщення атомів Гідрогену в молекулах органічних сполук на атоми галогенів:
А галогенування; В дегалогенування;
Б гідрування; Г дегідрування.
2. Вкажіть назву типу реакції відщеплення водню від молекули алкану:
А дегідрогалогенування; В гідратація;
Б гідрування; Г дегідрування.
3. Виберіть твердження, яке відповідає реакції горіння вуглеводнів:
А каталітичне відщеплення водню від молекул;
Б перетворення молекул нормальної будови на розгалужені;
В розщеплення молекул та утворення сполук з меншою молекулярною масою;
Г окисно-відновна взаємодія з киснем, що призводить до утворення вуглекислого газу та води.
4. Визначте тип реакції, найхарактерніший для насичених вуглеводнів:
А приєднання; В полімеризація;
Б заміщення; Г сполучення.
5. Виберіть твердження щодо спостереження пропускання метану через водний розчин калій перманганату:
А утворюється осад;
Б зникає фіолетове забарвлення;
В газ поглинається;
Г взаємодія не відбувається.
6. Вкажіть продукти горіння вуглеводнів у надлишку кисню:
А СО2 та Н2О; Б СН4 та Н2О;
В СО та Н2; Г С та Н2О;
Хімічні властивості метану
1. Вкажіть назву типу реакції заміщення атомів Гідрогену в молекулах органічних сполук на атоми галогенів:
А галогенування; В дегалогенування;
Б гідрування; Г дегідрування.
2. Вкажіть назву типу реакції відщеплення водню від молекули алкану:
А дегідрогалогенування; В гідратація;
Б гідрування; Г дегідрування.
3. Виберіть твердження, яке відповідає реакції горіння вуглеводнів:
А каталітичне відщеплення водню від молекул;
Б перетворення молекул нормальної будови на розгалужені;
В розщеплення молекул та утворення сполук з меншою молекулярною масою;
Г окисно-відновна взаємодія з киснем, що призводить до утворення вуглекислого газу та води.
4. Визначте тип реакції, найхарактерніший для насичених вуглеводнів:
А приєднання; В полімеризація;
Б заміщення; Г сполучення.
5. Виберіть твердження щодо спостереження пропускання метану через водний розчин калій перманганату:
А утворюється осад;
Б зникає фіолетове забарвлення;
В газ поглинається;
Г взаємодія не відбувається.
6. Вкажіть продукти горіння вуглеводнів у надлишку кисню:
А СО2 та Н2О; Б СН4 та Н2О;
В СО та Н2; Г С та Н2О;
Хімічні властивості етилену
1. Визначте формулу сполуки, з якої в лабораторії можна добути етилен:
А СаС2; Б С2Н5ОН; В А14С3; Г СН3СООNа.
2. Виберіть твердження, яке характеризує процес галогенування:
А відщеплення атомів Галогену;
Б відщеплення галогеноводню;
В окиснення органічних сполук киснем при високих температурах, що призводить до утворення карбон (ІV) оксиду та води;
Г приєднання атомів Галогену або заміщення атома Гідрогену на атом Галогену.
3. Виберіть реагент, який дає якісну реакцію на подвійний зв'язок в алкенах:
А Си(ОН)2; Б H2О; В НСІ; Г Вr2(водн).
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4. Встановіть послідовність реагентів для здійснення перетворення СН 4 -> C2H2 -> C2H4 -> C2H5Cl
А НС11газ); Г НСІ;
Б H2, Cк2О3; Д С12, hv;
В КОH ; Е t0 1500° С.
5. Установіть відповідність:
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
Формула Назва речовини
1 С2Н4 А етин
2 С2Н2 Б пропін
3 С3Н6 В етен
4 С3Н4 Г пропен
Хімічні властивості етилену
1. Визначте формулу сполуки, з якої в лабораторії можна добути етилен:
А СаС2; Б С2Н5ОН; В А14С3; Г СН3СООNа.
2. Виберіть твердження, яке характеризує процес галогенування:
А відщеплення атомів Галогену;
Б відщеплення галогеноводню;
В окиснення органічних сполук киснем при високих температурах, що призводить до утворення карбон (ІV) оксиду та води;
Г приєднання атомів Галогену або заміщення атома Гідрогену на атом Галогену.
3. Виберіть реагент, який дає якісну реакцію на подвійний зв'язок в алкенах:
А Си(ОН)2; Б H2О; В НСІ; Г Вr2(водн).
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4. Встановіть послідовність реагентів для здійснення перетворення СН 4 -> C2H2 -> C2H4 -> C2H5Cl
А НС11газ); Г НСІ;
Б H2, Cк2О3; Д С12, hv;
В КОH ; Е t0 1500° С.
5. Установіть відповідність:
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
Формула Назва речовини
1 С2Н4 А етин
2 С2Н2 Б пропін
3 С3Н6 В етен
4 С3Н4 Г пропен
Хімічні властивості ацетилену
1. Вкажіть сполуку, з якої добувають ацетилен у лабораторії:
А вуглець; В метан;
Б кальцій карбід; Г натрій ацетат.
2. Вкажіть речовину, яка горить кіптявим полум'ям:
А ацетилен; В етанол;
Б метан; Г етилен.
3. Вкажіть загальну формулу класу сполук, до якого належить речовина, що приєднує бром у дві стадії:
А СnН2n-2, В СnН2n,
Б СnН2n+2, Г СnН2n-6.
4. Установіть послідовність типів реакцій для здійснення перетворення: алкан —> галогенопохідне алкану —> алкен
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
—> алкін —> алкен:
А галогенування;
Б дегідрування;
В гідрування;
Г дегідрогалогенування.
А |
|
Б |
|
В |
|
Г |
|
5. Установіть відповідність між типом ненасичених вуглеводнів та характерними для них реакціями:
1 етилен А поліконденсація
2 ацетилен Б заміщення
В йонний обмін
Г часткове окиснення до етилену
Хімічні властивості ацетилену
1. Вкажіть сполуку, з якої добувають ацетилен у лабораторії:
А вуглець; В метан;
Б кальцій карбід; Г натрій ацетат.
2. Вкажіть речовину, яка горить кіптявим полум'ям:
А ацетилен; В етанол;
Б метан; Г етилен.
3. Вкажіть загальну формулу класу сполук, до якого належить речовина, що приєднує бром у дві стадії:
А СnН2n-2, В СnН2n,
Б СnН2n+2, Г СnН2n-6.
4. Установіть послідовність типів реакцій для здійснення перетворення: алкан —> галогенопохідне алкану —> алкен
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
—> алкін —> алкен:
А галогенування;
Б дегідрування;
В гідрування;
Г дегідрогалогенування.
А |
|
Б |
|
В |
|
Г |
|
А |
|
Б |
|
В |
|
Г |
|
5. Установіть відповідність між типом ненасичених вуглеводнів та характерними для них реакціями:
1 етилен А поліконденсація
2 ацетилен Б заміщення
В йонний обмін
Г часткове окиснення до етилену
Відношення об'ємів газів у хімічних реакціях
1. Визначте співвідношення об'ємів етану та кисню в реакції горіння:
А 1:2,5; Б 1:2; В 1:3; Г 1:3,5.
2. Обчисліть об'єм кисню (в літрах за н.у.), що витрачається на спалювання 1 л пропану:
А 0,5; Б 2,5; В 5,0; Г 7,5.
3. Обчисліть об'єм водню (в літрах за н.у.), який приєднує етен об'ємом 5 л:
А 22,4; Б 11,2; В 5,0; Г 10,0.
4. Виберіть твердження щодо алкану, на спалювання 3 л якого витрачається 15 л кисню (виміряні за однакових умов):
А входить до складу болотного газу;
Б молекула містить чотири атоми Карбону;
В молекула містить вісім атомів Гідрогену;
Г основний продукт хлорування
при освітленні — 2-хлоропропан.
Відношення об'ємів газів у хімічних реакціях
1. Визначте співвідношення об'ємів етану та кисню в реакції горіння:
А 1:2,5; Б 1:2; В 1:3; Г 1:3,5.
2. Обчисліть об'єм кисню (в літрах за н.у.), що витрачається на спалювання 1 л пропану:
А 0,5; Б 2,5; В 5,0; Г 7,5.
3. Обчисліть об'єм водню (в літрах за н.у.), який приєднує етен об'ємом 5 л:
А 22,4; Б 11,2; В 5,0; Г 10,0.
4. Виберіть твердження щодо алкану, на спалювання 3 л якого витрачається 15 л кисню (виміряні за однакових умов):
А входить до складу болотного газу;
Б молекула містить чотири атоми Карбону;
В молекула містить вісім атомів Гідрогену;
Г основний продукт хлорування
при освітленні — 2-хлоропропан.
Полімери
1. Виберіть продукт полімеризації етилену, який має технічне значення:
А пластмаса; В гума;
Б волокно; Г каучук.
2. Виберіть хімічну формулу поліетилену:
А (-СН2-СH-(СН3)-)п;
Б (-Н2С-СН2-)п;
В (-Н2С-СH(С6Н5)-)п;
Г (-Н2С-СН = СН-СН2-)п.
3. Вкажіть сполуку, яка здатна полімеризуватися:
А етан; В метан;
Б бензен; Г етен.
4. Установіть формулу речовини А в ланцюгу перетворень
С2H2->А->(-СH2-СH2-)n:
А С2Н4; В С3Н8;
Б С4Н8; Г С3Н6.
5. Установіть відповідність, утворюючи логічні пари:
А |
|
Б |
|
В |
|
Г |
|
А група атомів, що 1. полімеризація
повторюються 2. мономери
по всій довжині ланцюга; 3. полімери
Б складається зі структурних 4. мономерна
ланок, які багаторазово повто- ланка
рюються;
В процес послідовного сполучення
низькомолекулярних речовин
Г вихідні низькомолекулярні речовини.
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
6. Установіть відповідність між формулами полімерів та їх назвами:
1 (-СН2-СН2-)п А тефлон
2 (-СН2 - СНСІ-)n Б поліпропілен
3 (-СН2-СН(СН3)-)п В поліетилен
4 (-СF2-СF2-)n Г полівінілхлорид
Полімери
1. Виберіть продукт полімеризації етилену, який має технічне значення:
А пластмаса; В гума;
Б волокно; Г каучук.
2. Виберіть хімічну формулу поліетилену:
А (-СН2-СH-(СН3)-)п;
Б (-Н2С-СН2-)п;
В (-Н2С-СH(С6Н5)-)п;
Г (-Н2С-СН = СН-СН2-)п.
3. Вкажіть сполуку, яка здатна полімеризуватися:
А етан; В метан;
Б бензен; Г етен.
4. Установіть формулу речовини А в ланцюгу перетворень
С2H2->А->(-СH2-СH2-)n:
А С2Н4; В С3Н8;
Б С4Н8; Г С3Н6.
5. Установіть відповідність, утворюючи логічні пари:
А |
|
Б |
|
В |
|
Г |
|
А група атомів, що 1. полімеризація
А |
|
Б |
|
В |
|
Г |
|
повторюються 2. мономери
по всій довжині ланцюга; 3. полімери
Б складається зі структурних 4. мономерна
ланок, які багаторазово повто- ланка
рюються;
В процес послідовного сполучення
низькомолекулярних речовин
Г вихідні низькомолекулярні речовини.
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
6. Установіть відповідність між формулами полімерів та їх назвами:
1 (-СН2-СН2-)п А тефлон
2 (-СН2 - СНСІ-)n Б поліпропілен
3 (-СН2-СН(СН3)-)п В поліетилен
4 (-СF2-СF2-)n Г полівінілхлорид
Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
1. Вкажіть загальну формулу насичених одноатомних спиртів:
А СпН2п-20;
Б СпН2пО;
В СпН2п+10;
Г СпН2п+10Н;
2. У спиртів частковий негативний заряд () виникає на атомі Оксигену внаслідок зміщення спільної електронної пари:
А від атома Карбону до атома Оксигену;
Б від атома Оксигену до атома Карбону;
В від атома Оксигену до атома Гідрогену;
Г від атома Гідрогену до атома Оксигену.
3. Функціональна група спиртів - це:
А -СООН; Б -ОН; В -СОН; Г -NO2.
4. Вкажіть суфікс, яким за міжнародною номенклатурою ІЮПАК називається спиртовою групою:
А -ол; Б -ін; В -аль; Г -он.
5. Виберіть формулу сполуки, що є одноатомним насиченим спиртом:
А СН3-0-СН3;
Б СН3 - СН2 - СОН;
В СН3 – СН(ОН) - СН2 - С2Н5;
Г С2Н5-С(O)-С3Н7.
6. Органічна речовина, масові частки Карбону, Оксигену і Гідрогену в якій відповідно становлять 52,2%, 34,8% і 13%, має густину пари за воднем 23. Визначте молекулярну формулу цієї речовини.
А С2Н60;
Б С3Н6О;
В С2Н6O2;
Г СН40.
Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
1.Вкажіть загальну формулу насичених одноатомних спиртів:
А СпН2п-20;
Б СпН2пО;
В СпН2п+10;
Г СпН2п+10Н;
2. У спиртів частковий негативний заряд () виникає на атомі Оксигену внаслідок зміщення спільної електронної пари:
А від атома Карбону до атома Оксигену;
Б від атома Оксигену до атома Карбону;
В від атома Оксигену до атома Гідрогену;
Г від атома Гідрогену до атома Оксигену.
3. Функціональна група спиртів - це:
А -СООН; Б -ОН; В -СОН; Г -NO2.
4. Вкажіть суфікс, яким за міжнародною номенклатурою ІЮПАК називається спиртовою групою:
А -ол; Б -ін; В -аль; Г -он.
5. Виберіть формулу сполуки, що є одноатомним насиченим спиртом:
А СН3-0-СН3;
Б СН3 - СН2 - СОН;
В СН3 – СН(ОН) - СН2 - С2Н5;
Г С2Н5-С(0)-С3Н7.
6. Органічна речовина, масові частки Карбону, Оксигену і Гідрогену в якій відповідно становлять 52,2%, 34,8% і 13%, має густину пари за воднем 23. Визначте молекулярну формулу цієї речовини.
А С2Н60;
Б С3Н6О;
В С2Н602;
Г СН40.
Властивості метанолу й етанолу
1. Вкажіть зміну температури кипіння одноатомних спиртів зі збільшенням кількості атомів Карбону:
А зменшується;
Б збільшується;
В не змінюється;
Г змінюється неоднозначно.
2. Вкажіть зміну розчинності у воді зі збільшенням молекулярної маси спиртів:
А зменшується;
Б збільшується;
В не змінюється;
Г змінюється неоднозначно.
3. Встановіть тип зв'язку, за допомогою якого молекули спиртів можуть сполучатися між собою:
А ковалентний неполярний;
Б ковалентний полярний;
В водневий; Г йонний.
4. Установіть відповідність:
Тип реакції Схема перетворень
1) повне окиснення А СН3ОН -> СН3ОК
2) заміщення атома Б СН3ОН ->CO2 + H2O
Гідрогену В СH3 - СН2ОН -> СН2 = СН2
3) заміщення Г СН3ОН + KCl -> СН3СІ + KOH
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
|
гідроксигрупи
4) дегідратація
5. У схемі хімічних перетворень
Етан
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
Етен хлоретен
Етанол
цифрам 1, 2, 3, 4 відповідають речовини,
формули яких:
А НСІ; Б С12; В Н2; Г Н2О; Д О2.
Властивості метанолу й етанолу
1. Вкажіть зміну температури кипіння одноатомних спиртів зі збільшенням кількості атомів Карбону:
А зменшується;
Б збільшується;
В не змінюється;
Г змінюється неоднозначно.
2. Вкажіть зміну розчинності у воді зі збільшенням молекулярної маси спиртів:
А зменшується;
Б збільшується;
В не змінюється;
Г змінюється неоднозначно.
3. Встановіть тип зв'язку, за допомогою якого молекули спиртів можуть сполучатися між собою:
А ковалентний неполярний;
Б ковалентний полярний;
В водневий; Г йонний.
4. Установіть відповідність:
Тип реакції Схема перетворень
1) повне окиснення А СН3ОН -> СН3ОК
2) заміщення атома Б СН3ОН ->CO2 + H2O
Гідрогену В СH3 - СН2ОН -> СН2 = СН2
3) заміщення Г СН3ОН + KCl -> СН3СІ + KOH
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
|
гідроксигрупи
4) дегідратація
5. У схемі хімічних перетворень
Етан
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
Етен хлоретен
Етанол
цифрам 1, 2, 3, 4 відповідають речовини,
формули яких:
А НСІ; Б С12; В Н2; Г Н2О; Д О2.
Гліцерин як представник багатоатомних спиртів
1. Хімічна речовина складу С3Н803 належить до: А насичених одноатомних спиртів;
Б насичених двохатомних спиртів;
В насичених трьохатомних спиртів;
Г насичених вуглеводнів.
2. Виберіть назви, які застосовують для гліцерину:
А виноградний цукор;
В етандіол;
Б олійний цукор;
Г пропантриол.
3. Яку речовину використовують для виявлення багатоатомних спиртів?
А СиSO4; Б СиО; В Си(ОН)2; Г СиС12.
4. Позначте реактив, з яким не взаємодіє гліцерин:
А НNO3; Б Nа; В НСІ; Г Nа2СO3.
5. Вкажіть суму всіх коефіцієнтів у рівнянні реакції
C3H8O3 + O2 ->...
А 18; Б 23; В 24; Г 16.
6. Вкажіть суму коефіцієнтів у лівій частині рівняння реакції, одним з продуктів якої є речовина
СH2 – CH – CH2
Cl Cl Cl
А 6; Б 4; В 3; Г 5.
Гліцерин як представник багатоатомних спиртів
1. Хімічна речовина складу С3Н803 належить до: А насичених одноатомних спиртів;
Б насичених двохатомних спиртів;
В насичених трьохатомних спиртів;
Г насичених вуглеводнів.
2. Виберіть назви, які застосовують для гліцерину:
А виноградний цукор;
В етандіол;
Б олійний цукор;
Г пропантриол.
3. Яку речовину використовують для виявлення багатоатомних спиртів?
А СиSO4; Б СиО; В Си(ОН)2; Г СиС12.
4. Позначте реактив, з яким не взаємодіє гліцерин:
А НNO3; Б Nа; В НСІ; Г Nа2СO3.
5. Вкажіть суму всіх коефіцієнтів у рівнянні реакції
C3H8O3 + O2 ->...
А 18; Б 23; В 24; Г 16.
6. Вкажіть суму коефіцієнтів у лівій частині рівняння реакції, одним з продуктів якої є речовина
СH2 – CH – CH2
Cl Cl Cl
А 6; Б 4; В 3; Г 5.
Добування і застосування спиртів
1. Установіть відповідність між формулами та назвами спиртів:
1 СH3 – CH2 А пропантриол
Б метанол
OH В етанол
2 СH3 – CH2 Г етандіол
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
ОН ОН
3 СH2 – CH – CH2
ОН ОН OH
4 СН2 – OH
2. Установіть відповідність між властивостями і галузями застосування гліцерину:
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
Властивість Галузь застосування
1 гігроскопічність А вибухова речовина
2 взаємодія з НNО3 Б антифриз
3 солодкий смак В напої, зубні пасти
4 водні розчини Г парфумерія тафармація
замерзають при
низьких температурах
3. Визначте кінцевий продукт перетворень
СН4 --+Cl2--> …. --+NaOH--> …. --+Na--> …
А натрій метилат;
В натрій хлорид;
Б натрій гідроксид;
Г натрій етилат.
Добування і застосування спиртів
1. Установіть відповідність між формулами та назвами спиртів:
1 СH3 – CH2 А пропантриол
Б метанол
OH В етанол
2 СH3 – CH2 Г етандіол
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
ОН ОН
3 СH2 – CH – CH2
ОН ОН OH
4 СН2 – OH
2. Установіть відповідність між властивостями і галузями застосування гліцерину:
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
Властивість Галузь застосування
1 гігроскопічність А вибухова речовина
2 взаємодія з НNО3 Б антифриз
3 солодкий смак В напої, зубні пасти
4 водні розчини Г парфумерія тафармація
замерзають при
низьких температурах
3. Визначте кінцевий продукт перетворень
СН4 --+Cl2--> …. --+NaOH--> …. --+Na--> …
А натрій метилат;
В натрій хлорид;
Б натрій гідроксид;
Г натрій етилат.
Розв'язування розрахункових задач
1. Який об'єм повітря (н.у.) потрібен для спалювання метану кількістю речовини 0,2 моль?
А 16л; Б 32л; В 48л; Г 22,4л.
|
2. Визначте масу етилену, яку можна добути внаслідок реакції дегідратації етилового спирту масою 92 г:
А 44,8 г; Б 56 г; В 40,5 г; Г 50,5 г.
|
3. Натрій масою 2,3 г помістили з етанол кількістю речовини 0,2 моль. Який об'єм (н.у.) водню виділився?
А 22,4 л; Б 11,2 л; В 2,24 л; Г 1,12 л.
|
4. Обчисліть об'єм (в літрах за н.у.) карбон (ІV) оксиду, який утвориться при спалюванні 1 моль етанолу:
А 22,4; Б 11,2; В 5,6; Г 44,8.
|
Розв'язування розрахункових задач
1. Який об'єм повітря (н.у.) потрібен для спалювання метану кількістю речовини 0,2 моль?
А 16л; Б 32л; В 48л; Г 22,4л.
|
2. Визначте масу етилену, яку можна добути внаслідок реакції дегідратації етилового спирту масою 92 г:
А 44,8 г; Б 56 г; В 40,5 г; Г 50,5 г.
|
3. Натрій масою 2,3 г помістили з етанол кількістю речовини 0,2 моль. Який об'єм (н.у.) водню виділився?
А 22,4 л; Б 11,2 л; В 2,24 л; Г 1,12 л.
|
4. Обчисліть об'єм (в літрах за н.у.) карбон (ІV) оксиду, який утвориться при спалюванні 1 моль етанолу:
А 22,4; Б 11,2; В 5,6; Г 44,8.
|
Насичені одноосновні карбонові кислоти
1. Як називається функціональна група карбонових кислот?
А Гідроксильна;
В альдегідна;
Б карбонільна;
Г карбоксильна.
2. Вкажіть функціональну групу карбонових кислот:
А -СООН; Б -СНО; В -ОН; Г -О-.
3. Вкажіть формулу карбонової кислоти:
А СН3 - СН2 - СН2 - ОН;
Б СН3 – С - СН3;
О
В СН3 - СН2 – С - ОН;
О
Г СН3 - СН2 – С – Н.
О
4. З деякими карбоновими кислотами вам доводиться зустрічатись. Установіть відповідність:
1 НСООН А виділяється потовими залозами людини
2 СН3СООН Б входить до складу мурашиної кислоти
1 |
2 |
3 |
|
|
|
3 СН3СН2СН2СООН В столовий оцет
5. Обчисліть масу оцтової кислоти у 200 г оцту (w = 9%):
А 9 г; Б 18 г;
В 100 г; Г 90 г.
Насичені одноосновні карбонові кислоти
1. Як називається функціональна група карбонових кислот?
А Гідроксильна;
В альдегідна;
Б карбонільна;
Г карбоксильна.
2. Вкажіть функціональну групу карбонових кислот:
А -СООН; Б -СНО; В -ОН; Г -О-.
3. Вкажіть формулу карбонової кислоти:
А СН3 - СН2 - СН2 - ОН;
Б СН3 – С - СН3;
О
В СН3 - СН2 – С - ОН;
О
Г СН3 - СН2 – С – Н.
О
4. З деякими карбоновими кислотами вам доводиться зустрічатись. Установіть відповідність:
1 НСООН А виділяється потовими залозами людини
2 СН3СООН Б входить до складу мурашиної кислоти
1 |
2 |
3 |
|
|
|
3 СН3СН2СН2СООН В столовий оцет
5. Обчисліть масу оцтової кислоти у 200 г оцту (w = 9%):
А 9 г; Б 18 г;
В 100 г; Г 90 г.
Хімічні властивості та застосування оцтової кислоти
1. Оцтова кислота реагує з:
А Zп, Си, С2Н5ОН;
Б NаОН, NаНСO3, СН3СНО;
В Мg, МgО, СН3ОН;
Г НСООН, СН3ОН, СиО.
2. Який об'єм вуглекислого газу (в літрах за н.у.) виділиться при взаємодії 0,5 моль питної соди (NаНСО3) з надлишком оцтової кислоти?
А 22,4; Б 5,6; В 11,2; Г 67,2.
3. Вкажіть загальну назву солей оцтової кислоти
А карбонати; В алкоголяти;
Б форміати; Г ацетати.
4. Установіть відповідність:
Реагенти Продукти реакції
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
СН3СООН + Мg-> А сіль + вода
СН3СООН + NаОН -> Б сіль + водень
СН3СООН + СаСO3 -> В естер + вода
СН3СООН + С2Н5ОН -> Г сіль + вода +
вуглекислий газ
Хімічні властивості та застосування оцтової кислоти
1. Оцтова кислота реагує з:
А Zп, Си, С2Н5ОН;
Б NаОН, NаНСO3, СН3СНО;
В Мg, МgО, СН3ОН;
Г НСООН, СН3ОН, СиО.
2. Який об'єм вуглекислого газу (в літрах за н.у.) виділиться при взаємодії 0,5 моль питної соди (NаНСО3) з надлишком оцтової кислоти?
А 22,4; Б 5,6; В 11,2; Г 67,2.
3. Вкажіть загальну назву солей оцтової кислоти
А карбонати; В алкоголяти;
Б форміати; Г ацетати.
4. Установіть відповідність:
Реагенти Продукти реакції
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
СН3СООН + Мg-> А сіль + вода
СН3СООН + NаОН -> Б сіль + водень
СН3СООН + СаСO3 -> В естер + вода
СН3СООН + С2Н5ОН -> Г сіль + вода +
вуглекислий газ
Поняття про вищі карбонові кислоти
1. Вкажіть насичені вищі карбонові кислоти:
А стеаринова;
Б пальмітинова;
В олеїнова;
Г лінолева.
2. Вкажіть ненасичені вищі карбонові кислоти:
А стеаринова;
Б пальмітинова;
В олеїнова;
Г лінолева.
3. Виберіть твердження щодо пальмітинової кислоти:
А містить кратний зв'язок;
Б містить 16 атомів Карбону;
В входить до складу рідких жирів;
Г входить до складу твердих кислот.
4. Установіть відповідність між назвами та формулами жирних кислот.
1 |
|
2 |
|
3 |
|
Назва кислоти Формула
1 пальмітинова А С17Н36СООН
2 стеаринова Б С17Н33СООН
3 олеїнова В С15Н31СООН
5. Вкажіть твердження щодо стеаринової кислоти:
А містить карбоксильну і аміногрупу;
Б містить 18 атомів Карбону;
В входить до складу рідких жирів;
Г входить до складу твердих жирів.
Поняття про вищі карбонові кислоти
1. Вкажіть насичені вищі карбонові кислоти:
А стеаринова;
Б пальмітинова;
В олеїнова;
Г лінолева.
2. Вкажіть ненасичені вищі карбонові кислоти:
А стеаринова;
Б пальмітинова;
В олеїнова;
Г лінолева.
3. Виберіть твердження щодо пальмітинової кислоти:
А містить кратний зв'язок;
Б містить 16 атомів Карбону;
В входить до складу рідких жирів;
Г входить до складу твердих кислот.
4. Установіть відповідність між назвами та формулами жирних кислот.
1 |
|
2 |
|
3 |
|
Назва кислоти Формула
1 пальмітинова А С17Н36СООН
2 стеаринова Б С17Н33СООН
3 олеїнова В С15Н31СООН
5. Вкажіть твердження щодо стеаринової кислоти:
А містить карбоксильну і аміногрупу;
Б містить 18 атомів Карбону;
В входить до складу рідких жирів;
Г входить до складу твердих жирів.
Жири. Склад, утворення, властивості
1. Жири - це естери:
А карбонових кислот та етанолу;
Б мінеральних кислот та гліцерину;
В карбонових кислот та гліцерину;
Г карбонових кислот та метанолу.
2. Жири розчиняються у:
А воді; Б лугах; В кислотах; Г бензині.
3. Продуктами гідролізу тристеарину є:
А стеаринова кислота і етанол;
Б гліцерин і масляна кислота;
В стеаринова кислота і гліцерин;
Г стеаринова кислота і мило.
4. В основі виробництва маргарину лежить процес:
А гідролізу жирів;
Б дегідрування жирів;
В гідратації жирів;
Г гідрування жирів.
5. Рідкі жири (олії) на відміну від твердих:
А піддаються реакції дегідратації;
Б піддаються реакції гідрування;
В взаємодіють з гліцерином;
Г взаємодіють з лугами.
6. Вкажіть продукти гідрування триолеїну:
А гліцерин;
Б олеїнова кислота;
В тристеарин;
Г трипальмітин.
7. Яку кількість (в молях) речовини водню може приєднати триолеїн кількістю речовини 0,1 моль?
А 0,1; Б 0,2; В 0,3; Г 0,4.
Жири. Склад, утворення, властивості
1. Жири - це естери:
А карбонових кислот та етанолу;
Б мінеральних кислот та гліцерину;
В карбонових кислот та гліцерину;
Г карбонових кислот та метанолу.
2. Жири розчиняються у:
А воді; Б лугах; В кислотах; Г бензині.
3. Продуктами гідролізу тристеарину є:
А стеаринова кислота і етанол;
Б гліцерин і масляна кислота;
В стеаринова кислота і гліцерин;
Г стеаринова кислота і мило.
4. В основі виробництва маргарину лежить процес:
А гідролізу жирів;
Б дегідрування жирів;
В гідратації жирів;
Г гідрування жирів.
5. Рідкі жири (олії) на відміну від твердих:
А піддаються реакції дегідратації;
Б піддаються реакції гідрування;
В взаємодіють з гліцерином;
Г взаємодіють з лугами.
6. Вкажіть продукти гідрування триолеїну:
А гліцерин;
Б олеїнова кислота;
В тристеарин;
Г трипальмітин.
7. Яку кількість (в молях) речовини водню може приєднати триолеїн кількістю речовини 0,1 моль?
А 0,1; Б 0,2; В 0,3; Г 0,4.
Глюкоза як представник вуглеводнів
1. Вкажіть речовини, які належать до вуглеводнів:
А крохмаль, глюкоза, етанол;
Б глюкоза, сахароза, клітковина;
В тристеарин, глюкоза, целюлоза;
Г трипептид амінооцтової кислоти.
2. Виноградний цукор - це тривіальна назва:
А сахарози;
Б глюконової кислоти;
В сорбіту;
Г глюкози.
3. Які функціональні групи входять до складу молекули глюкози?
А Карбоксильна і гідроксильна;
Б альдегідна і гідроксильна;
В карбонільна і гідроксильна;
Г альдегідна і карбонільна.
4. Вкажіть суму коефіцієнтів у лівій частині рівняння реакції фотосинтезу:
А 6; Б 12; В 16; Г 19.
Глюкоза як представник вуглеводнів
1. Вкажіть речовини, які належать до вуглеводнів:
А крохмаль, глюкоза, етанол;
Б глюкоза, сахароза, клітковина;
В тристеарин, глюкоза, целюлоза;
Г трипептид амінооцтової кислоти.
2. Виноградний цукор - це тривіальна назва:
А сахарози;
Б глюконової кислоти;
В сорбіту;
Г глюкози.
3. Які функціональні групи входять до складу молекули глюкози?
А Карбоксильна і гідроксильна;
Б альдегідна і гідроксильна;
В карбонільна і гідроксильна;
Г альдегідна і карбонільна.
4. Вкажіть суму коефіцієнтів у лівій частині рівняння реакції фотосинтезу:
А 6; Б 12; В 16; Г 19.
Поняття про вищі карбонові кислоти
1. Вкажіть насичені вищі карбонові кислоти:
А стеаринова;
Б пальмітинова;
В олеїнова;
Г лінолева.
2. Вкажіть ненасичені вищі карбонові кислоти:
А стеаринова;
Б пальмітинова;
В олеїнова;
Г лінолева.
3. Виберіть твердження щодо пальмітинової кислоти:
А містить кратний зв'язок;
Б містить 16 атомів Карбону;
В входить до складу рідких жирів;
Г входить до складу твердих кислот.
4. Установіть відповідність між назвами та формулами жирних кислот.
1 |
|
2 |
|
3 |
|
Назва кислоти Формула
1 пальмітинова А С17Н36СООН
2 стеаринова Б С17Н33СООН
3 олеїнова В С15Н31СООН
5. Вкажіть твердження щодо стеаринової кислоти:
А містить карбоксильну і аміногрупу;
Б містить 18 атомів Карбону;
В входить до складу рідких жирів;
Г входить до складу твердих жирів.
Жири. Склад, утворення, властивості
1. Жири - це естери:
А карбонових кислот та етанолу;
Б мінеральних кислот та гліцерину;
В карбонових кислот та гліцерину;
Г карбонових кислот та метанолу.
2. Жири розчиняються у:
А воді; Б лугах; В кислотах; Г бензині.
3. Продуктами гідролізу тристеарину є:
А стеаринова кислота і етанол;
Б гліцерин і масляна кислота;
В стеаринова кислота і гліцерин;
Г стеаринова кислота і мило.
4. В основі виробництва маргарину лежить процес:
А гідролізу жирів;
Б дегідрування жирів;
В гідратації жирів;
Г гідрування жирів.
5. Рідкі жири (олії) на відміну від твердих:
А піддаються реакції дегідратації;
Б піддаються реакції гідрування;
В взаємодіють з гліцерином;
Г взаємодіють з лугами.
6. Вкажіть продукти гідрування триолеїну:
А гліцерин;
Б олеїнова кислота;
В тристеарин;
Г трипальмітин.
7. Яку кількість (в молях) речовини водню може приєднати триолеїн кількістю речовини 0,1 моль?
А 0,1; Б 0,2; В 0,3; Г 0,4.