Тест з хімії для 9 класу по кожній темі

Про матеріал
Тестові завдання по кожній темі з хімії для учнів 9 класу. Можуть виконуватись як для актуалізації знань, так і для перевірки домашнього завдання.
Перегляд файлу

Значення розчинів у природі та житті людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини

1.   Виберіть характеристику, за якою відрізняються розчини від механічних сумішей:

А  змінний склад;

Б  можливість виділення компонентів фізичними методами;

В  тепловий ефект при утворенні;                            

Г  агрегатний стан.                                                     

2.  Виберіть тип системи, в якій частинки розчиненої речовини затримуються паперовим фільтром і мають розміри порядку 5 х 109 м:

А  істинний розчин;

Б  колоїдний розчин;

В  суспензія;

Г емульсія.                                                                  

3.  Виберіть твердження щодо суспензії:

А  складається з двох взаємонерозчинних рідин;

Б  складається із рідкої та твердої фаз;

В  складається із твердої та газоподібної фаз;       

Г складається із рідкої та газоподібної фаз.   

4. Виберіть тип системи, в якій частинки розчиненої речовини затримуються паперовим фільтром і мають розміри більше 5 х 10-4 см:

А  розчин електроліту;

Б  колоїдний розчин;

В  суспензія;                                                                 

Г  розчин неелектроліту. 

 

 

 

 

 

 

Значення розчинів у природі та житті людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини

1.   Виберіть характеристику, за якою відрізняються розчини від механічних сумішей:

А  змінний склад;

Б  можливість виділення компонентів фізичними методами;

В  тепловий ефект при утворенні;                            

Г  агрегатний стан.                                                     

2.  Виберіть тип системи, в якій частинки розчиненої речовини затримуються паперовим фільтром і мають розміри порядку 5 х 109 м:

А  істинний розчин;

Б  колоїдний розчин;

В  суспензія;

Г емульсія.                                                                  

3.  Виберіть твердження щодо суспензії:

А  складається з двох взаємонерозчинних рідин;

Б  складається із рідкої та твердої фаз;

В  складається із твердої та газоподібної фаз;       

Г складається із рідкої та газоподібної фаз.   

4. Виберіть тип системи, в якій частинки розчиненої речовини затримуються паперовим фільтром і мають розміри більше 5 х 10-4 см:

А  розчин електроліту;

Б  колоїдний розчин;

В  суспензія;                                                                 

Г  розчин неелектроліту. 

 

 

 

            

 

 

Розчин і його компоненти

1.  Вкажіть характеристику складу розчину:

А  масова частка;

Б  маса;

В  об'єм;                                                                       

Г  густина.                                                                    

2.  Вкажіть кращий розчинник гексану:

А  вода;                         В  бензен;                               

Б  амоніак;                    Г  спирт.                                 

3.  Вкажіть розчин, який називають столовим оцтом:

А  водний розчин оцтової кислоти;

Б  спиртовий розчин оцтової кислоти;

В  розчин спирту в оцтовій кислоті;                        

Г  водний розчин спирту.                                          

4.  Виберіть речовину, водний розчин якої називають нашатирним спиртом:

А  амоніак;                   В  етиловий спирт;               

Б  сода;                         Г  оцтова кислота.               

5.  Вкажіть речовину, що утворюється при пропусканні сульфур V) оксиду через воду:

А  сірка;                          В   сірководень;                   

Б  сульфатна кислота;   Г  сульфітна кислота.       

6.    Виберіть   речовину,   яка   при   розчиненні   у   воді утворює ортофосфатну кислоту:

А  метафосфатна кислота;

Б  фосфор (V) оксид;

В  магній фосфід;

Г  кальцій фосфат.

 

 

 

 

 

Розчин і його компоненти

1.  Вкажіть характеристику складу розчину:

А  масова частка;

Б  маса;

В  об'єм;                                                                       

Г  густина.                                                                    

2.  Вкажіть кращий розчинник гексану:

А  вода;                         В  бензен;                               

Б  амоніак;                    Г  спирт.                                 

3.  Вкажіть розчин, який називають столовим оцтом:

А  водний розчин оцтової кислоти;

Б  спиртовий розчин оцтової кислоти;

В  розчин спирту в оцтовій кислоті;                        

Г  водний розчин спирту.                                          

4.  Виберіть речовину, водний розчин якої називають нашатирним спиртом:

А  амоніак;                   В  етиловий спирт;               

Б  сода;                         Г  оцтова кислота.               

5.  Вкажіть речовину, що утворюється при пропусканні сульфур V) оксиду через воду:

А  сірка;                          В   сірководень;                   

Б  сульфатна кислота;   Г  сульфітна кислота.       

6.    Виберіть   речовину,   яка   при   розчиненні   у   воді утворює ортофосфатну кислоту:

А  метафосфатна кислота;

Б  фосфор (V) оксид;

В  магній фосфід;

Г  кальцій фосфат.

 

 

 

 

 

Розчинність. Насичені й ненасичені розчини

1.  Виберіть твердження, яке визначає зміну розчинності газоподібних речовин з підвищенням тиску:

А  не змінюється;

Б  збільшується незалежно від природи речовини;

В  зменшується незалежно від природи речовини;

Г  змінюється неоднозначно, залежно від природи речовини.

2.   Виберіть твердження, яке визначає зміну розчинності твердих речовин у рідинах зі зміною тиску:

А  не змінюється;

Б  збільшується незалежно від природи речовини;

В  зменшується незалежно від природи речовини;

Г  змінюється неоднозначно, залежно від природи речовини.

3. Виберіть твердження, яке характеризує залежність швидкості процесу розчинення твердої речовини у воді від чинників:

А  не залежить від перемішування;

Б  залежить від розміру частинок;

В  залежить від тиску;

Г  не залежить від температури.                            

4.   Виберіть твердження щодо залежності швидкості процесу розчинення газоподібної речовини у рідині від чинників:

А  не залежить від перемішування;

Б  не залежить від природи газоподібної речовини;

В  залежить від тиску;

Г не залежить від температури.                            

5.  Виберіть твердження щодо насиченого розчину:

А  в такому розчині заданої температури речовина більше не розчиняється;

Б  речовина рівномірно розподілена в об'ємі;

В  концентрація розчиненої речовини більше 50%;

Г розчинена речовина знаходиться у вигляді молекул.                                                                  

 

 

 

 

 

 

 

Розчинність. Насичені й ненасичені розчини

1.  Виберіть твердження, яке визначає зміну розчинності газоподібних речовин з підвищенням тиску:

А  не змінюється;

Б  збільшується незалежно від природи речовини;

В  зменшується незалежно від природи речовини;

Г  змінюється неоднозначно, залежно від природи речовини.

2.   Виберіть твердження, яке визначає зміну розчинності твердих речовин у рідинах зі зміною тиску:

А  не змінюється;

Б  збільшується незалежно від природи речовини;

В  зменшується незалежно від природи речовини;

Г  змінюється неоднозначно, залежно від природи речовини.

3. Виберіть твердження, яке характеризує залежність швидкості процесу розчинення твердої речовини у воді від чинників:

А  не залежить від перемішування;

Б  залежить від розміру частинок;

В  залежить від тиску;

Г  не залежить від температури.                            

4.   Виберіть твердження щодо залежності швидкості процесу розчинення газоподібної речовини у рідині від чинників:

А  не залежить від перемішування;

Б  не залежить від природи газоподібної речовини;

В  залежить від тиску;

Г не залежить від температури.                            

5.  Виберіть твердження щодо насиченого розчину:

А  в такому розчині заданої температури речовина більше не розчиняється;

Б  речовина рівномірно розподілена в об'ємі;

В  концентрація розчиненої речовини більше 50%;

Г розчинена речовина знаходиться у вигляді молекул.                                                                  

 

 

 

 

 

 

 

Теплові явища під час розчинення.

Поняття про кристалогідрати

1. Виберіть   твердження,   яке   характеризує   процес розчинення сульфатної кислоти у воді:

А  не супроводжується тепловим ефектом;

Б  супроводжується поглинанням теплоти;

В  супроводжується виділенням теплоти;             

Г  відбувається лише за певних температур.        

2. Виберіть визначення кристалогідрату:

А  тверда речовина, що містить хімічно зв'язану воду та має певний склад;

Б  насичений водний розчин;

В  розведений водний розчин солі;                         

Г  концентрований водний розчин солі.                

3. Вкажіть формулу гіпсу, який є кристалогідратом:

А  СиS04 ·2Н2O;

Б  Са2(ОН)2SO4;

В  Са(НSO4)2,

Г Са(ОН)2.                                                                  

4. Виберіть речовину, яка утворюється при зберіганні ферум (Ш) сульфату на вологому повітрі:

А  ферум (Ш) гідроксид;

Б  ферум (Ш) оксид;

В  кристалогідрат ферум (Ш) сульфат;

Г  ферум (ІІ) гідроксид.                                                 

5. Встановіть   відповідність   формул   кристалогідрату і масових часток у них безводної солі СиSO4.

1

 

2

 

3

 

4

 

      Формула         Масова частка безводної солі кристалогідрату                     A  0,82                       

1   СиSO4 · 5Н2O                     Б  0,90

2   СиSO4 · ЗНгО                     В 0,55

3   СиSO4 · Н2O                       Г 0,75

4   СиSO4 ·2Н2O                      Д 0,64

Теплові явища під час розчинення.

Поняття про кристалогідрати

1. Виберіть   твердження,   яке   характеризує   процес розчинення сульфатної кислоти у воді:

А  не супроводжується тепловим ефектом;

Б  супроводжується поглинанням теплоти;

В  супроводжується виділенням теплоти;             

Г  відбувається лише за певних температур.        

2. Виберіть визначення кристалогідрату:

А  тверда речовина, що містить хімічно зв'язану воду та має певний склад;

Б  насичений водний розчин;

В  розведений водний розчин солі;                         

Г  концентрований водний розчин солі.                

3. Вкажіть формулу гіпсу, який є кристалогідратом:

А  СиS04 ·2Н2O;

Б  Са2(ОН)2SO4;

В  Са(НSO4)2,

Г Са(ОН)2.                                                                  

4. Виберіть речовину, яка утворюється при зберіганні ферум (Ш) сульфату на вологому повітрі:

А  ферум (Ш) гідроксид;

Б  ферум (Ш) оксид;

В  кристалогідрат ферум (Ш) сульфат;

Г  ферум (ІІ) гідроксид.                                                 

5. Встановіть   відповідність   формул   кристалогідрату і масових часток у них безводної солі СиSO4.

1

 

2

 

3

 

4

 

      Формула         Масова частка безводної солі кристалогідрату                     A  0,82                       

1   СиSO4 · 5Н2O                     Б  0,90

2   СиSO4 · ЗНгО                     В 0,55

3   СиSO4 · Н2O                       Г 0,75

4   СиSO4 ·2Н2O                      Д 0,64

Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини

А

 

Б

 

В

 

Г

 

1.  Позначте символ та одиниці вимірювання масової частки розчиненої речовини:

А w;

Б    ;

В   %;

Г  г/моль.

2.  Масова частка розчиненої речовини обчислюється за формулою:

А  w (реч.) = т (розч.) · т (реч.);

Б  w (реч.) = т (реч.) / т (розч.);

В  w (реч.) = т (розч.) / т (реч.);

Г  w (реч.) = т (розч.) · р (розч.)

3. Обчисліть масову частку речовини, розчиненої у 200 г розчину, утвореному при розчиненні 40 г речовини У воді:                                                                           

А  0,4;    Б   0,2;    В   0,1;    Г   0,3.                            

4. Обчисліть масову частку розчиненої речовини в утвореному розчині, якщо при нагріванні із 100 г водного розчину з масовою часткою солі 0,2 випарили 20 г води:                                                    

А  0,25;    Б  0,20;    В  0,30;    Г  0,15.                   

5. Установіть відповідність мас компонентів розчинів та масових часток розчиненої речовини в утворених розчинах.

Маси речовин                 Масова частка солі

  у розчині                           в розчині

1

 

2

 

3

 

4

 

95 г Н2O та 5 г NаСІ           А 0,20      

20 г Н2O та 5 г NаСІ           Б 0,05  

9 г Н2O та 1 г NаСІ             В 0,10

75 г Н2O та 25 г NаСІ         Г 0,25

                                             В 0,46

 

 

 

Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини

А

 

Б

 

В

 

Г

 

1.  Позначте символ та одиниці вимірювання масової частки розчиненої речовини:

А w;

Б    ;

В   %;

Г  г/моль.

2.  Масова частка розчиненої речовини обчислюється за формулою:

А  w (реч.) = т (розч.) · т (реч.);

Б  w (реч.) = т (реч.) / т (розч.);

В  w (реч.) = т (розч.) / т (реч.);

Г  w (реч.) = т (розч.) · р (розч.)

3. Обчисліть масову частку речовини, розчиненої у 200 г розчину, утвореному при розчиненні 40 г речовини У воді:                                                                           

А  0,4;    Б   0,2;    В   0,1;    Г   0,3.                            

4. Обчисліть масову частку розчиненої речовини в утвореному розчині, якщо при нагріванні із 100 г водного розчину з масовою часткою солі 0,2 випарили 20 г води:                                                    

А  0,25;    Б  0,20;    В  0,30;    Г  0,15.                   

5. Установіть відповідність мас компонентів розчинів та масових часток розчиненої речовини в утворених розчинах.

Маси речовин                 Масова частка солі

  у розчині                           в розчині

1

 

2

 

3

 

4

 

95 г Н2O та 5 г NаСІ           А 0,20      

20 г Н2O та 5 г NаСІ           Б 0,05  

9 г Н2O та 1 г NаСІ             В 0,10

75 г Н2O та 25 г NаСІ         Г 0,25

                                             В 0,46

 

 

 

Обчислення маси розчиненої речовини в розчині

1. Визначте масу солі, яку розчинили в 75 г води для приготування розчину з масовою часткою розчиненої речовини 0,25:                                                            

А  75 г;    Б  15 г;    В 25 г;    Г 35 г.   

2.  Визначте масу солі, яку розчинили у 100г води для приготування розчину з масовою часткою розчиненої речовини 0,2:

А  20г;    Б  25г;    В  10г;    Г  15г.                           

3.   Маса сульфатної кислоти, яка міститься в 200 г розчину з масовою часткою кислоти 20% , становить:

А  10 г;    Б 20 г;    В  40 г;    Г  180 г.                        

4.  Маса кальцій гідроксиду, яка міститься в 150 г розчину з масовою часткою лугу 35% (0,35), становить:

А   25,5;    Б   48,5;    В   52,5;    Г  45,5.                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обчислення маси розчиненої речовини в розчині

1. Визначте масу солі, яку розчинили в 75 г води для приготування розчину з масовою часткою розчиненої речовини 0,25:                                                            

А  75 г;    Б  15 г;    В 25 г;    Г 35 г.   

2.  Визначте масу солі, яку розчинили у 100г води для приготування розчину з масовою часткою розчиненої речовини 0,2:

А  20г;    Б  25г;    В  10г;    Г  15г.                           

3.   Маса сульфатної кислоти, яка міститься в 200 г розчину з масовою часткою кислоти 20% , становить:

А  10 г;    Б 20 г;    В  40 г;    Г  180 г.                        

4.  Маса кальцій гідроксиду, яка міститься в 150 г розчину з масовою часткою лугу 35% (0,35), становить:

А   25,5;    Б   48,5;    В   52,5;    Г  45,5.                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виготовлення розчину з певною масовою часткою розчиненої речовини

1.  Для приготування 150 г розчину з масовою часткою солі 30% потрібно взяти:

А  30 г солі;        В  105 г води;

Б  45 г солі;         Г  150 г води.

2.    Визначте співвідношення мас солі і води для утворення розчину з масовою часткою розчиненої речовини 0,1:

А  10 г солі у 100 г води;

Б  10 г солі у 90 г води;      '

В  5 г солі у 50 г води;

Г 20 г солі у 180 г води.

3.  Визначте масу солі, яку необхідно розчинити в 75 г води для приготування розчину з масовою часткою розчиненої речовини 0,25:

А  15 г;    Б 25 г;    В  35 г;    Г  75 г.                          

4.  Обчисліть масу води в грамах (г), яку треба додати до 100 г розчину з масовою часткою солі 0,4, щоб одержати розчин з масовою часткою 0,1:              

А   300;    Б   200;   В   100;    Г   500.                          

5.  Обчисліть зміну масової частки розчиненої речовини в утвореному розчині, якщо до 100 г водного розчину з масовою часткою солі 0,2 додали 100 г води:

А  зменшилась у 3 рази;

Б   зменшилась у 4 рази;

В  зменшилась у 2 рази;                                           

Г  збільшилася у 3 рази.     

 

 

 

 

 

 

Виготовлення розчину з певною масовою часткою розчиненої речовини

1.  Для приготування 150 г розчину з масовою часткою солі 30% потрібно взяти:

А  30 г солі;        В  105 г води;

Б  45 г солі;         Г  150 г води.

2.    Визначте співвідношення мас солі і води для утворення розчину з масовою часткою розчиненої речовини 0,1:

А  10 г солі у 100 г води;

Б  10 г солі у 90 г води;      '

В  5 г солі у 50 г води;

Г 20 г солі у 180 г води.

3.  Визначте масу солі, яку необхідно розчинити в 75 г води для приготування розчину з масовою часткою розчиненої речовини 0,25:

А  15 г;    Б 25 г;    В  35 г;    Г  75 г.                          

4.  Обчисліть масу води в грамах (г), яку треба додати до 100 г розчину з масовою часткою солі 0,4, щоб одержати розчин з масовою часткою 0,1:              

А   300;    Б   200;   В   100;    Г   500.                          

5.  Обчисліть зміну масової частки розчиненої речовини в утвореному розчині, якщо до 100 г водного розчину з масовою часткою солі 0,2 додали 100 г води:

А  зменшилась у 3 рази;

Б   зменшилась у 4 рази;

В  зменшилась у 2 рази;                                           

Г  збільшилася у 3 рази.     

 

 

 

 

 

                                    

Електролітична дисоціація. Електроліти та неелектроліти

1.   Речовини, водні розчини або розплави яких про­водять електричний струм, називаються:

А  електролітами;       В  аніонами;                         

Б  неелектролітами;   Г  катіонами.                       

2.  Виберіть частинки речовини, завдяки яким розчин проводить електричний струм:

А  молекули розчиненої речовини;

Б   молекули полярного розчинника;

В  йони;                                                                       

Г  електрони.                                                              

3.   Виберіть тип хімічного зв'язку в речовинах, при розчиненні яких у воді відбувається електролітична дисоціація:

А  йонний;

Б  ковалентний;

В  йонний та ковалентний полярний;

Г йонний та ковалентний неполярний.                

4.  Виберіть вид частинок, що завжди містяться у вод­них розчинах кислот:

А  йони металу;           В  йони гідроксонию;

Б  гідроксид-іони;       Г катіони.                           

5.  Виберіть вид частинок, що завжди містяться у вод­них розчинах основ:

А  йони гідроксонію; В  аніони;

Б  катіони;                   Г гідроксид-іони.               

6.  Вкажіть кислоту, яка дисоціює ступінчасто:

А  нітратна;                 В  фосфатна;

Б  хлоридна;                Г бромідна.

7.  Установіть відповідність:

Електроліти   Характерні    Характерні властивості спільні йони

1   Солі            1) Н+          А Діють на індикато­ри: лакмус стає чер­воним.

2   Кислоти     2) ОН-            Б Діють на індикато­ри: лакмус стає си­нім.

3   Луги           3)  спільних       В  Спільні властивос­ті відсутні.

                              йонів немає

1

 

 

2

 

 

3

 

 

 

Електролітична дисоціація. Електроліти та неелектроліти

1.   Речовини, водні розчини або розплави яких про­водять електричний струм, називаються:

А  електролітами;       В  аніонами;                         

Б  неелектролітами;   Г  катіонами.                       

2.  Виберіть частинки речовини, завдяки яким розчин проводить електричний струм:

А  молекули розчиненої речовини;

Б   молекули полярного розчинника;

В  йони;                                                                       

Г  електрони.                                                              

3.   Виберіть тип хімічного зв'язку в речовинах, при розчиненні яких у воді відбувається електролітична дисоціація:

А  йонний;

Б  ковалентний;

В  йонний та ковалентний полярний;

Г йонний та ковалентний неполярний.                

4.  Виберіть вид частинок, що завжди містяться у вод­них розчинах кислот:

А  йони металу;           В  йони гідроксонию;

Б  гідроксид-іони;       Г катіони.                           

5.  Виберіть вид частинок, що завжди містяться у вод­них розчинах основ:

А  йони гідроксонію; В  аніони;

Б  катіони;                   Г гідроксид-іони.               

6.  Вкажіть кислоту, яка дисоціює ступінчасто:

А  нітратна;                 В  фосфатна;

Б  хлоридна;                Г бромідна.

7.  Установіть відповідність:

Електроліти   Характерні    Характерні властивості спільні йони

1   Солі            1) Н+          А Діють на індикато­ри: лакмус стає чер­воним.

2   Кислоти     2) ОН-            Б Діють на індикато­ри: лакмус стає си­нім.

3   Луги           3)  спільних       В  Спільні властивос­ті відсутні.

                              йонів немає

1

 

 

2

 

 

3

 

 

 

Ступінь дисоціації. Сильні та слабкі електроліти

1. Виберіть визначення ступеня дисоціації:

А  кількість дисоційованих молекул у 1 л розчину;

Б  відношення кількості дисоційованих молекул до загальної кількості молекул розчиненої речовини;

В  відношення загальної кількості молекул

у розчині до кількості дисоційованих молекул;

Г кількість дисоційованих молекул,

що припадає на 1 молекулу розчинника.

2. Обчисліть кількість йонів, що припадає на 10 недисо-ційованих молекул нітратної кислоти при ступені дисоціації 0,9:                                                            

А  90;    Б   10;    В  45;    Г  180.                         

3. Виберіть чинники, що впливають на ступінь дисо­ціації:

А  концентрація електроліту;

Б  наявність у розчині інших електролітів;

В  природа електроліту;

Г гідратація йонів;

А

 

Б

 

В

 

Г

 

Д  температура.

4. Вкажіть формули слабких електролітів:

А NаОН;

Б  NaS;

В  Н2СO3;

Г Н2O.

5.    Визначте   ступінь   дисоціації   електроліту,   якщо з кожних його 20 молекул 12 розпалися на йони:

А   12%;    Б  20%;    В  50%;    Г  60%.                 

6.  Встановіть відповідність розчиненої речовини та її характеристики у водному розчині:

Речовина                     Характеристика речовини

1

 

2

 

3

 

                                          у водному розчині

1   натрій гідроксид     А слабкий електроліт

2   ортофосфатна          Б  сильний електроліт

      кислота                   В  електроліт середньої 

3   карбонат                         сили

    кислота                     Г  неелектроліт

 

 

 

 

Ступінь дисоціації. Сильні та слабкі електроліти

1. Виберіть визначення ступеня дисоціації:

А  кількість дисоційованих молекул у 1 л розчину;

Б  відношення кількості дисоційованих молекул до загальної кількості молекул розчиненої речовини;

В  відношення загальної кількості молекул

у розчині до кількості дисоційованих молекул;

Г кількість дисоційованих молекул,

що припадає на 1 молекулу розчинника.

2. Обчисліть кількість йонів, що припадає на 10 недисо-ційованих молекул нітратної кислоти при ступені дисоціації 0,9:                                                            

А  90;    Б   10;    В  45;    Г  180.                         

3. Виберіть чинники, що впливають на ступінь дисо­ціації:

А  концентрація електроліту;

Б  наявність у розчині інших електролітів;

В  природа електроліту;

Г гідратація йонів;

А

 

Б

 

В

 

Г

 

Д  температура.

4. Вкажіть формули слабких електролітів:

А NаОН;

Б  NaS;

В  Н2СO3;

Г Н2O.

5.    Визначте   ступінь   дисоціації   електроліту,   якщо з кожних його 20 молекул 12 розпалися на йони:

А   12%;    Б  20%;    В  50%;    Г  60%.                 

6.  Встановіть відповідність розчиненої речовини та її характеристики у водному розчині:

Речовина                     Характеристика речовини

1

 

2

 

3

 

                                          у водному розчині

1   натрій гідроксид     А слабкий електроліт

2   ортофосфатна          Б  сильний електроліт

      кислота                   В  електроліт середньої 

3   карбонат                         сили

    кислота                     Г  неелектроліт

 

   

 

 

Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу

1.  Взаємодію йонів у розчині називають:

     А  електролітичною дисоціацією;

Б  йонною реакцією;

В  гідратацією;

Г  гідролізом.                                                              

2.  У хімічній реакції між розчинами натрій хлориду і аргентум нітрату бере участь пара йонів:

А Nа+ і Сl-;                 В Аg+ і СІ-,

Б Nа+ i NO3-;               Г Nа+ i Аg+.                      

3.  Які йони можуть одночасно перебувати в розчині у значних кількостях?

А  H+ і СО32-         Б  Н+ і ОН-

В  Мg2+ і Сl-          Г Са2+ і СО32-:

4.   Реакції нейтралізації відповідає скорочене йонно-молекулярне рівняння:

А 2H+ + СО32- = Н2О + СО2;

Б Н+ + ОН-  = Н2О;

В + + SО32- = Н2О + SО2;

Г + + МgO = Мg2+ + Н2O.

5.  Яка з поданих пар речовин взаємодіє з утворенням газоподібної сполуки?

А AgNO3 і КСІ;              Б К2С03 і HNO3;

В Nа2СО3 і ВаС12;         Г Н2SO4 і NaОН.

6.  Установіть відповідність

Умови перебігу реакцій           Реагенти

1

 

2

 

3

 

йонного обміну до кінця

1   утворення води                А СиС12 + NаОН ->   

2   випадання осаду              Б К2С03 + HNO3 ->

3   виділення газу                  В  Са(ОН)2 + НСІ -

 

 

Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу

1.  Взаємодію йонів у розчині називають:

     А  електролітичною дисоціацією;

Б  йонною реакцією;

В  гідратацією;

Г  гідролізом.                                                              

2.  У хімічній реакції між розчинами натрій хлориду і аргентум нітрату бере участь пара йонів:

А Nа+ і Сl-;                 В Аg+ і СІ-,

Б Nа+ i NO3-;               Г Nа+ i Аg+.                      

3.  Які йони можуть одночасно перебувати в розчині у значних кількостях?

А  H+ і СО32-         Б  Н+ і ОН-

В  Мg2+ і Сl-          Г Са2+ і СО32-:

4.   Реакції нейтралізації відповідає скорочене йонно-молекулярне рівняння:

А 2H+ + СО32- = Н2О + СО2;

Б Н+ + ОН-  = Н2О;

В + + SО32- = Н2О + SО2;

Г + + МgO = Мg2+ + Н2O.

5.  Яка з поданих пар речовин взаємодіє з утворенням газоподібної сполуки?

А AgNO3 і КСІ;              Б К2С03 і HNO3;

В Nа2СО3 і ВаС12;         Г Н2SO4 і NaОН.

6.  Установіть відповідність

Умови перебігу реакцій           Реагенти

1

 

2

 

3

 

йонного обміну до кінця

1   утворення води                А СиС12 + NаОН ->   

2   випадання осаду              Б К2С03 + HNO3 ->

3   виділення газу                  В  Са(ОН)2 + НСІ -

 

 

Йонні рівняння

1. Вкажіть пару реагентів, взаємодія яких відповідеє

скороченому йонному рівнянню реакції Ba2++ SО32- = BaSO4:

А  барій оксид та сульфатна кислота;

Б  барій гідроксид та нітратна кислота;

В  барій хлорид та натрій сульфат;

Г  барій нітрат та сульфатна кислота.

2.  Взаємодії розчинів яких речовин відповідає скорочене йонно-молекулярне рівняння Zп2+ + 2OН- = Zп(ОН)2:

А  цинк сульфат і натрій хлорид;

Б  цинк хлорид і натрій гідроксид;

В  цинк бромід і барій хлорид;                                

Г  цинк оксид і сульфатна кислота.                       

3.  Установіть відповідність між скороченими йонними схемами рівнянь  реакцій та реагентами:

1  Си2+ + 2ОН- -> Си(ОН)2     А К2SO4 + НСІ

1

 

2

 

3

 

2 SО32- + 2Н+ -> Н2O + SO2   Б СиО + Н2SO4                      

3 Fе° + Си2+ ->Си° + Fе2+     В Си(ОН)2 + HNO3

                                                 Г СиС12 + КОН

                                                Д СиС12 + Fе

4.   Формула, якої не вистачає в скороченому йонно-молекулярному рівнянні ?+ ЗОН- -> Сr(ОН)3, - це:

А  Сr2+;    Б  С62+;    В  Сr°;    Г  Сr3+.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Йонні рівняння

1. Вкажіть пару реагентів, взаємодія яких відповідеє

скороченому йонному рівнянню реакції Ba2++ SО32- = BaSO4:

А  барій оксид та сульфатна кислота;

Б  барій гідроксид та нітратна кислота;

В  барій хлорид та натрій сульфат;

Г  барій нітрат та сульфатна кислота.

2.  Взаємодії розчинів яких речовин відповідає скорочене йонно-молекулярне рівняння Zп2+ + 2OН- = Zп(ОН)2:

А  цинк сульфат і натрій хлорид;

Б  цинк хлорид і натрій гідроксид;

В  цинк бромід і барій хлорид;                                

Г  цинк оксид і сульфатна кислота.                       

3.  Установіть відповідність між скороченими йонними схемами рівнянь  реакцій та реагентами:

1  Си2+ + 2ОН- -> Си(ОН)2     А К2SO4 + НСІ

1

 

2

 

3

 

2 SО32- + 2Н+ -> Н2O + SO2   Б СиО + Н2SO4                      

3 Fе° + Си2+ ->Си° + Fе2+     В Си(ОН)2 + HNO3

                                                 Г СиС12 + КОН

                                                Д СиС12 + Fе

4.   Формула, якої не вистачає в скороченому йонно-молекулярному рівнянні ?+ ЗОН- -> Сr(ОН)3, - це:

А  Сr2+;    Б  С62+;    В  Сr°;    Г  Сr3+.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні типи хімічних реакцій

1. Виберіть чинник, який покладено в основу класифі­кації реакцій на реакції розкладу, сполучення, заміщення та обміну:

А  природа реагуючих речовин;

Б  величина теплового ефекту реакції;

В  зміна чи незмінність ступенів окиснення елементів;                                                                Г  зміна кількості та складу речовин.                  

2.  Виберіть твердження щодо реакції розкладу:

А  кількість продуктів реакції менша за кількість вихідних речовин;

Б  утворюється тільки дві речовини;

В  може утворитися вдвічі більше речовин;

Г  кількість реагентів має дорівнювати кількості продуктів реакції.                                                 

3.  Виберіть твердження щодо реакції заміщення:

А  кількість вихідних речовин завжди більша за кількість продуктів реакції;

Б  кількість вихідних речовин завжди менша за кількість продуктів реакції;

В  кількість вихідних речовин завжди дорівнює

кількості продуктів реакції;

Г  не змінюється ступінь окиснення елементів  

у речовинах, що реагують.                                

4.  Виберіть твердження щодо реакції обміну:

А  у ній беруть участь лише прості речовини;

Б   у ній беруть участь прості та складні речовини;

В  у ній беруть участь лише складні речовини;    

Г у ній беруть участь лише неорганічні речовини.

 

 

 

 

 

Основні типи хімічних реакцій

1. Виберіть чинник, який покладено в основу класифі­кації реакцій на реакції розкладу, сполучення, заміщення та обміну:

А  природа реагуючих речовин;

Б  величина теплового ефекту реакції;

В  зміна чи незмінність ступенів окиснення елементів;                                                                Г  зміна кількості та складу речовин.                  

2.  Виберіть твердження щодо реакції розкладу:

А  кількість продуктів реакції менша за кількість вихідних речовин;

Б  утворюється тільки дві речовини;

В  може утворитися вдвічі більше речовин;

Г  кількість реагентів має дорівнювати кількості продуктів реакції.                                                 

3.  Виберіть твердження щодо реакції заміщення:

А  кількість вихідних речовин завжди більша за кількість продуктів реакції;

Б  кількість вихідних речовин завжди менша за кількість продуктів реакції;

В  кількість вихідних речовин завжди дорівнює

кількості продуктів реакції;

Г  не змінюється ступінь окиснення елементів  

у речовинах, що реагують.                                

4.  Виберіть твердження щодо реакції обміну:

А  у ній беруть участь лише прості речовини;

Б   у ній беруть участь прості та складні речовини;

В  у ній беруть участь лише складні речовини;    

Г у ній беруть участь лише неорганічні речовини.

 

 

 

 

Основні типи хімічних реакцій

1. Виберіть рівняння реакції, яка належить до реакцій сполучення:

А 2H2 + O2= 2Н2O;

Б  Н2SО4 + 2КОН = К2S04 + 2Н2O;

В 2ZпS + 3O2 = 2ZпО + 2SO2;

Г 2НІ = Н2 + І2.                                 

2. Виберіть рівняння реакції, яка належить до реакції заміщення:

А  СаО + С02 = СаС03;

Б НСІ + NаОН = NаСІ + Н2O;

В  СиО + Н2 = Си + Н2O;

Г 2КМпO4 = К2МпO4 + МпO2 + O2.                        

3. Установіть відповідність поданих реакцій їх типу

              Реакція                                         Тип реакції

1 (СиОН)2С03 = 2СиО + С02 + Н2O      А реакція обміну

2 Ва(ОН)2 + 2НСІ = ВаС12 + 2Н2O       Б реакція сполучення

3 СиSO4 +Fе = Си + FеSO4                               В  реакція розкладу

1

 

2

 

3

 

                                               Г  реакція заміщення

 

 

 

4. Установіть віподвідність типів поданим реакцяім.

        Тип реакції                       Реакція

А  реакція сполучення       1 Си(ОН)2 = СиО + Н2O

Б  реакція обміну               2 СаО + Н2O = Са(ОН)2

В  реакція розкладу           3 Fе203 + 3H2 = 2Fе + ЗН2O

                                             4 ZпSO4 + ВаС12 = ZпС12 + ВаSO4

1

 

2

 

3

 

 

 

                                                       

                                          

 

Основні типи хімічних реакцій

1. Виберіть рівняння реакції, яка належить до реакцій сполучення:

А 2H2 + O2= 2Н2O;

Б  Н2SО4 + 2КОН = К2S04 + 2Н2O;

В 2ZпS + 3O2 = 2ZпО + 2SO2;

Г 2НІ = Н2 + І2.                                 

2. Виберіть рівняння реакції, яка належить до реакції заміщення:

А  СаО + С02 = СаС03;

Б НСІ + NаОН = NаСІ + Н2O;

В  СиО + Н2 = Си + Н2O;

Г 2КМпO4 = К2МпO4 + МпO2 + O2.                        

3. Установіть відповідність поданих реакцій їх типу

              Реакція                                         Тип реакції

1 (СиОН)2С03 = 2СиО + С02 + Н2O      А реакція обміну

2 Ва(ОН)2 + 2НСІ = ВаС12 + 2Н2O       Б реакція сполучення

3 СиSO4 +Fе = Си + FеSO4                               В  реакція розкладу

1

 

2

 

3

 

 

1

 

2

 

3

 

                                              Г  реакція заміщення

 

 

 

4. Установіть віподвідність типів поданим реакцяім.

        Тип реакції                       Реакція

А  реакція сполучення       1 Си(ОН)2 = СиО + Н2O

Б  реакція обміну               2 СаО + Н2O = Са(ОН)2

В  реакція розкладу           3 Fе203 + 3H2 = 2Fе + ЗН2O

1

 

2

 

3

 

                          4 ZпSO4 + ВаС12 = ZпС12 + ВаSO4

1

 

2

 

3

 

 

 

 

 

 

Оборотні і необоротні реакції

1.  Вкажіть ознаку необоротних реакцій:

А  поглинання теплоти;

Б   зміна кольору розчину;

В  утворення осаду;                                                   

Г  виділення теплоти.                                               

2.   Напишіть рівняння реакцій,  зазначте,  яка з них оборотна:

А Nа2SO3 + НN03 =     _____________________

Б  МgО + Н2SO4 =       _____________________

В Fе(ОН)3 + НСІ=      _____________________

Г Н2 + 02=                  _____________________

3.     Виберіть    рівняння    реакції,    яка    належить    до необоротних реакцій:

А ЗH2 + N2 =2NН3;

Б 2H2 + O2 = 2Н2O;

В Н2SO4 + 2NаОН = Nа2SO4 + 2O;

Г Nа2С03 + Н2O = NаОН + NаНСO3.

4.  Виберіть умови, за яких реакція СаС03 <-> СаО + С02 є оборотною:

А  нагрівання;

Б  відсутність домішок;

В  присутність каталізатора;                                    

Г  замкнута система.                                                 

5. Установіть відповідність між ознаками необоротних реакцій та реагентами:

Ознака реакції            Реагенти

1

 

2

 

3

 

1 утворення води      А FеС13 + NаОН ->         

2 утворення осаду     Б  Nа2СО3 + HNO3 ->

3 виділення газу        В  К2SO4 + СаС12 ->

                                    Г  Са(ОН)2 + НСІ ->

 

 

 

Оборотні і необоротні реакції

1.  Вкажіть ознаку необоротних реакцій:

А  поглинання теплоти;

Б   зміна кольору розчину;

В  утворення осаду;                                                   

Г  виділення теплоти.                                               

2.  Напишіть рівняння реакцій,  зазначте,  яка з них оборотна:

А Nа2SO3 + НN03 =     _____________________

Б  МgО + Н2SO4 =       _____________________

В Fе(ОН)3 + НСІ=      _____________________

Г Н2 + 02=                  _____________________

3.    Виберіть    рівняння    реакції,    яка    належить    до необоротних реакцій:

А ЗH2 + N2 =2NН3;

Б 2H2 + O2 = 2Н2O;

В Н2SO4 + 2NаОН = Nа2SO4 + 2O;

Г Nа2С03 + Н2O = NаОН + NаНСO3.

4.  Виберіть умови, за яких реакція СаС03 <-> СаО + С02 є оборотною:

А  нагрівання;

Б  відсутність домішок;

В  присутність каталізатора;                                    

Г  замкнута система.                                                 

5. Установіть відповідність між ознаками необоротних реакцій та реагентами:

Ознака реакції            Реагенти

1

 

2

 

3

 

1 утворення води      А FеС13 + NаОН ->         

2 утворення осаду     Б  Nа2СО3 + HNO3 ->

3 виділення газу        В  К2SO4 + СаС12 ->

                                    Г  Са(ОН)2 + НСІ ->

 

 

 

Окисно-відновні реакції

1.  Вкажіть визначення відновника:

А  речовина, яка віддає електрони і при цьому окиснюється;

Б  речовина, яка віддає електрони і при цьому відновлюється;

В  речовина, яка приймає електрони і при цьому окиснюється;

Г  речовина, яка приймає електрони і при цьому відновлюється.

2.  Вкажіть визначення окисника:

А  речовина, яка віддає електрони і при цьому окиснюється;

Б  речовина, яка віддає електрони і при цьому відновлюється;

В  речовина, яка приймає електрони і при цьому окиснюється;

Г  речовина, яка приймає електрони і при цьому відновлюється.

3. Вкажіть визначення окисно-відновної реакції:

А  реакція, в якій беруть участь тільки складні речовини;

Б  реакція, при протіканні якої змінюються ступені окиснення елементів у сполуках;

В  реакція, протікання якої супроводжується тепловим ефектом;

Г  реакція, яка протікає у розчинах.                     

4. Виберіть рядок ступенів окиснення Нітрогену від­повідно послідовності сполук NH3, N2О, NO2,  N2O5:

А  -3; +2; +4; +5;

Б  -3; +1; +2; +5;

В  -3; +1; +4; +5;

Г  +3; +1; +4; +5.

5. Встановіть відповідність схеми перетворення кіль­кості електронів, що беруть участь у перетворенні.

1

 

2

 

3

 

4

 

      Схема                         Зміст перетворення

1   l- -> С12                   А  окиснення хлору;

2   С12 -> СІО-           Б  окиснення хлорид-іону;

3   С12 -> 2Сl-                  В  відновлення хлору;

4   ClO3- -> l-             Г  відновлення хлорат-іону;

                                   Д  відновлення хлорид-іону.

 

 

 

 

 

 

 

 

Окисно-відновні реакції

1.  Вкажіть визначення відновника:

А  речовина, яка віддає електрони і при цьому окиснюється;

Б  речовина, яка віддає електрони і при цьому відновлюється;

В  речовина, яка приймає електрони і при цьому окиснюється;

Г  речовина, яка приймає електрони і при цьому відновлюється.

2.  Вкажіть визначення окисника:

А  речовина, яка віддає електрони і при цьому окиснюється;

Б  речовина, яка віддає електрони і при цьому відновлюється;

В  речовина, яка приймає електрони і при цьому окиснюється;

Г  речовина, яка приймає електрони і при цьому відновлюється.

3. Вкажіть визначення окисно-відновної реакції:

А  реакція, в якій беруть участь тільки складні речовини;

Б  реакція, при протіканні якої змінюються ступені окиснення елементів у сполуках;

В  реакція, протікання якої супроводжується тепловим ефектом;

Г  реакція, яка протікає у розчинах.                     

4. Виберіть рядок ступенів окиснення Нітрогену від­повідно послідовності сполук NH3, N2О, NO2,  N2O5:

А  -3; +2; +4; +5;

Б  -3; +1; +2; +5;

В  -3; +1; +4; +5;

Г  +3; +1; +4; +5.

5. Встановіть відповідність схеми перетворення кіль­кості електронів, що беруть участь у перетворенні.

1

 

2

 

3

 

4

 

      Схема                         Зміст перетворення

1   l- -> С12                   А  окиснення хлору;

2   С12 -> СІО-           Б  окиснення хлорид-іону;

3   С12 -> 2Сl-                  В  відновлення хлору;

4   ClO3- -> l-             Г  відновлення хлорат-іону;

                                   Д  відновлення хлорид-іону.

 

 

 

 

 

 

 

Складання рівнянь окисно-відновних реакцій

1.  Виберіть твердження щодо реакції Fе + НСІ -> FеС12 + H2:

А  ступінь окиснення Хлору змінюється;

Б  ступінь окиснення Гідрогену не змінюється;

В  окисником є Ферум;

Г  відновником є Ферум.

2.  Виберіть твердження щодо реакції Zп + НСІ -> ZпС12 + Н2 :

А  Гідроген окиснюється;

Б  Цинк віддає два електрони;

В  Хлор приймає електрони;

Г  Цинк відновлюється.

3.  Виберіть твердження щодо реакції Си + НN03 -> Си(NO3)2 + N0 + H2О:

А  Нітроген окиснюється;

Б  Купрум відновлюється;

В  Нітроген приймає два електрони;

Г  Нітроген відновлюється.

4.  Підберіть коефіцієнти в рівнянні реакції та підра­хуйте їх суму: Br2 + КОН + С12 -> КСІ + КBrO3 + Н2O.

А  22;    Б  26;    В   31;    Г   35.

5.   Виберіть окисно-відновну реакцію, яка використо­вується у виробництві:

А  Fе203 + l = Аl2O3 + 2Fе;   В 2КСlO3 = 2КСІ + 3O2;

Б gO = 2Нg + O2 ;                 Г g + O2 = 2Мg0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Складання рівнянь окисно-відновних реакцій

1. Виберіть твердження щодо реакції Fе + НСІ -> FеС12 + H2:

А  ступінь окиснення Хлору змінюється;

Б  ступінь окиснення Гідрогену не змінюється;

В  окисником є Ферум;

Г  відновником є Ферум.

2. Виберіть твердження щодо реакції Zп + НСІ -> ZпС12 + Н2:

А  Гідроген окиснюється;

Б  Цинк віддає два електрони;

В  Хлор приймає електрони;

Г  Цинк відновлюється.

3.  Виберіть твердження щодо реакції Си + НN03 -> Си(NO3)2 + N0 + H2О:

А  Нітроген окиснюється;

Б  Купрум відновлюється;

В  Нітроген приймає два електрони;

Г  Нітроген відновлюється.

4.  Підберіть коефіцієнти в рівнянні реакції та підра­хуйте їх суму: Br2 + КОН + С12 -> КСІ + КBrO3 + Н2O.

А  22;    Б  26;    В   31;    Г   35.

5.   Виберіть окисно-відновну реакцію, яка використо­вується у виробництві:

А  Fе203 + l = Аl2O3 + 2Fе;   В 2КСlO3 = 2КСІ + 3O2;

Б gO = 2Нg + O2 ;                 Г g + O2 = 2Мg0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тепловий ефект реакції

1. Виберіть реакцію, яка належить до ендотермічних:

А Н2SO4 + 2NаОН = Nа2SO4 + 2Н2O;

Б  С + 02 = С02;    Н = -394 кДж;

В 2H2O=2H2 + O2;   Н = +571 кДж;

Г 2Nа + 2Н2O = 2NаОH + H2

2.  Розрахуйте тепловий ефект переходу алмазу в графіт (кДж), якщо теплота згоряння алмазу дорівнює 395,5 кДж/моль, а графіту - 393,4 кДж/моль.

А -788,9;             В  -2,1;

Б  +2,1;                Г  +788,9.

3.       За термохімічним рівнянням С + 02 = СО2;  Н = -394 кДж розрахуйте масу вугілля, яку необхідно спалити для одержання 1200 кДж теплоти.

А 28г;                В  36г;

Б  30г;                Г 42г.                                       

4.    При взаємодії алюмінію масою 18 г з киснем виділилось 547кДж теплоти. Розрахуйте тепловий ефект хімічної реакції.

А 2800 кДж;     В 3105 кДж;

Б 3282кДж;     Г 3125кДж.                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тепловий ефект реакції

1. Виберіть реакцію, яка належить до ендотермічних:

А Н2SO4 + 2NаОН = Nа2SO4 + 2Н2O;

Б  С + 02 = С02;    Н = -394 кДж;

В 2H2O=2H2 + O2;   Н = +571 кДж;

Г 2Nа + 2Н2O = 2NаОH + H2

2.  Розрахуйте тепловий ефект переходу алмазу в графіт (кДж), якщо теплота згоряння алмазу дорівнює 395,5 кДж/моль, а графіту - 393,4 кДж/моль.

А -788,9;             В  -2,1;

Б  +2,1;                Г  +788,9.

3.       За термохімічним рівнянням С + 02 = СО2;  Н = -394 кДж розрахуйте масу вугілля, яку необхідно спалити для одержання 1200 кДж теплоти.

А 28г;                В  36г;

Б  30г;                Г 42г.                                       

4.    При взаємодії алюмінію масою 18 г з киснем виділилось 547кДж теплоти. Розрахуйте тепловий ефект хімічної реакції.

А 2800 кДж;     В 3105 кДж;

Б 3282кДж;     Г 3125кДж.                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Швидкість хімічних реакцій

1.  Виберіть критерій, за яким визначають швидкість хімічних реакцій:

А  кількість утворених продуктів реакції;

Б  тепловий ефект реакції;

В  зміна концентрацій реагуючих речовин за одиницю часу;                                                       

Г  зміна стану рівноваги в системі.                       

2.  Вкажіть зміну швидкості хімічних реакцій під дією відповідних чинників:

А  збільшується при введенні у систему інгібіторів;

Б    зменшується при введенні у систему каталізаторів;

В  збільшується при зниженні температури;        

Г  збільшується при підвищенні температури.    

3.   Виберіть  чинник,   від  якого  залежить  швидкість хімічної реакції між твердою та рідкою речовинами:

А  тиск;

Б  концентрація;

В  ступінь подрібнення твердої речовини;             

Г  температура.                                                          

4.  Вкажіть зміну швидкості розчинення металу у кис­лоті з часом:

А   збільшується;

Б  зменшується;

В  змінюється неоднозначно;                                   

Г  не змінюється.                                                       

5.  Виберіть твердження щодо каталізатора хімічних реакцій:

А  збільшує час досягнення хімічної рівноваги;

Б  збільшує швидкість лише зворотної реакції;

В  збільшує швидкість прямої та зворотної реакцій і залишається хімічно незмінною;

Г  збільшує швидкість прямої та зворотної реакцій і хімічно змінюється.

Швидкість хімічних реакцій

1.  Виберіть критерій, за яким визначають швидкість хімічних реакцій:

А  кількість утворених продуктів реакції;

Б  тепловий ефект реакції;

В  зміна концентрацій реагуючих речовин за одиницю часу;                                                       

Г  зміна стану рівноваги в системі.                       

2.  Вкажіть зміну швидкості хімічних реакцій під дією відповідних чинників:

А  збільшується при введенні у систему інгібіторів;

Б    зменшується при введенні у систему каталізаторів;

В  збільшується при зниженні температури;        

Г  збільшується при підвищенні температури.    

3.   Виберіть  чинник,   від  якого  залежить  швидкість хімічної реакції між твердою та рідкою речовинами:

А  тиск;

Б  концентрація;

В  ступінь подрібнення твердої речовини;             

Г  температура.                                                          

4.  Вкажіть зміну швидкості розчинення металу у кис­лоті з часом:

А   збільшується;

Б  зменшується;

В  змінюється неоднозначно;                                   

Г  не змінюється.                                                       

5.  Виберіть твердження щодо каталізатора хімічних реакцій:

А  збільшує час досягнення хімічної рівноваги;

Б  збільшує швидкість лише зворотної реакції;

В  збільшує швидкість прямої та зворотної реакцій і залишається хімічно незмінною;

Г  збільшує швидкість прямої та зворотної реакцій і хімічно змінюється.

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА 2

Хімічні реакції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА 3

Найважливіші органічні

сполуки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості будови атому Карбону

1. Вкажіть валентність Карбону в органічних сполуках:

А   IV;   Б   II;   В   III;    Г   IV або II.                          

2.  Вкажіть хімічні зв'язки, які утворюються між ато­мами Карбону, а також з атомами інших елементів в органічних сполуках:

А  йонні;                       Б  ковалентні полярні;

В  водневі;                    Г  ковалентні неполярні.                                          

3.   Назвіть послідовний карбоновий ланцюг з трьох атомів Карбону з одним потрійним зв'язком:

А  - С = С -;

Б  -С = С - С-;         В  - С – С = С – С –

 

4.  Назвіть  послідовний  карбоновий   ланцюг  з  трьох

атомів Карбону (усі зв'язки одинарні):

                                                                                                 

А  С = С – С -;   Б  - С – С - С-;   В  С = С = С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості будови атому Карбону

1. Вкажіть валентність Карбону в органічних сполуках:

А   IV;   Б   II;   В   III;    Г   IV або II.                          

2.  Вкажіть хімічні зв'язки, які утворюються між ато­мами Карбону, а також з атомами інших елементів в органічних сполуках:

А  йонні;                       Б  ковалентні полярні;

В  водневі;                    Г  ковалентні неполярні.                                          

3.   Назвіть послідовний карбоновий ланцюг з трьох атомів Карбону з одним потрійним зв'язком:

А  - С = С -;

Б  -С = С - С-;         В  - С – С = С – С –

 

4.  Назвіть  послідовний  карбоновий   ланцюг  з  трьох

атомів Карбону (усі зв'язки одинарні):

                                                                                                 

А  С = С – С -;   Б  - С – С - С-;   В  С = С = С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Метан. Гомологи метану

1. Вкажіть загальну формулу насичених вуглеводнів (алканів):

А  СпН2п-2;         В  СпН2п;

Б спн2п+2;           г спн2п-6.

2.  Формула гомолога метану є:

А  С3Н6;             В  С4Н8;

Б  С3Н3;              Г  С5Н10.                                          

3.  Вкажіть тип зв'язку в молекулах алканів:

А  потрійний;   В  подвійний;                                  

Б  одинарний;   Г  одинарний та подвійний.         

4.  Виберіть гомологічну різницю:

А  - СН2 -;          В  - СН =;

Б  СН4;               Г  - СН3.

5.   Вкажіть  найпростіший  одновалентний  насичений радикал:

А  етил;              В  метил;.                                         

Б  вініл;              Г  феніл.                                          

6.  Вкажіть формулу гомологу бутану:

А  С4Н8;             В  С3Я8;

Б  С4Н6;              Г  С3Нб.                                           

7.   Установіть   відповідність   між   напівструктурними формулами насичених вуглеводнів і їхніми назвами:

1

 

2

 

3

 

4

 

5

 

А  метан           1 СН3 – СН2 – СН2 – СН3

Б  пентан          2 СН3 – СН3

В  пропан         3 СН3 – СН2 – СН2 – СН2 – СН3

Г  бутан            4 СН4

Д  етан              5 СН3 – СН2 – СН3

 

 

 

 

 

 

Метан. Гомологи метану

1. Вкажіть загальну формулу насичених вуглеводнів (алканів):

А  СпН2п-2;         В  СпН2п;

Б спн2п+2;           г спн2п-6.

2.  Формула гомолога метану є:

А  С3Н6;             В  С4Н8;

Б  С3Н3;              Г  С5Н10.                                          

3.  Вкажіть тип зв'язку в молекулах алканів:

А  потрійний;   В  подвійний;                                  

Б  одинарний;   Г  одинарний та подвійний.         

4.  Виберіть гомологічну різницю:

А  - СН2 -;          В  - СН =;

Б  СН4;               Г  - СН3.

5.   Вкажіть  найпростіший  одновалентний  насичений радикал:

А  етил;              В  метил;.                                         

Б  вініл;              Г  феніл.                                          

6.  Вкажіть формулу гомологу бутану:

А  С4Н8;             В  С3Я8;

Б  С4Н6;              Г  С3Нб.                                           

7.   Установіть   відповідність   між   напівструктурними формулами насичених вуглеводнів і їхніми назвами:

1

 

2

 

3

 

4

 

5

 

А  метан           1 СН3 – СН2 – СН2 – СН3

Б  пентан          2 СН3 – СН3

В  пропан         3 СН3 – СН2 – СН2 – СН2 – СН3

Г  бутан            4 СН4

Д  етан              5 СН3 – СН2 – СН3

 

 

 

 

 

Гомологи метану

(Розв'язування задач)

1. Обчисліть відносну молекулярну масу алкану, відносна густина якого за воднем дорівнює 29.   

А  29;    Б   58;    В  87;    Г   14,5.                             

2. Визначте хімічну формулу алкану, 11,2 л (н.у.) якого мають масу 15 г.                                                          

А  СН4;   Б  С2Нв;    В  С3Н8;    Г  С4Н10.            

3. Визначте кількість атомів Карбону в молекулі насиченого вуглеводню, відносна молекулярна маса якого дорівнює 72.                                                     

А З;    Б  4;   В   5;    Г   12.                                       

4. Обчисліть масу 5,6 л пропану.                                  

А   10;   Б   13;   В   11;    Г   18.                                  

5. Обчисліть відносну густину бутану за повітрям.

А З;    Б  2;    В  4,5;    Г   5.                                     

6. Визначте хімічну формулу гомолога метану, що має відносну молекулярну масу 72. Складіть напівструктурну формулу:                                                          

А  С2Н6;    Б  С5Н12;    В  С4Н10;    Г  СН4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гомологи метану

(Розв'язування задач)

1. Обчисліть відносну молекулярну масу алкану, відносна густина якого за воднем дорівнює 29.   

А  29;    Б   58;    В  87;    Г   14,5.                             

2. Визначте хімічну формулу алкану, 11,2 л (н.у.) якого мають масу 15 г.                                                          

А  СН4;   Б  С2Нв;    В  С3Н8;    Г  С4Н10.            

3. Визначте кількість атомів Карбону в молекулі насиченого вуглеводню, відносна молекулярна маса якого дорівнює 72.                                                     

А З;    Б  4;   В   5;    Г   12.                                       

4. Обчисліть масу 5,6 л пропану.                                  

А   10;   Б   13;   В   11;    Г   18.                                  

5. Обчисліть відносну густину бутану за повітрям.

А З;    Б  2;    В  4,5;    Г   5.                                     

6. Визначте хімічну формулу гомолога метану, що має відносну молекулярну масу 72. Складіть напівструктурну формулу:                                                          

А  С2Н6;    Б  С5Н12;    В  С4Н10;    Г  СН4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ненасичені вуглеводні

1. Вкажіть загальну формулу вуглеводнів ряду етилену (алкенів):

А   СпН2п-2;    Б   СпН2п+2;    В  СпН2п;    Г  СпН2п-6.

2.     Вкажіть загальну формулу вуглеводнів ряду ацетилену (алкінів):                                                   

А   СпН2п-2;    Б   СпН2п+2;    В  СпН2п;    Г  СпН2п-6.

3.  До ненасичених вуглеводнів належать:

А  етаналь, етанол, ацетилен;

Б   ацетилен, етилен, пропен;

В  пропін, етан, метан, метил;                                

Г   бутаналь, бутен, бутин, бутан.                           

4.  Виберіть емпіричну формулу етену:                       

А  С4Н6;    Б  С2Н4;    В  С4Н10;    Г  С2Н6.             

5.   Виберіть твердження щодо алкену, який містить 85,71% Карбону за масою:

А  хімічна формула С3Н6;

Б  сировина для одержання поліетилену;

В   молекула містить два атоми Карбону;              

Г  молекула містить чотири атоми Карбону.        

6.   Визначте кількість атомів Гідрогену в молекулі вуглеводню ряду ацетилену, відносна молекулярна маса якого дорівнює 82.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ненасичені вуглеводні

1. Вкажіть загальну формулу вуглеводнів ряду етилену (алкенів):

А   СпН2п-2;    Б   СпН2п+2;    В  СпН2п;    Г  СпН2п-6.

2.     Вкажіть загальну формулу вуглеводнів ряду ацетилену (алкінів):                                                   

А   СпН2п-2;    Б   СпН2п+2;    В  СпН2п;    Г  СпН2п-6.

3.  До ненасичених вуглеводнів належать:

А  етаналь, етанол, ацетилен;

Б   ацетилен, етилен, пропен;

В  пропін, етан, метан, метил;                                

Г   бутаналь, бутен, бутин, бутан.                           

4.  Виберіть емпіричну формулу етену:                       

А  С4Н6;    Б  С2Н4;    В  С4Н10;    Г  С2Н6.             

5.   Виберіть твердження щодо алкену, який містить 85,71% Карбону за масою:

А  хімічна формула С3Н6;

Б  сировина для одержання поліетилену;

В   молекула містить два атоми Карбону;              

Г  молекула містить чотири атоми Карбону.        

6.   Визначте кількість атомів Гідрогену в молекулі вуглеводню ряду ацетилену, відносна молекулярна маса якого дорівнює 82.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хімічні властивості метану

1.    Вкажіть назву типу реакції заміщення атомів Гідрогену в молекулах органічних сполук на атоми галогенів:

А  галогенування;                  В  дегалогенування;

Б  гідрування;                         Г  дегідрування.      

2.  Вкажіть назву типу реакції відщеплення водню від молекули алкану:

А  дегідрогалогенування;     В   гідратація;            

Б   гідрування;                         Г   дегідрування.      

3.  Виберіть твердження, яке відповідає реакції горіння вуглеводнів:

А   каталітичне відщеплення водню від молекул;

Б   перетворення молекул нормальної будови на розгалужені;

В   розщеплення молекул та утворення сполук з меншою молекулярною масою;

Г  окисно-відновна взаємодія з киснем, що призводить до утворення вуглекислого газу та води.                                                          

4.  Визначте тип реакції, найхарактерніший для наси­чених вуглеводнів:

А  приєднання;                       В  полімеризація;     

Б   заміщення;                         Г   сполучення. 

5. Виберіть твердження щодо спостереження пропускання метану через водний розчин калій перманганату:

А  утворюється осад;

Б  зникає фіолетове забарвлення;

В  газ поглинається;

Г  взаємодія не відбувається.   

6. Вкажіть продукти горіння вуглеводнів у надлишку кисню:

А  СО2 та Н2О;           Б  СН4 та Н2О; 

В  СО  та Н2;               Г  С  та Н2О;

 

 

Хімічні властивості метану

1.    Вкажіть назву типу реакції заміщення атомів Гідрогену в молекулах органічних сполук на атоми галогенів:

А  галогенування;                  В  дегалогенування;

Б  гідрування;                         Г  дегідрування.      

2.  Вкажіть назву типу реакції відщеплення водню від молекули алкану:

А  дегідрогалогенування;     В   гідратація;            

Б   гідрування;                         Г   дегідрування.      

3.  Виберіть твердження, яке відповідає реакції горіння вуглеводнів:

А   каталітичне відщеплення водню від молекул;

Б   перетворення молекул нормальної будови на розгалужені;

В   розщеплення молекул та утворення сполук з меншою молекулярною масою;

Г  окисно-відновна взаємодія з киснем, що призводить до утворення вуглекислого газу та води.                                                          

4.  Визначте тип реакції, найхарактерніший для наси­чених вуглеводнів:

А  приєднання;                       В  полімеризація;     

Б   заміщення;                         Г   сполучення. 

5. Виберіть твердження щодо спостереження пропускання метану через водний розчин калій перманганату:

А  утворюється осад;

Б  зникає фіолетове забарвлення;

В  газ поглинається;

Г  взаємодія не відбувається.   

6. Вкажіть продукти горіння вуглеводнів у надлишку кисню:

А  СО2 та Н2О;           Б  СН4 та Н2О; 

В  СО  та Н2;               Г  С  та Н2О;

 

 

Хімічні властивості етилену

1.   Визначте  формулу сполуки,   з  якої  в  лабораторії можна добути етилен:                                               

А  СаС2;   Б  С2Н5ОН;   В А14С3;   Г  СН3СООNа.

2.    Виберіть   твердження,   яке   характеризує   процес галогенування:

А  відщеплення атомів Галогену;

Б  відщеплення галогеноводню;

В окиснення органічних сполук киснем при високих температурах, що призводить до утворення карбон (ІV) оксиду та води;

Г  приєднання атомів Галогену або заміщення атома Гідрогену на атом Галогену.                    

3.  Виберіть реагент, який дає якісну реакцію на подвійний зв'язок в алкенах:                             

А   Си(ОН)2;    Б  H2О;    В   НСІ;    Г  Вr2(водн).

1

 

2

 

3

 

4. Встановіть послідовність реагентів для здійснення перетворення СН 4 -> C2H2 -> C2H4 -> C2H5Cl

А  НС11газ);                    Г  НСІ;

Б H2, Cк2О3;                Д  С12, hv;

В  КОH ;                       Е   t0 1500° С.

5. Установіть відповідність:

1

 

2

 

3

 

4

 

Формула             Назва речовини

1   С2Н4                            А   етин

2   С2Н2                  Б   пропін

3   С3Н6                  В   етен

4  С3Н4                   Г  пропен

 

 

 

 

 

 

Хімічні властивості етилену

1.   Визначте  формулу сполуки,   з  якої  в  лабораторії можна добути етилен:                                               

А  СаС2;   Б  С2Н5ОН;   В А14С3;   Г  СН3СООNа.

2.    Виберіть   твердження,   яке   характеризує   процес галогенування:

А  відщеплення атомів Галогену;

Б  відщеплення галогеноводню;

В окиснення органічних сполук киснем при високих температурах, що призводить до утворення карбон (ІV) оксиду та води;

Г  приєднання атомів Галогену або заміщення атома Гідрогену на атом Галогену.                    

3.  Виберіть реагент, який дає якісну реакцію на подвійний зв'язок в алкенах:                             

А   Си(ОН)2;    Б  H2О;    В   НСІ;    Г  Вr2(водн).

1

 

2

 

3

 

4. Встановіть послідовність реагентів для здійснення перетворення СН 4 -> C2H2 -> C2H4 -> C2H5Cl

А  НС11газ);                    Г  НСІ;

Б H2, Cк2О3;                Д  С12, hv;

В  КОH ;                       Е   t0 1500° С.

5. Установіть відповідність:

1

 

2

 

3

 

4

 

Формула             Назва речовини

1   С2Н4                            А   етин

2   С2Н2                  Б   пропін

3   С3Н6                  В   етен

4  С3Н4                   Г  пропен

 

 

 

 

 

 

Хімічні властивості ацетилену

1.  Вкажіть сполуку, з якої добувають ацетилен у лабо­раторії:

А  вуглець;                   В   метан;

Б   кальцій карбід;       Г   натрій ацетат.

2.  Вкажіть речовину, яка горить кіптявим полум'ям:

А  ацетилен;                 В   етанол;

Б   метан;                      Г   етилен.

3.  Вкажіть загальну формулу класу сполук, до якого належить речовина, що приєднує бром у дві стадії:

А  СnН2n-2,                     В  СnН2n,

Б  СnН2n+2,                     Г   СnН2n-6.

4.  Установіть послідовність типів реакцій для здійснен­ня перетворення: алкан —> галогенопохідне алкану —> алкен

1

 

2

 

3

 

4

 

—> алкін —> алкен:

А  галогенування;                                                 

Б  дегідрування;                                                    

В  гідрування;                                                        

Г дегідрогалогенування.                                     

А

 

Б

 

В

 

Г

 

5. Установіть  відповідність  між  типом  ненасичених вуглеводнів та характерними для них реакціями:

1   етилен            А  поліконденсація

2   ацетилен        Б  заміщення

                            В  йонний обмін

                            Г часткове окиснення до етилену

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хімічні властивості ацетилену

1.  Вкажіть сполуку, з якої добувають ацетилен у лабо­раторії:

А  вуглець;                   В   метан;

Б   кальцій карбід;       Г   натрій ацетат.

2.  Вкажіть речовину, яка горить кіптявим полум'ям:

А  ацетилен;                 В   етанол;

Б   метан;                      Г   етилен.

3.  Вкажіть загальну формулу класу сполук, до якого належить речовина, що приєднує бром у дві стадії:

А  СnН2n-2,                     В  СnН2n,

Б  СnН2n+2,                     Г   СnН2n-6.

4.  Установіть послідовність типів реакцій для здійснен­ня перетворення: алкан —> галогенопохідне алкану —> алкен

1

 

2

 

3

 

4

 

 

1

 

2

 

3

 

4

 

—> алкін —> алкен:

А  галогенування;                                                 

Б  дегідрування;                                                    

В  гідрування;                                                        

Г дегідрогалогенування.                                     

А

 

Б

 

В

 

Г

 

 

А

 

Б

 

В

 

Г

 

5. Установіть  відповідність  між  типом  ненасичених вуглеводнів та характерними для них реакціями:

1   етилен            А  поліконденсація

2   ацетилен        Б  заміщення

                            В  йонний обмін

                            Г часткове окиснення до етилену

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відношення об'ємів газів у хімічних реакціях

1.   Визначте співвідношення об'ємів етану та кисню в реакції горіння:

А  1:2,5;    Б   1:2;    В  1:3;  Г  1:3,5.                      

2.   Обчисліть об'єм кисню (в літрах за н.у.), що ви­трачається на спалювання 1 л пропану:                 

А  0,5;    Б  2,5;    В  5,0;    Г  7,5.                           

3.  Обчисліть об'єм водню (в літрах за н.у.), який при­єднує етен об'ємом 5 л:                                             

А  22,4;    Б   11,2;    В   5,0;    Г   10,0.                    

4. Виберіть твердження щодо алкану, на спалювання 3 л якого витрачається 15 л кисню (виміряні за однакових умов):

А  входить до складу болотного газу;

Б  молекула містить чотири атоми Карбону;

В  молекула містить вісім атомів Гідрогену;

Г основний продукт хлорування

при освітленні 2-хлоропропан.                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відношення об'ємів газів у хімічних реакціях

1.   Визначте співвідношення об'ємів етану та кисню в реакції горіння:

А  1:2,5;    Б   1:2;    В  1:3;  Г  1:3,5.                      

2.   Обчисліть об'єм кисню (в літрах за н.у.), що ви­трачається на спалювання 1 л пропану:                 

А  0,5;    Б  2,5;    В  5,0;    Г  7,5.                           

3.  Обчисліть об'єм водню (в літрах за н.у.), який при­єднує етен об'ємом 5 л:                                             

А  22,4;    Б   11,2;    В   5,0;    Г   10,0.                    

4. Виберіть твердження щодо алкану, на спалювання 3 л якого витрачається 15 л кисню (виміряні за однакових умов):

А  входить до складу болотного газу;

Б  молекула містить чотири атоми Карбону;

В  молекула містить вісім атомів Гідрогену;

Г основний продукт хлорування

при освітленні 2-хлоропропан.                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полімери

1.  Виберіть продукт полімеризації етилену, який має технічне значення:

А  пластмаса;               В  гума;                                 

Б  волокно;                   Г  каучук.                             

2.  Виберіть хімічну формулу поліетилену:

А (-СН2H-(СН3)-)п;

Б (-Н2С-СН2-)п;

В (-Н2С-СH(С6Н5)-)п;

Г (-Н2С-СН = СН-СН2-)п.                                  

3.  Вкажіть сполуку, яка здатна полімеризуватися:

А етан;              В  метан;                                         

Б  бензен;           Г  етен.                                            

4.   Установіть формулу речовини А в ланцюгу пере­творень

С2H2->А->(-СH2H2-)n:

А С2Н4;             В С3Н8;

Б С4Н8;             Г С3Н6.

5. Установіть відповідність, утворюючи логічні пари:

А

 

Б

 

В

 

Г

 

 А   група атомів, що                      1. полімеризація

повторюються                                 2. мономери

по всій довжині ланцюга;              3. полімери                  

Б   складається зі структурних     4. мономерна

ланок, які багаторазово повто-           ланка

рюються;               

В  процес послідовного сполучення             

низькомолекулярних речовин

Г   вихідні низькомолекулярні речовини.

1

 

2

 

3

 

4

 

6. Установіть відповідність між формулами полімерів та їх назвами:

1   (-СН2-СН2-)п             А  тефлон

2   (-СН2 - СНСІ-)n        Б  поліпропілен

3   (-СН2-СН(СН3)-)п      В  поліетилен

4   (-СF2F2-)n             Г полівінілхлорид

Полімери

1.  Виберіть продукт полімеризації етилену, який має технічне значення:

А  пластмаса;               В  гума;                                 

Б  волокно;                   Г  каучук.                             

2.  Виберіть хімічну формулу поліетилену:

А (-СН2H-(СН3)-)п;

Б (-Н2С-СН2-)п;

В (-Н2С-СH(С6Н5)-)п;

Г (-Н2С-СН = СН-СН2-)п.                                  

3.  Вкажіть сполуку, яка здатна полімеризуватися:

А етан;              В  метан;                                         

Б  бензен;           Г  етен.                                            

4.   Установіть формулу речовини А в ланцюгу пере­творень

С2H2->А->(-СH2H2-)n:

А С2Н4;             В С3Н8;

Б С4Н8;             Г С3Н6.

5. Установіть відповідність, утворюючи логічні пари:

А

 

Б

 

В

 

Г

 

 А   група атомів, що                      1. полімеризація

А

 

Б

 

В

 

Г

 

повторюються                                 2. мономери

по всій довжині ланцюга;              3. полімери                  

Б   складається зі структурних     4. мономерна

ланок, які багаторазово повто-           ланка

рюються;               

В  процес послідовного сполучення             

низькомолекулярних речовин

Г   вихідні низькомолекулярні речовини.

1

 

2

 

3

 

4

 

 

1

 

2

 

3

 

4

 

6. Установіть відповідність між формулами полімерів та їх назвами:

1   (-СН2-СН2-)п             А  тефлон

2   (-СН2 - СНСІ-)n        Б  поліпропілен

3   (-СН2-СН(СН3)-)п      В  поліетилен

4   (-СF2F2-)n             Г полівінілхлорид

Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів

1. Вкажіть загальну формулу насичених одноатомних спиртів:

А  СпН2п-20;

Б   СпН2пО;

В СпН2п+10;

Г СпН2п+10Н;

2.  У спиртів частковий негативний заряд ()  виникає на атомі Оксигену внаслідок зміщення   спільної електронної пари:

А   від атома Карбону до атома Оксигену;

Б  від атома Оксигену до атома Карбону;

В  від атома Оксигену до атома Гідрогену;           

Г  від атома Гідрогену до атома Оксигену.           

3.  Функціональна група спиртів - це:                       

А  -СООН;    Б  -ОН;   В  -СОН;   Г  -NO2.            

4.   Вкажіть суфікс, яким за міжнародною номенкла­турою ІЮПАК називається спиртовою групою:   

А   -ол;    Б   -ін;    В   -аль;    Г   -он.

5.    Виберіть формулу сполуки, що є одноатомним насиченим спиртом:

А  СН3-0-СН3;

Б  СН3 - СН2 - СОН;

В  СН3 – СН(ОН) - СН2 - С2Н5;

Г  С2Н5-С(O)-С3Н7.                                               

6.  Органічна речовина, масові частки Карбону, Окси­гену і Гідрогену в якій відповідно становлять 52,2%, 34,8% і 13%, має густину пари за воднем 23. Виз­начте молекулярну формулу цієї речовини.

А   С2Н60;

Б   С3Н6О;

В  С2Н6O2;

Г  СН40.

Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів

1.Вкажіть загальну формулу насичених одноатомних спиртів:

А  СпН2п-20;

Б   СпН2пО;

В СпН2п+10;

Г СпН2п+10Н;

2. У спиртів частковий негативний заряд ()  виникає на атомі Оксигену внаслідок зміщення   спільної електронної пари:

А   від атома Карбону до атома Оксигену;

Б  від атома Оксигену до атома Карбону;

В  від атома Оксигену до атома Гідрогену;           

Г  від атома Гідрогену до атома Оксигену.           

3.  Функціональна група спиртів - це:                       

А  -СООН;    Б  -ОН;   В  -СОН;   Г  -NO2.            

4. Вкажіть суфікс, яким за міжнародною номенкла­турою ІЮПАК називається спиртовою групою:   

А   -ол;    Б   -ін;    В   -аль;    Г   -он.

5. Виберіть формулу сполуки, що є одноатомним насиченим спиртом:

А  СН3-0-СН3;

Б  СН3 - СН2 - СОН;

В  СН3 – СН(ОН) - СН2 - С2Н5;

Г  С2Н5-С(0)-С3Н7.                                               

6.  Органічна речовина, масові частки Карбону, Окси­гену і Гідрогену в якій відповідно становлять 52,2%, 34,8% і 13%, має густину пари за воднем 23. Виз­начте молекулярну формулу цієї речовини.

А   С2Н60;

Б   С3Н6О;

В  С2Н602;

Г  СН40.

Властивості метанолу й етанолу

1.   Вкажіть зміну температури кипіння одноатомних спиртів зі збільшенням кількості атомів Карбону:

А  зменшується;          

Б  збільшується;

В  не змінюється;       

 Г  змінюється неоднозначно.                                  

2. Вкажіть зміну розчинності у воді зі збільшенням молекулярної маси спиртів:

А   зменшується;        

Б   збільшується;

В  не змінюється;      

Г  змінюється неоднозначно.                                  

3.  Встановіть    тип    зв'язку,    за    допомогою    якого молекули спиртів можуть сполучатися між собою:

А  ковалентний неполярний;

Б  ковалентний полярний;

В  водневий;                Г  йонний.                                                                  

4.  Установіть відповідність:

Тип реакції                    Схема перетворень

1) повне окиснення       А СН3ОН -> СН3ОК

2) заміщення атома       Б СН3ОН ->CO2 + H2O

     Гідрогену                               В  СH3 - СН2ОН -> СН2 = СН2                            

3) заміщення                  Г  СН3ОН + KCl -> СН3СІ + KOH

1

2

3

4

 

 

 

 

 гідроксигрупи        

4) дегідратація

5. У схемі хімічних перетворень

                          Етан

1

 

2

 

3

 

4

 

Етен                                             хлоретен

                        Етанол

цифрам 1, 2, 3, 4 відповідають речовини,

формули яких:

А НСІ;    Б  С12;    В Н2;    Г Н2О;    Д  О2.

Властивості метанолу й етанолу

1.   Вкажіть зміну температури кипіння одноатомних спиртів зі збільшенням кількості атомів Карбону:

А  зменшується;          

Б  збільшується;

В  не змінюється;       

 Г  змінюється неоднозначно.                                  

2. Вкажіть зміну розчинності у воді зі збільшенням молекулярної маси спиртів:

А   зменшується;        

Б   збільшується;

В  не змінюється;      

Г  змінюється неоднозначно.                                  

3.  Встановіть    тип    зв'язку,    за    допомогою    якого молекули спиртів можуть сполучатися між собою:

А  ковалентний неполярний;

Б  ковалентний полярний;

В  водневий;                Г  йонний.                                                                  

4.  Установіть відповідність:

Тип реакції                    Схема перетворень

1) повне окиснення       А СН3ОН -> СН3ОК

2) заміщення атома       Б СН3ОН ->CO2 + H2O

     Гідрогену                               В  СH3 - СН2ОН -> СН2 = СН2                            

3) заміщення                  Г  СН3ОН + KCl -> СН3СІ + KOH

1

2

3

4

 

 

 

 

 

1

2

3

4

 

 

 

 

 гідроксигрупи        

4) дегідратація

5. У схемі хімічних перетворень

                          Етан

1

 

2

 

3

 

4

 

Етен                                             хлоретен

                        Етанол

цифрам 1, 2, 3, 4 відповідають речовини,

формули яких:

А НСІ;    Б  С12;    В Н2;    Г Н2О;    Д  О2.

Гліцерин як представник багатоатомних спиртів

1. Хімічна речовина складу С3Н803 належить до: А  насичених одноатомних спиртів;

Б  насичених двохатомних спиртів;

В  насичених трьохатомних спиртів;                     

Г  насичених вуглеводнів.                                       

2.  Виберіть назви, які застосовують для гліцерину:

А  виноградний цукор;        

В  етандіол;              

Б  олійний цукор;                 

Г  пропантриол.        

3. Яку речовину використовують для виявлення багато­атомних спиртів?                                                       

А  СиSO4;    Б  СиО;    В  Си(ОН)2;    Г  СиС12.        

4. Позначте реактив, з яким не взаємодіє гліцерин:

А НNO3;    Б  Nа;   В  НСІ;    Г Nа2СO3.                

5. Вкажіть суму всіх коефіцієнтів у рівнянні реакції

C3H8O3 + O2 ->...                                                   

А   18;    Б   23;    В  24;    Г   16.

6. Вкажіть суму коефіцієнтів у лівій частині рівняння реакції, одним з продуктів якої є речовина

СH2 – CH – CH2

 

 Cl       Cl      Cl

А  6;    Б  4;    В  3;     Г   5.

 

 

 

 

 

 

 

 

Гліцерин як представник багатоатомних спиртів

1. Хімічна речовина складу С3Н803 належить до: А  насичених одноатомних спиртів;

Б  насичених двохатомних спиртів;

В  насичених трьохатомних спиртів;                     

Г  насичених вуглеводнів.                                       

2.  Виберіть назви, які застосовують для гліцерину:

А  виноградний цукор;        

В  етандіол;              

Б  олійний цукор;                 

Г  пропантриол.        

3. Яку речовину використовують для виявлення багато­атомних спиртів?                                                       

А  СиSO4;    Б  СиО;    В  Си(ОН)2;    Г  СиС12.        

4. Позначте реактив, з яким не взаємодіє гліцерин:

А НNO3;    Б  Nа;   В  НСІ;    Г Nа2СO3.                

5. Вкажіть суму всіх коефіцієнтів у рівнянні реакції

C3H8O3 + O2 ->...                                                   

А   18;    Б   23;    В  24;    Г   16.

6. Вкажіть суму коефіцієнтів у лівій частині рівняння реакції, одним з продуктів якої є речовина

СH2 – CH – CH2

 

 Cl       Cl      Cl

А  6;    Б  4;    В  3;     Г   5.

 

 

 

 

 

 

 

 

Добування і застосування спиртів

1. Установіть відповідність між формулами та назвами спиртів:

1  СH3CH2                 А  пропантриол

                                       Б  метанол

               OH                  В  етанол  

2 СH3CH2                  Г  етандіол

 

1

 

2

 

3

 

4

 

   ОН      ОН  

3  СH2CHCH2

 

    ОН   ОН    OH            

4 СН2OH

2. Установіть відповідність між властивостями і галу­зями застосування гліцерину:

1

 

2

 

3

 

4

 

Властивість              Галузь застосування

1   гігроскопічність        А  вибухова речовина

2   взаємодія з НNО3     Б  антифриз

3   солодкий смак          В  напої, зубні пасти

4   водні розчини          Г  парфумерія тафармація

замерзають при

низьких температурах

3. Визначте кінцевий продукт перетворень

СН4 --+Cl2--> …. --+NaOH--> …. --+Na--> …

А  натрій метилат;     

В  натрій хлорид;

Б  натрій гідроксид;    

Г  натрій етилат.

 

 

 

 

 

Добування і застосування спиртів

1. Установіть відповідність між формулами та назвами спиртів:

1  СH3CH2                 А  пропантриол

                                       Б  метанол

               OH                  В  етанол  

2 СH3CH2                  Г  етандіол             

1

 

2

 

3

 

4

 

 

   ОН      ОН  

3  СH2CHCH2

 

    ОН   ОН    OH            

4 СН2OH

2. Установіть відповідність між властивостями і галу­зями застосування гліцерину:

1

 

2

 

3

 

4

 

 

1

 

2

 

3

 

4

 

Властивість              Галузь застосування

1   гігроскопічність        А  вибухова речовина

2   взаємодія з НNО3     Б  антифриз

3   солодкий смак          В  напої, зубні пасти

4   водні розчини          Г  парфумерія тафармація

замерзають при

низьких температурах

3. Визначте кінцевий продукт перетворень

СН4 --+Cl2--> …. --+NaOH--> …. --+Na--> …

А  натрій метилат;     

В  натрій хлорид;

Б  натрій гідроксид;    

Г  натрій етилат.

 

 

 

 

 

Розв'язування розрахункових задач

1. Який об'єм повітря (н.у.) потрібен для спалювання метану кількістю речовини 0,2 моль?                    

А 16л;    Б  32л;    В 48л;    Г 22,4л.          

 

        

 2. Визначте масу етилену, яку можна добути внаслідок реакції дегідратації етилового спирту масою 92 г:

А 44,8 г;    Б  56 г;    В  40,5 г;    Г  50,5 г.   

 

            

 3. Натрій масою 2,3 г помістили з етанол кількістю речовини 0,2 моль. Який об'єм (н.у.) водню виді­лився?                                                                          

А 22,4 л;    Б 11,2 л;    В 2,24 л;    Г 1,12 л.

 

 

4. Обчисліть об'єм (в літрах за н.у.) карбон V) оксиду, який утвориться при спалюванні 1 моль етанолу:

А   22,4;    Б   11,2;    В   5,6;    Г   44,8.                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв'язування розрахункових задач

1. Який об'єм повітря (н.у.) потрібен для спалювання метану кількістю речовини 0,2 моль?                    

А 16л;    Б  32л;    В 48л;    Г 22,4л.          

 

        

 2. Визначте масу етилену, яку можна добути внаслідок реакції дегідратації етилового спирту масою 92 г:

А 44,8 г;    Б  56 г;    В  40,5 г;    Г  50,5 г.   

 

            

 3. Натрій масою 2,3 г помістили з етанол кількістю речовини 0,2 моль. Який об'єм (н.у.) водню виді­лився?                                                                          

А 22,4 л;    Б 11,2 л;    В 2,24 л;    Г 1,12 л.

 

 

4. Обчисліть об'єм (в літрах за н.у.) карбон V) оксиду, який утвориться при спалюванні 1 моль етанолу:

А   22,4;    Б   11,2;    В   5,6;    Г   44,8.                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Насичені одноосновні карбонові кислоти

1.  Як  називається  функціональна  група  карбонових кислот?

А   Гідроксильна;        

В   альдегідна;

Б   карбонільна;           

Г   карбоксильна.                 

2.  Вкажіть функціональну групу карбонових кислот:

 А  -СООН;    Б   -СНО;    В   -ОН;    Г  -О-.         

3.  Вкажіть формулу карбонової кислоти:

А СН3 - СН2 - СН2 - ОН;

Б  СН3 – С - СН3;

 

              О

В  СН3 - СН2 – С - ОН;

 

                         О

Г СН3 - СН2 – С – Н.

 

                       О

4. З деякими карбоновими кислотами вам доводиться зустрічатись. Установіть відповідність:

1    НСООН          А   виділяється потови­ми залозами людини

2   СН3СООН       Б   входить до складу мурашиної кислоти

1

2

3

 

 

 

3  СН3СН2СН2СООН         В  столовий оцет

 

 

5. Обчисліть масу оцтової кислоти у 200 г оцту (w = 9%):

А  9 г;                      Б  18 г;   

В  100 г;                   Г  90 г.                         

 

 

 

 

Насичені одноосновні карбонові кислоти

1.  Як  називається  функціональна  група  карбонових кислот?

А   Гідроксильна;        

В   альдегідна;

Б   карбонільна;           

Г   карбоксильна.                 

2.  Вкажіть функціональну групу карбонових кислот:

 А  -СООН;    Б   -СНО;    В   -ОН;    Г  -О-.         

3.  Вкажіть формулу карбонової кислоти:

А СН3 - СН2 - СН2 - ОН;

Б  СН3 – С - СН3;

 

              О

В  СН3 - СН2 – С - ОН;

 

                         О

Г СН3 - СН2 – С – Н.

 

                       О

4. З деякими карбоновими кислотами вам доводиться зустрічатись. Установіть відповідність:

1    НСООН          А   виділяється потови­ми залозами людини

2   СН3СООН       Б   входить до складу мурашиної кислоти

1

2

3

 

 

 

3  СН3СН2СН2СООН         В  столовий оцет

 

 

5. Обчисліть масу оцтової кислоти у 200 г оцту (w = 9%):

А  9 г;                      Б  18 г;   

В  100 г;                   Г  90 г.                         

 

 

 

Хімічні властивості та застосування оцтової кислоти

1. Оцтова кислота реагує з:

А  Zп, Си, С2Н5ОН;

Б  NаОН, NаНСO3, СН3СНО;

В  Мg, МgО, СН3ОН;

Г  НСООН, СН3ОН, СиО.

2. Який  об'єм  вуглекислого  газу    літрах  за  н.у.) виділиться    при    взаємодії   0,5 моль    питної    соди (NаНСО3) з надлишком оцтової кислоти?

А   22,4;    Б   5,6;    В   11,2;    Г   67,2.                     

3.  Вкажіть загальну назву солей оцтової кислоти

А  карбонати;    В  алкоголяти;

Б  форміати;      Г  ацетати.

4.  Установіть відповідність:

Реагенти                           Продукти реакції

1

 

2

 

3

 

4

 

СН3СООН + Мg->                А  сіль + вода

СН3СООН + NаОН ->           Б  сіль + водень

СН3СООН + СаСO3 ->          В  естер + вода

СН3СООН + С2Н5ОН ->        Г  сіль + вода +

                                                  вуглекислий газ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хімічні властивості та застосування оцтової кислоти

1. Оцтова кислота реагує з:

А  Zп, Си, С2Н5ОН;

Б  NаОН, NаНСO3, СН3СНО;

В  Мg, МgО, СН3ОН;

Г  НСООН, СН3ОН, СиО.

2. Який  об'єм  вуглекислого  газу    літрах  за  н.у.) виділиться    при    взаємодії   0,5 моль    питної    соди (NаНСО3) з надлишком оцтової кислоти?

А   22,4;    Б   5,6;    В   11,2;    Г   67,2.                     

3.  Вкажіть загальну назву солей оцтової кислоти

А  карбонати;    В  алкоголяти;

Б  форміати;      Г  ацетати.

4.  Установіть відповідність:

Реагенти                           Продукти реакції

1

 

2

 

3

 

4

 

СН3СООН + Мg->                А  сіль + вода

СН3СООН + NаОН ->           Б  сіль + водень

СН3СООН + СаСO3 ->          В  естер + вода

СН3СООН + С2Н5ОН ->        Г  сіль + вода +

                                                  вуглекислий газ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поняття про вищі карбонові кислоти

1.  Вкажіть насичені вищі карбонові кислоти:

А  стеаринова;            

Б  пальмітинова;        

В  олеїнова;

Г  лінолева.

2. Вкажіть ненасичені вищі карбонові кислоти:

А  стеаринова;

Б  пальмітинова;                    

В  олеїнова;

Г  лінолева.

3. Виберіть твердження щодо пальмітинової кислоти:

А  містить кратний зв'язок;

Б  містить 16 атомів Карбону;

В  входить до складу рідких жирів;                       

Г  входить до складу твердих кислот.                   

4. Установіть відповідність між назвами та формулами жирних кислот.

1

 

2

 

3

 

  Назва кислоти             Формула

1   пальмітинова        А  С17Н36СООН

2   стеаринова            Б  С17Н33СООН

3   олеїнова                В  С15Н31СООН

5. Вкажіть твердження щодо стеаринової кислоти:

А  містить карбоксильну і аміногрупу;

Б  містить 18 атомів Карбону;

В   входить до складу рідких жирів;                       

Г  входить до складу твердих жирів.                     

 

 

 

 

 

 

Поняття про вищі карбонові кислоти

1.  Вкажіть насичені вищі карбонові кислоти:

А  стеаринова;            

Б  пальмітинова;        

В  олеїнова;

Г  лінолева.

2. Вкажіть ненасичені вищі карбонові кислоти:

А  стеаринова;

Б  пальмітинова;                    

В  олеїнова;

Г  лінолева.

3. Виберіть твердження щодо пальмітинової кислоти:

А  містить кратний зв'язок;

Б  містить 16 атомів Карбону;

В  входить до складу рідких жирів;                       

Г  входить до складу твердих кислот.                   

4. Установіть відповідність між назвами та формулами жирних кислот.

1

 

2

 

3

 

Назва кислоти               Формула

1   пальмітинова        А  С17Н36СООН

2   стеаринова            Б  С17Н33СООН

3   олеїнова                В  С15Н31СООН

5. Вкажіть твердження щодо стеаринової кислоти:

А  містить карбоксильну і аміногрупу;

Б  містить 18 атомів Карбону;

В   входить до складу рідких жирів;                       

Г  входить до складу твердих жирів.                     

 

 

 

 

 

 

Жири. Склад, утворення, властивості

1.  Жири - це естери:

А  карбонових кислот та етанолу;

Б  мінеральних кислот та гліцерину;

В  карбонових кислот та гліцерину;

Г  карбонових кислот та метанолу.

2.  Жири розчиняються у:

А воді; Б лугах; В кислотах; Г бензині.

3.  Продуктами гідролізу тристеарину є:

А  стеаринова кислота і етанол;

Б  гліцерин і масляна кислота;

В  стеаринова кислота і гліцерин;

Г  стеаринова кислота і мило.                                 

4.  В основі виробництва маргарину лежить процес:

А  гідролізу жирів;

Б  дегідрування жирів;

В  гідратації жирів;

Г   гідрування жирів.

5.  Рідкі жири (олії) на відміну від твердих:

А  піддаються реакції дегідратації;

Б  піддаються реакції гідрування;

В  взаємодіють з гліцерином;

Г   взаємодіють з лугами.            

6.  Вкажіть продукти гідрування триолеїну:

А  гліцерин;

Б  олеїнова кислота;

В  тристеарин;

Г  трипальмітин.

7.  Яку кількість (в молях) речовини водню може при­єднати триолеїн кількістю речовини 0,1 моль?

А  0,1;    Б  0,2;    В  0,3;    Г  0,4.                           

 

 

 Жири. Склад, утворення, властивості

1.  Жири - це естери:

А  карбонових кислот та етанолу;

Б  мінеральних кислот та гліцерину;

В  карбонових кислот та гліцерину;

Г  карбонових кислот та метанолу.

2.  Жири розчиняються у:

А воді; Б лугах; В кислотах; Г бензині.

3.  Продуктами гідролізу тристеарину є:

А  стеаринова кислота і етанол;

Б  гліцерин і масляна кислота;

В  стеаринова кислота і гліцерин;

Г  стеаринова кислота і мило.                                 

4.  В основі виробництва маргарину лежить процес:

А  гідролізу жирів;

Б  дегідрування жирів;

В  гідратації жирів;

Г   гідрування жирів.

5.  Рідкі жири (олії) на відміну від твердих:

А  піддаються реакції дегідратації;

Б  піддаються реакції гідрування;

В  взаємодіють з гліцерином;

Г   взаємодіють з лугами.            

6.  Вкажіть продукти гідрування триолеїну:

А  гліцерин;

Б  олеїнова кислота;

В  тристеарин;

Г  трипальмітин.

7.  Яку кількість (в молях) речовини водню може при­єднати триолеїн кількістю речовини 0,1 моль?

А  0,1;    Б  0,2;    В  0,3;    Г  0,4.                           

 

 

Глюкоза як представник вуглеводнів

1. Вкажіть речовини, які належать до вуглеводнів:

А  крохмаль, глюкоза, етанол;

Б  глюкоза, сахароза, клітковина;

В  тристеарин, глюкоза, целюлоза;                        

Г  трипептид амінооцтової кислоти.                      

2.  Виноградний цукор - це тривіальна назва:

А  сахарози;

Б  глюконової кислоти;

В  сорбіту;                                                                   

Г  глюкози.                                                                 

3. Які функціональні групи входять до складу  моле­кули глюкози?

А  Карбоксильна і гідроксильна;

Б  альдегідна і гідроксильна;

В  карбонільна і гідроксильна;                                

Г  альдегідна і карбонільна.                                    

4. Вкажіть суму коефіцієнтів у лівій частині рівняння реакції фотосинтезу:                                                 

А  6;    Б   12;    В   16;    Г   19.                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Глюкоза як представник вуглеводнів

1. Вкажіть речовини, які належать до вуглеводнів:

А  крохмаль, глюкоза, етанол;

Б  глюкоза, сахароза, клітковина;

В  тристеарин, глюкоза, целюлоза;                        

Г  трипептид амінооцтової кислоти.                      

2.  Виноградний цукор - це тривіальна назва:

А  сахарози;

Б  глюконової кислоти;

В  сорбіту;                                                                   

Г  глюкози.                                                                 

3. Які функціональні групи входять до складу  моле­кули глюкози?

А  Карбоксильна і гідроксильна;

Б  альдегідна і гідроксильна;

В  карбонільна і гідроксильна;                                

Г  альдегідна і карбонільна.                                    

4. Вкажіть суму коефіцієнтів у лівій частині рівняння реакції фотосинтезу:                                                 

А  6;    Б   12;    В   16;    Г   19.                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поняття про вищі карбонові кислоти

1.  Вкажіть насичені вищі карбонові кислоти:

А  стеаринова;            

Б  пальмітинова;        

В  олеїнова;

Г  лінолева.

2. Вкажіть ненасичені вищі карбонові кислоти:

А  стеаринова;

Б  пальмітинова;                    

В  олеїнова;

Г  лінолева.

3. Виберіть твердження щодо пальмітинової кислоти:

А  містить кратний зв'язок;

Б  містить 16 атомів Карбону;

В  входить до складу рідких жирів;                       

Г  входить до складу твердих кислот.                   

4. Установіть відповідність між назвами та формулами жирних кислот.

1

 

2

 

3

 

  Назва кислоти             Формула

1   пальмітинова        А  С17Н36СООН

2   стеаринова            Б  С17Н33СООН

3   олеїнова                В  С15Н31СООН

5. Вкажіть твердження щодо стеаринової кислоти:

А  містить карбоксильну і аміногрупу;

Б  містить 18 атомів Карбону;

В   входить до складу рідких жирів;                       

Г  входить до складу твердих жирів.                     

 

 

 

 

 

 

Жири. Склад, утворення, властивості

1.  Жири - це естери:

А  карбонових кислот та етанолу;

Б  мінеральних кислот та гліцерину;

В  карбонових кислот та гліцерину;

Г  карбонових кислот та метанолу.

2.  Жири розчиняються у:

А воді; Б лугах; В кислотах; Г бензині.

3.  Продуктами гідролізу тристеарину є:

А  стеаринова кислота і етанол;

Б  гліцерин і масляна кислота;

В  стеаринова кислота і гліцерин;

Г  стеаринова кислота і мило.                                 

4.  В основі виробництва маргарину лежить процес:

А  гідролізу жирів;

Б  дегідрування жирів;

В  гідратації жирів;

Г   гідрування жирів.

5.  Рідкі жири (олії) на відміну від твердих:

А  піддаються реакції дегідратації;

Б  піддаються реакції гідрування;

В  взаємодіють з гліцерином;

Г   взаємодіють з лугами.            

6.  Вкажіть продукти гідрування триолеїну:

А  гліцерин;

Б  олеїнова кислота;

В  тристеарин;

Г  трипальмітин.

7.  Яку кількість (в молях) речовини водню може при­єднати триолеїн кількістю речовини 0,1 моль?

А  0,1;    Б  0,2;    В  0,3;    Г  0,4.                           

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Сергей Примаченко
    Дякую!!! Все компактно і структуровано! Залишилося тільки роздрукувати.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
22 квітня 2020
Переглядів
12826
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку