41 Кома між однорідними членами речення

Працею людина сильна і красива.

Шукаю вже не щастя а поради.

З добра й любові приходить щастя.

Ми маємо право на сум і любов.

Ми працювали охоче, старанно.

Вийшов з хати Юрко і побачив велику бурульку.

Чорніє поле, і гай, і гори.

Не то сон, не то забуття склепляло повіки.

Чорніє поле, і гай, і гори.

Будь сіливим не язиком, а ділом.

Ось виструнчились у весняному святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші.

Батько хоч нічого не говорить, та все пильно на мене поглядає.

Не то сон, не то забуття склепляло повіки.

На хуторах і пасіках, по байраках і долинах ні на хвилину не затихав спів.

У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.

У конференції взяли участь не тільки вчителі, а й учні.

Ми маємо право на сум, і любов, на сонце, і трави.

Я живу у світі любові, до людей, до землі, до квітів

Ясна смуга воді все ширшає, більшає, та довшає.

А я стаю багатшим і чистішим, радію сонцю, росам і траві.

Любов і ласка, ненависть і гнів спалахують в рядках.

Теплий краплистий дощ застав і птахів і людей серед поля.

Україна будує як пасажирські, так і вантажні літаки.

не з'єднані сполучниками (безсполучниковий зв'язок)

 з'єднані неповторюваним (одиничним) сполучником і або та (і)

з'єднані повторюваними сполучниками і, й, та (і)

з'єднані сполучниками а, але, та (але)

Реве та стогне Дніпр широкий.

Місяць світить та не гріє.

Хай на своєму віку кожен посадить дерево в полі чи в садку!

Мені наснились доли і ліси

Мене весь час то палило, то морозило.

Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині.

Любить він такі ночі безвечірні, цю тишу і якусь таємничість у всій природі.

Над травою височіли безладно розкидані черешні, яблуні, груші.

Рада б мати до дітей небо прихилити та зорями вкрити.

За вербами прослався луг з озерами, з кущами лоз та поодинокими осокорами.

Друг поділився маленькою та все ж важливою для нього таємницею.

Хлопчик з вудкою дрімав та й ліг на травичку.

Погасли хвилі, і гори, і хмари.

Погасли і хвилі, і гори, і хмари.

Погасли хвилі, гори, хмари.

Погасли хвилі, гори, й хмари.

Вербова гілка — символ сонця... і тепла.

У серці передзвони косовиці... і житні золоті коржі, і запах в'ялої копиці.

Проросте зерно... й запахне полем, чебрецем.

Вився у низині кривульками глибокий... і каламутний Прут.