8 клас Контрольна робота. "Просте речення. Двоскладне речення. Головні члени речення, способи їх вираження"

Природа обдарувала

Щедро обдарувала

Обдарувала місцевість

держави

слава

Київ

підмет

присудок

додаток

означення

Лісове болото обступили білокорі верби.

Стоять віддалік одна від одної три верби.

присудок

додаток

підмет

означення

Прожити вік – не поле перейти.

Умовились ми з Василем на річку піти на цілий день.

На давніх партизанських тропах лишилась спогадом війна.

Весь день на дротах коливається дощик.

Затихне і знову журитись почне.

Ліс стояв розхристаний, спустошений і дикий.

Золоточубий жовтень прийшов позолотити дерева. 

Митець щоразу все мусить відкривати заново.

Так, я буду крізь сльози сміятись…  

Ліс стояв розхристаний, спустошений і дикий.

Золоточубий вересень прийшов позолотити дерева. 

Митець щоразу все мусить відкривати заново.

Так, я буду крізь сльози сміятись…  

Хмари починають темніти, стають синьо-чорні. 

Ой три шляхи широкії докупи зійшлися.

Намотати на вус – означає добре запам’ятати.

Щире кохання – то великий скарб.

вигуком

іменником

займенником

Складений

дієслівний

Простий

Складений

іменний

Це "добре" прозвучало тепер м'яко (І.Вільде)

Все пахне молодістю і життям (М.Рильський)

Шипшина важко віддає плоди (Л.Костенко)

Пройшло в мовчанні кілька хвилин (М.Коцюбинський)

І захлиналась наша переправа шаленим шквалом полум'я й води (Л.Костенко)

Хто топиться, той за соломинку вхопиться (Нар.творчість)

Любить свій край - це для народу жити, боротися за юне, за нове (В.Сосюра)

Меланка з Гафійкою теж заробляли (М.Коцюбинський)

Ні, любий тату, я буду слухатись (Леся Українка)

Я хочу вам про рідний край сказать (Олександр Олесь)

Буду я навчатись мови-блискавиці в клекоті гарячім кованої криці... (А.Малишко)

Оженитися - не дощик переждати (Нар.творчість)

Іти було важко.

Радіють і небо, і море, і земля.

Біля вогнища сиділи група туристів.

ООН була заснована 24 жовтня 1945

Кожну деталь ретельно перевіряв майстер.

Смачний обід приготувала моя сестра.

Такі вишиванки Маруся бачила в краєзнавчому музеї.

Ковзани мені подарував дідусь.

Пиріг пече мати.

Легкі тумани вкривають сонні долини.

Ліс повниться весняними піснями птахів.

Ліс якусь хвилину стояв нерухомо.

 прості та складені

прості та складні

іменникові, займенникові, інфінітивні, фразеологічні

не поділяються

у прізвищі

козацька кров

кров

кров кипить

Бити байдики- улюблена справа ледарів.

Ніхто з нас навіть не здогадувався про його наміри.

Я з Марічкою мовчки прямував вуличкою серед веселого натовпу людей

Тут пахло брошном і хлібом.

Дмитрик з сестрою вчепився ззаду за сани і причаївся.

Тихо листом край дороги два соняшники шептали. 

Один із партизанів підвівся на стременах. 

Берег нашої любові - Сумщина!

Праця, вкладена в землю, не пропаде. 

Десятеро пастухів усю череду розгублять. 

« Добре» й « швидко» бувають разом рідко.

Честь із ганьбою разом не вживаються.

 Я хочу погостювати в батька-матері.

У нас піснями тепла вся земля.

 Ще мене з колиски люба мати вчила мову рідну шанувати.

 Не багатство ти шануй, не вроду, мову бережи свого народу.

Твір я буду писати завтра.

 Подруга буде їхати додому поїздом.

Дівчина почала вишивати скатертину.

Зараз же сідай і пиши лист до матері.

Що ж воно таке, отой берег дитинства (В. Скуратівський).

Слово, чому ти не тверда криця (Леся Українка).

Хто серця чистого добро злобою чорною поборе (М. Рильський).

Сміються, плачуть солов’ї і б’ють піснями в груди (Олександр Олесь).

У груші був тоненький голосочок (Л. Костенко).

Я буду крізь сльози сміятись (Леся Українка).

Я хочу вам про рідний край сказать (Олександр Олесь).

Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко).

Ти пісня моя лебедина (Л. Костенко)

Мова це розум і руки, сутність народу (М. Луків)

Він рідний нашим городам і селам ( М. Рильський)

Сад великий, але старий, запущений (М. Івченко)