9 клас. Тест № 5. Повторення. Відокремлені члени речення: додатки, обставини, уточнювальні члени речення.

  Здається, що це янгол злетів з небес, сів у нього за столом і виспівує тужливу, але чарівну пісню (У. Самчук).

  Тікаючи од дідового реву, одного разу стрибнув я з-під порічок прямо в тютюн(О. Довженко).

 Він саме цвів великими золотими гронами, як у попа на ризах, а над ризами носилися бджоли – видимо-невидимо(О. Довженко).

 Велике, тютюнове листя зразу обплутало мене (О. Довженко).

 Я люблю класичну музику і малювати пейзажі.

Мені подобаються пригодницькі фільми й фантастичні твори.

  У шкільній оранжереї є кактуси, фікуси, пальми та інші тропічні рослини.

 З моря долітали і шум прибою, і крики чайок.

  відокремленою прикладкою        

 відокремленим означенням

 відокремленою обставиною         

відокремленим додатком.

То пилок, то сніги, то сльота партизанську вкривають дорогу.

Крім знання, тут потрібна інтуїція, дар передбачення, дар  ясновидця.

У темному гаю, у зеленій діброві, на припоні коні отаву скубуть.

Щовесни, як і інші дерева, яблуня своїм цвітом цілується з бджолами.

 А пісня наростаючи пливла над берегом. 

За Таманню по ярах шуміли спадаючи весняні води (Г. Тютюнник).

 І я зими крутий долаю норов  обличчя підставляючи вітрам.

 Дівчата зачіпали Миколу жартуючи а він усе стояв похнюпившись.  

Побачивши один рушник вишитий суровими нитками я зрадів…  (За І. Цюпою).

 За Таманню по ярах шуміли  спадаючи весняні води (Г. Тютюнник).

Мене вражало, що передаючи пізніше чиюсь фразу, в пам’яті тримав точний вираз очей того, хто говорив, його   позу, міміку (За П. Засенком).

Причаївшись у малині за смородиною я слухав бабині молитви ( О.Довженко).

Не читай лежачи!

Погомонівши молодята пішли з садка.

Деякий час усі сиділи задумавшись.

Якби хліб та одежа то їв би козак лежа.

Через мости везли важкі гармати вузьким понтонам ріжучи борти.

Над хатою піднялись у небо голуби знаменуючи мир і благодать.

Дід прожив під сонцем коло ста літ ніколи не ховаючись у холодок.

Жінка йде вздовж берега поволі і трохи зігнувшись.

Присягаючи, землю цілували і навіть їли (За Г. Тарасенко).

Співала Катя, півголосом вкладаючи в слова щось незвичайне,   особливе

(За Г. Підлісною).

Юрко пошукав очима і вибравши місце, сів у ромашкову гущину  під прохолодну тінь крилатого осокора (За В. Козаченком).

Володіючи таким природженим артистизмом часто грав своїх героїв, перевтілювався в них, перевіряв на людях все, що лягло на папір,   чи мало лягти (За П. Засенком).

 Відтоді я, побачивши диких качок, завжди думаю: «А, може,   десь там, посеред них, є і наші…» (За М. Слабошпицьким).

Велична мелодія, широко наростаючи і міцніючи, розгорталась у гармонійне море (О. Гончар).

Дівчина все ще стоїть, схлипуючи.

Забившись під рясну кучму куща, вдивлялася як вирувала злива

 (За Г. Колісником).

На вулиці під самими ворітьми знявся над колодязем новий журавель.

У ясний день з високого берега можна побачити у відкритому морі  чималий острів.

Після музик увечері довго стояли Василь та Олександра під вербами  й вели розмову.

Тут на узліссі розкіш була весняному вітрові й сонячному промінню.

Недалеко від берега над найбільшою скелею, літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.

Недалеко від берега, над найбільшою скелею літали чайки,плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.

Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря, й вистежуючи свою здобич.

Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки,плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.