Безсполучникове речення. Кома, крапка з комою в БСР

Безсполучниковим називають складне речення, частини якого поєднані в одне змістове ціле лише за допомогою інтонації

Безсполучниковим називають складне речення, що складається із синтаксично нерівноправних частин, одна з яких головна,а друга- залежна(підрядна)

Безсполучниковим називають речення, частини якого рівноправні за змістом

Надходила ніч зірвалася завірюха

Пилипко замовк притаївши духа мовчала й Катря

Минають дні минають ночі

І не холодно дуже є морозець та не цупкий

Налагодь струни золоті бенкет весна справляє

Я запізнився бо у місті були затори

Я віддано служив своїй коханій Пігмей мені ввижався в великані

Хмари темнішали обволікаючи фіолетово-чорні вершини небо набирало дедалі густішої фарби

Горить сонце гуляє вітер

... Розносячи неймовірні пазощі

...розлітається липовий пух

...настала травнева пора

...тюльпани вже в'януть

Знаю день буде неймовірний.

Небо темніє пташка німіє листя жовтіє.

Діброва мовчить сизий туман біжить з неба знову мрячить.

Він слухав шум гаїв тихий шепіт трав вона не чула нічого.

На горобині й дубі багато плодів чекай суворої зими

Коридор умить спорожнів двері класів позачинялися

В ілюмінаторах блиснула стрічка Дніпра колихнулися мости

Взагалі мушу визнати голова в мого друга працювала з колосальною швидкістю

Гірко заробиш солодко з'їси

Птахи відлітають восени (?) людина ж восени повертається з вирію своїх мандрівок.

В молодому яблуневому садку заєць загледів поживу (?) там і сям завбачливий господар накидав трохи моркви.

Хочете бути молодими і здоровими (?) залишайтесь молодими і здоровими.

Шарудить листя під ногами (?) скапують жолуді з гілля.

Скільки кинеш оком (?) леліє Дніпро, вигинаючись межи горами, тихо миючи піскуваті коси.

Сонце, шукаючи броду, сторожко зупинилося посеред ріки (?) на моторному човнику пропливали дівчата, уквітчані вінками.

Цілісінький день у роботі (?) одно ще не скінчу, вже друге мене дожидає.

Минули літа молодії (?) холодним вітром од надії уже повіяло.

Через єдине невеличке віконце скупо просвічувалось небо, але на горищі було світло.

Вони ж дурні, вони ж знімали мірку з твоїх принижень - не з твоєї величі.   

Уже відспівав свою мелодію на вербовій сопілці березень і по­плив з гір у доли швидкими потоками.

Єпіфаній слухав щораз то більше впевнену і вірою пройняту мову гетьмана і відчував, як у душі проколюється паросток надії .

Темная діброва стихла і мовчить листя пожовтіле з дерева летить.

Чи то солов'ї щебетали чи капали роси з туманів чи трави співали квітками?

Ми маємо право на сум і любов на щастя на сонце і трави.

Юність відзначається тим що в неї світлі думки беруть верх над чорними.

Здається, сьогодні зі мною щасливий усенький світ.

Вітька спрагло зазирав у темні дівочі очі, мов у пречисту криницю.

Вона піснями виспівала душу, вона пісні ці залишає нам.

Пригорнеться до трави - і вона зашелестить, загомонить, помилує, обдарує пахощами

Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе.

Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи.

У гаю, гаю вітру немає; місяць високо, зіроньки сяють.

Воду для пиття наш куточок носить аж з лісу: там вона набагато смачніша

Складних речень

Складнопідрядних речень

Складносурядних речень

Простих речень

Чорніє поле, і гай, і гори, на синє небо виходить зоря

Кожушок його був весь мокрий, чобітки аж порижіли од води, шапка в болоті. 

У хлопця аж мурашки пішли поза спиною: маляр видався йому за чарівника

Він усміхається до сонця, пестить рукою жовті кленові листочки.

Як явір простягає віти до явора через ріку, так матері одної діти шлють пісню

гомінку.

 Проміння місяця ламалося в хвилях, блищало, лопотіло і рябіло.

Учи азбуку – прийде хліб у руку.

вишні вже відцвіли.

і встеляють землю білим квітом.

значить справжнє тепло прийшло.

пахнуть перші квіти навколо.