Безсполучникове складне речення

Ще пам'ятаю угорі над нами ходили дикі кози табунами.

Дощ ішов цілу ніч зранку він також сіється надворі сіро.

Я прийду ти прощально поглянеш услід.

Прийшов Спас держи рукавиці про запас.

Сій хліб у годину будеш їсти кожну днину.

Жінка була сама вона спостерігала за голубами.

Гризіть моркву будете легкі й моторні як зайці.

Людям не вуха позакладало їм позакладало душі.

Один лиш у долоні плеще Ірод Месію вбити мислив ще дитям.

Відтворити подробиці сну не вдалося він складався із самих лише відчуттів.

Світ загалом жорстокий переможців носять на руках забуваючи переможених.

Високо в небі спалахнула зірка світло її пульсувало не повільніше биття мого серця.

...птахи заспівали, сонце сіло.

...кіт, навпаки, став на диби.

... почувши запах господаря.

... нарешті його нагодували.

Слава товар невигідний вона коштує дорого й зберігається погано.

Летять з гори санки в очах мигтять занесені тини.

Ревли весною тури-переможці шугали кажани-чепіргачі.

Забудеш рідний край тобі твій корінь всохне.

Майнула божевільна думка вийти із своєї засідки показатися.

Столики були розставлені на вулицях за ними сиділи люди.

Діла добрих оновляться діла злих загтную.

Бачити легко важко передбачити.

Дзвенить під серцем золота стріла дзвенить сережка золота у вусі.

У друга мого в Каліфорнії свої клопоти олені об'їдають троянди.

Простугоніло смутком вечоровим хитнуло тиші синій оксамит.

Вогненна зірка в небі пролітала сичі кричали вісники біди.

і розносить неймовірні пахощі.

розлітається липовий пух.

настала травнева пора.

тюльпани вже в'януть.

...забираючи із собою тепло.

...місяць вступає у свої права.

вітерець гуляє, тиша настає.

одягаючи небо в чорні шати.

Недавно відбулася знакова подія націоналістичні сили пішли на об'єднання.

Бабусиних подруг я пам'ятаю дуже добре всі вони були схожі між собою.

До того ж пам'ятаймо літератор як і будь-хто інший дитина свого часу.

Промчався вершник по німій Полтаві у серці міста громом віддалось.

Хочеш бути чесним зі всіма будь чесним насамперед із собою.

Усе ж є щось не до кінця ясне чи не було чиєї злої волі?

Я тільки відчув як це радісно робити комусь добро!

Я глянув на Ромку він був блідий і нещасний.

Шелестить пожовкле листя по діброві гуляють хмари сонце спить.

Благо вода поруч п'ятдесят метрів до Дніпра п'ятдесят до озера.

Реве та стогне Дніпр широкий сердитий вітер завива.

Щасливими не народжуються щасливими стають.