Безсполучникове складне речення. Складне речення з різними видами зв’язку

Вона красуня в кіно і в житті завітала на Полтавщину 1969 року для зйомок фільму «Соняшники» знадобилися українські поля.

Я хочу вчитися але мені заважають лінощі. 

Деякі місця якими ми прогулюємося й нічого не підозрюємо насправді пам’ятають кроки знаменитих акторів.

Ніхто не підняв руки і вчителька викликала мого товариша.

Сіли перепочити і раптом помітили хтось до них іде (В. Канівець).

Лягло сонце за горою зірки засіяли (Т. Шевченко).

І знову сам воюю проти себе два чорти схарапудились в мені (В. Симоненко).

Сьогодні я маю право назвати себе щасливим я пізнав творчу радість (Л. Дмитренко).

Не почуєш вітру серце мре (А. Малишко).

Вечорами вже не співали під вербами дівчата не витинали гопака гармоністи (Г. Тютюнник).

І диво дивне сталося із ним совість заговорила! (А. Іщук).

Погляне холодною водою обіллє (Марко Вовчок).

У глибині лісу стукав дятел пищали синиці (О. Десняк).

Читач суворий він ніколи не простить письменникові натяжки фальші брехні (Ю. Смолич).

Читаю книжку думаю своє (А. Головко).

Я відчував пахне м’ятою (М. Хвильовий).

далекі за змістом;

виражають доповнення;

мають свої розділові знаки;

дуже поширені

підрядний;

послідовний;

сурядний;

безсполучниковий

Сонце й повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що, здається, надворі стоїть весна, одягнена в білі шати (М. Коцюбинський).

На все впливає мови чистота: зір глибшає і кращають уста, стає точнішим слух (Д. Павличко).

Сон літньої ночі колись мені снився, коротка та літня нічка була, і сон був короткий, — він хутко змінився і зник, як на сході зоря розцвіла (Леся Українка).

Мати вірила: земля усе знає, що думає чоловік, вона може гніватись і бути доброю (М. Стельмах).

Сонце й повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що, здається, надворі стоїть весна, одягнена в білі шати (М. Коцюбинський).

Стояла тиха й по-своєму хвилююча година: згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк, а внизу з-під кожного куща виповзав туман (М. Стельмах). 

Знай, що лише добра людина добро в серці має (Народна творчість). 

Уже пахло морем: ось-ось воно мало з’явитися із-за обрію (О. Гончар).

На скрипочці грає, бо веселість має. 

На все впливає мови чистота зір глибшає і кращають уста стає точнішим слух (Д. Павличко)

Повертало на обід але здавалося що день ще й не починався (В. Скляренко).

Спускався негустий блакитний вечір, і навіть через вікна було видно, як пухнасті сніги одсвічувалися рожевими й малиновими бризками зорі (М. Стельмах). 

Заздрість — досить складна емоція, але, як не дивно, дуже корисна. 2) Часто вона допомагає зрозуміти, чого ми справді хочемо. 

Часто вона допомагає зрозуміти, чого ми справді хочемо. 

Тому, якщо ви заздрите своєму однокласнику, який купив «Бентлі», швидше за все, ви теж хочете подібний автомобіль і до того ж вважаєте – що гідні їздити на такій машині не менше, ніж однокласник. 

Спробуйте обернути заздрість на свою користь: задумайтеся, чого хочете насправді, і знайдіть спосіб досягти своєї мети.