складнопідрядне речення

І де в світі тая сила, щоб в бігу його спилила.

Море так бадьоро хлюпає, що аж слухати любо.

Так літував Іван у полонині, аж доки вона не спустіла.

Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить коло мами.

коли почало сходити золоте сонце.

бо сонце вже зайшло.

що давно обріс цікавими легендами.

 хоч нас умовляли цього не робити.

коли настане слушна мить.

якщо заспіває душа.

про що бажаю розказати.

 хоч на сповідь немає часу.

Біля ставка, де ми прощалися, нам випало зустрітися після довгої розлуки.

А там, де березина витісняла сосну, все залите було бенгальським вогнем.

Біля осокорів, де він зустрів свою долю, загримів гарматний грім.

А на тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою.

Як тільки велике свято … .

… так що готуйте, мамо, вечерю.

Коли тяжко на душі … .

… бо рідна кличе сторона.

хоч і часу зовсім мало.

так що голодним не лишишся.

бо час трапези перенесли.

коли удосвіта виїдеш.

Так гарно тут, що шкода ступати по непорочній сніговій білині.

Грім розмахнувся і вдарив так, що здригнулась бджола.

Погода стояла сонячна, так що шибки на вікнах миготіли.

Мені чогось сумно й боязно так, що аж серце моє мре.

Щоб перебудувати світ, треба бути сміливим і сильним.

Тепла ще не було, дарма що минуло кілька днів березня.

Поки мати страву носила, батько став частувати старостів.

Мабуть, тому що село коло річки близько, таке все свіже, зелене та ярке.

Коли наступає темна ніч… .

… адже Муза від мене далеко.

… у яких немає душі й ритму.

Якщо немає натхнення … .

так що тяжко було крізь нього пробиратися.

що навесні ще був зовсім рідесенький.

що аж не видно було великої річки.

дарма що вода від берега давно відступила.

Я знову згадав ті хвилини, що душу п’янили мою.

Міста ми бачили, де котиться з узбіч хвилястий виноград.

Настав час, коли вечірній сутінок швидко западає в нічний.

 І чим глибше за пагорби поринало сонце, тим нижчою співала заграва.

що давно обріс цікавими легендами.

коли почало сходити золоте сонце.

хоч нас умовляли цього не робити.

щоб сховатися від пекучого сонця.