Безсполучникове складне речення (повторення).

 у якому одне просте речення за змістом і граматично залежить від іншого та з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова

 у яких прості речення рівноправні за змістом і пов’язані сурядними сполучниками

у якому складові частини зв’язані в єдине ціле без допомоги сполучників і сполучних слів

 у яких прості речення рівноправні за змістом і пов’язані сполучними словами

Степ підбіг до кручі спинився огледів низину оповиту туманом.

Сонце виглядало проте було зимно.

Де господар добре робить там поле буйно родить.

А вечір мов зоряний роман він світиться алмазно...

Тільки природа знаходить такі барви їх не відтворити жодною фарбою.

Вірю з каменю б’є джерело.

Микола був певен усе минеться.

Стояла мертва тиша тільки вода внизу шуміла по камінню.

Не русалонька блукає то дівчина ходить.

Багато снігу багато хліба.

Був теплий день світилася весна.

Зацвіли каштани заспівали солов'ї.

Мир у світі таки буде: його хочуть усі люди.

Я знаю: скоро Перемога!

Дивлюся я: полями в'ється рів, немов змія.

Перед нами відкривається широкий степ: море золотого колосся хвилюється, вабить до себе.

Защебетав соловейко пішла луна гаєм.

Закувала зозуленька защебетав соловейко.

Вихід із становища один потрібні негайні енергійні заходи.

Усе ясно великого бажання вчитися ти не маєш.

 Чорніє поле і гай, і гори, на синє небо виходить зоря. 

Защебече соловейко в лузі на калині — заспіває козаченько ходячи по долині.

Говори, говори, моя мила: твоя мова — співучий струмок.

Озеро вмить проясніло; воно радісно посміхнулося до неба.

Сонце гріє, вітер виє з поля на долину, над водою гне з вербою червону калину. 

Сіроманець всівся біля Сашка і мав роботу: з поля не вгавали перепілки, у скирті не спалося мишам, в озері сплескувала риба. 

Дощ упав на жито - будем краще жити.

Волосся вигоріло - ходив він довго без шапки.

подуває легкий вітерець.

вечір доволі холодний.

це вагома причина для гарного настрою.

безвітряний і радясний навіяв пиємні спогади.

Здається на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель.

Гори здається були тут поруч.

Править хтось малим човенцем в’ється стежечка злотиста.

Людство не усвідомить себе як єдине ціле не буде йому добра.

Наплинули з обрію хмари поле вступило в тінь .

Весна чудова пора року пора оновлення.

Помагай старим доведеться і тобі бути таким.

Треті півні заспівають я вернусь до хати.

Забіліли сніги навколо Києва загуляли хуртовини.

Вишня губить листя на причілку хати крокує осінь дворами.

Бринять гудуть бджолині крила пишаються троянди й гладіолуси оповиті ароматами.

День обіцяє бути погожим на небі ні хмариночки.