ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ

Колись ми подорожували по Буковині.

Дай мені абияке завдання.

Вони читали якесь оповідання.

Прислівник може виражати ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета.

Найвищий ступінь порівняння прислівника має тільки просту форму.

Прислівник не може виконувати в реченні роль присудка.

подивився пильно, співає тихенько, біг босоніж;

цвіте пишно, йшов довго, сказав лагідно;

мчав щодуху, бачив позаторік, прибрав ретельно.

 сказав навмисне, вивчив нарешi, ледве дійшов;

штовхнув спересердя, сказав зозла, переплутав спросоння;

зробив наперекір, образив знічев'я, відчинив навстіж.

будинок зліва, подарунок напам'ять, присунув близько;

котлета по-київськи, яблука надзелень, доглядає дбайливо;

сад восени, розмова пошепки, читання мовчки.

недостатньо переконливий, злегка рожевий, зовсім холодний;

удвічі важчий, іхав помалу, глянув сердито;

ледве чутно, біжить абикуди, працює постiйно.

 Тобі я пропоную простіше завдання.

Цю контрольну ти написала гірше.

Його обличчя веселіше, ніж твоє.

Він сказав ці слова згарячу.

Квартира праворуч ще не заселена.

У мене радісно на душі.

 востаннє, злегка, нашвидку;

чисто, ліворуч, знову;

нарівні, неспроста, абияк.

задовго;

по-французьки;

нечасто.

назустріч;

утрьох;

насамперед.

А віддалік стояла Мирослава, і погляди її летіли бистріше, ніж її стріли. (I. Франко.)

Бистріше- присл., означає спосіб дії, проста ф. вищого ст. порівн., суф. -iш-, обставина.

Але спереду, з берегів, градом летіли тухольські стріли. (I. Франко.)

Спереду- присл., означає час дії, обставина.

Аж надто докладно збулося віщування старого громадянина. (І. Франко.)

 Надто- присл., означає час дії, обставина.