Головні члени речення

Ми з тобою йдемо стежкою в саду (М.Рильський).

А грім по вулицях ходив і цьвохкав батогом сліпучим (М.Бровко).

Дехто з перехожих зупиняється... (В.Винниченко).

Там над водою купка людей лагодилася сідати в човен (М.Коцюбинський).

Так! Я буду крізь сльози сміятись... (Леся Українка)

Сміятися над розумними людьми - це привілей дурнів (Ж.Лабрюйєр).

Нехай мати усміхнеться, заплакана мати! (Т.Шевченко)

А тепер будемо вечеряти всі разом (В.Собко).

Зраджувати друга - це жахливо (В.Нестайко).

Дорогою мов із-під землі донеслося до нього Грицькове "Ку-ку!" (П.Мирний).

Коло млина, коло броду два голуби пили воду (Народна творчість).

Хай оживає істина стара: людина починається з добра! (Л.Забашта)

Нехай кожен із нас пізнає себе (Ю.Мушкетик)

Усі ми дужі дружбою своєю (В.Стефаник).

Поставити крапку над "і" - то неабияке мистецтво в житті (Н.Рибак).

Усі повинні мати загальну культуру, інтелект, порядність (Г.Чайка).

День був гарний, погожий (С.Васильченко).

Пилипкові зробилося страшно (П.Мирний).

Катерина береться розпалювати вогонь під плитою (І.Вільде).

Я на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки... (Леся Українка)

Найвища краса - це краса вірності.

Співає, шумить зелена діброва.

Дружба вчить віддано любити і мужньо ненавидіти.

Обманююючи, людина обманює передусім саму себе.

Був я і за перекладача, і за редактора мови (О.Вишня).

Чіпка - сам не свій (П.Мирний).

Парубок стояв як зачарований (П.Мирний).

Од того часу Микола почав часто задумуватись (І.Нечуй-Левицький).

Людина залишає по собі пам`ять (Д.Лихачов).

Поїхав би я в гості, та люди не кличуть (Нар.творчість).

Нехай цвітуть про тебе співи ... (В.Сосюра)

Я для вас рад на світі жити (І.Франко).

Шість чоловіків увійшло в ліс (І.Нечуй-Левицький).

Як напише один дурень, то сто розумних не розберуть (Нар.творчість).

Пройшли в мовчанні кілька хвилин (М.Коцюбинський).

Багато років минуло з того часу, чимало води втекло (М.Коцюбинський).

Тарас був цікавим співрозмовником.

Здоров`я є найбільшим багатством.

Праця джерело натхнення.

Дружба є могутнім джерелом доблесті, мужності і стійкості (В.Сухомлинський).

Я весь час тремтів від напруження, від утоми, від переляку (В.Нестайко).

Від зовсім - зовсім далекого, проте вже усвідомленого дитинства у всьому і скрізь були мамині руки (І.Чендей).

Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Т.Шевченко).

Усі слухали мовчки і затаївши дух (М.Коцюбинський).

Береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких (І.Кочерга).

Вона вміла полоти, прати, мити, варити, жати, орати, сіяти, косити (М.Стельмах).

Коло одної хати на вулиці й на подвір`ї стояла, сиділа й навіть лежала ціла юрба дядьків, жінок, парубків, дівчат, дітей (В.Винниченко).

Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь ...(Т.Шевченко).