Головні члени речення

Малина і вишні цього року не вродили.

Я сам іду до товариша.

Усі ми дужі дружбою своєю.

Було їх там чоловіка з тридцять.

Два хитрих мудрого не переважать.

Старого горобця на полові не обдуриш.

Он ідуть закохані і юні.

Чуже переступи, та не займи.

Я хочу погостювати в батька-матері.

У нас піснями тепла вся земля.

Моя подруга почала вивчати китайську мову .

Не багатство ти шануй, не вроду, мову бережи свого народу.

Дівчина почала вишивати скатертину.

Твір я буду писати завтра.

Подруга буде їхати додому поїздом.

Зараз же сідай і пиши лист до матері.

Учні були вчора на екскурсії у заповіднику.

Вони не сподівались побачити стільки цікавого.

Але маршрут був дуже добре знайомий.

Діти обіцяли приїхати ще раз.

Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм.

Тільки труд життя основа краса всевладного життя.

Червона рожа над усі квіти гожа.

Руки дівчини зробилися як лід.

Твоє життя — то зорі світанкові, то сонце у негоду, дощ у спеку.

Ой три шляхи широкії докупи зійшлися.

Кожен з нас любов свою зберіг від зради, від зневаги і від смерті.

Чорне море омиває Кримський півострів.

Вести всі роботи з дотриманням графіка — золоте правило.

О вісімнадцятій тридцять будь обов’язково вдома.

Передавати досвід молодим — найбільше щастя.

Гарним був Київ цього свіжого осіннього ранку.

Заміж вийти — не дощову погоду пересидіти.

Моє серце прагне буять на просторі!

На дніпровській долині ромашка побита зів’яла.

А ось тепер будемо вечеряти всі разом.

 Усе геніальне просте.

Собор як свіча.

 Мова не полова.

 Мова одяг думок

 Мистецтво найкращий педагог.

 Говорити річ нудна.

 Вірний приятель то найбільший скарб

То кремень, а не чоловік.

 Яке то щастя - свій народ у світлі бачити.

 Жити без праці - значить не жити.

Україна - розкішний вінок з рути і барвінку,

 Я знаю, - мова мамина - свята.