Відокремлені члени речення

А воно стоїть перед означуваним словом і має додаткове обставинно-причинове значення.

Б воно стоїть після означуваного слова.

В воно стоїть перед означуваним словом і не має додаткового обставинно-причинового значення.

Г воно стосується члена речення, вираженого особовим займенником.

А якщо вона стосується власного імені й стоїть після нього.

Б якщо вона стоїть перед пояснювальним словом, має тільки означальне значення.

В якщо вона стосується загального іменника, стоїть після нього і є поширеною.

Г якщо вона стосується особового займенника.

А дієприслівниковими зворотами.

Б одиничними дієприслівниками, що стоять безпосередньо після дієслова-присудка і мають значення обставини способу дії.

В дієприслівниками, близькими за своїм значенням до прислівників, незалежно від їхнього місця стосовно присудка.

Г дієприслівниковими зворотами.- фразеологізмами, які стоять після дієслова-присудка й становлять з ним єдине змістове ціле.

А Тарас біг до Вільшани, землі не чуючи під собою.

Б Карпо, позичивши в сірка очей, мовчки виринув із-за рогу хати.

В Що ж їм сидіти згорнувши руки й чекати, щоб за них хтось подбав?

Г Дорогі брати й сестри, не сидіть, склавши руки, не очікуйте манни з неба!

А Зло нічого не дає крім зла.

Б Необхідно не зупиняючись прямувати до мети.

В Україна - земля багата на таланти.

Г Княгиню Ольгу православна церква шанує як святу.

А Уже під захід сонця лелека натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

Б Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

В Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий, поринув у солодкий сон.

Г Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

Д Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

А Книги — морська глибина.

Б Всесвіт цей — акваріум планет.

В Сухі гілки — це вже вінок терновий.

Г Виє вовк — ночей моїх соліст.

Д Сумління — річ тендітна і марка.

А Дивлячись на людей усміхався і мій батько великий добрий чоловік.

Б Осіннє небо дивиться на Львів шляхетних мурів профіль старовинний.

В Пешт східну частину міста Будапешта уже було майже цілком очищено від ворога.

Г Це були зарисовки руїн пощерблені фронтони альтанки.

Д У мене жодних претензій нема до Долі моєї обраниці.

А Тішилася Ганна скоромовкою  як  піснею.

Б Доброта потрібна людям  як  хліб.

В Лисенко відомий у світі  як  композитор.

Г Ця дівчина… Обличчя  як  з ікон.

Д Софія височіє над Дніпром  як  свіча.

А Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній борозні.

Б Розминаючи сизий полин у долоні, роси юності спогадом п’ю.

В До серця доторкнулася весна, ота жіноча, ніжно-лебедина.

Г Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори.

Д Ніч була темна, але тиха.

А Бійці пересуваються катакомбами згорбившись.

Б Одні сиділи на буреломі інші слухали стоячи.

В Із вирію летять курличучи ключі.

Г Попрацювавши мої друзі пішли грати у футбол.

Д Чорна качка тримається на воді розпластавшись.

А То запахи осінніх хризантем змішавшись з димом розірвуть нам груди.

Б Вжахнулася сарна й щезла в гущині лишивши зелені сліди на синій від роси траві.

В Гребінка любив своє рідне село й живучи в столиці ніколи про нього не забував.

Г Паром плив перерізаючи пощерблену хвилями місячну доріжку.

Д У тилу в військовім лихолітті люди працювали не покладаючи рук.