Головні та другорядні члени речення

 непрямих відмінків

який? чий? котрий?

як? де? коли?

 куди? чому? навіщо?

Другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета.

Другорядний член речення, що означає предмет або стан, на який спрямовано дію або щодо якого ця дія відбувається.

Другорядний член речення, що вказує на місце, час, спосіб та причину.

Головний член речення, що вказує на ознаку предмета.

як? де? коли? з якою метою? з якої причини ?

кому? чому?

непрямих відмінків

чий? чия? чиї?

Додатком

Обставиною

Означенням

Підметом

3

2

4

1

Радіють молодій обнові берези, клени, явори.

І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю молоду.

Тихий гомін срібних струмочків чути було звідусіль.

Рідний дім, дорога батьківська хата, гостинна, ласкава оселя.

Нові громи схрестились на мечах.

Вітер вив у холодних кущах.

Талант малювати має не кожна людина.

Проміння сонця зазирало в наші вікна.

Я не скаржуся на тебе, доле.

Весна - художник дуже знаменитий.

Брат став дизайнером.

Мистецтво - найкращий педагог.

З вітром весняним сосна розмовляє.

Ріка.

Конка.

Сьогодні.

Річкою.

Листя.

Клени.

Весняне.

Осиротівши.

Підмет, присудок, додаток.

Підмет, додаток, обставина.

Додаток, означення, обставина.

Присудок, додаток, означення.

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, неускладнене.

Речення спонукальне, неокличне, просте, двоскладне, ускладнене.

Речення спонукальне, неокличне, просте, односкладне, поширене, ускладнене.

Речення розповідне, неокличне, просте, односкладне, поширене, неускладнене.

Це було на острові Цейлоні де цвітуть веселкою гаї.

Читання книги це ніби розмова з найкращими людьми минулих віків.

Пахне хлібом і землею вогкий вітер-срібнокрил.

Тиша тремтить як росинка.

місця

часу

способу дії

причини

На дощ ще і хмари не збираються, а вона вже змокла, як квочка.

Хлопець і тепер карбованця варт, а як йому боки намнуть, то два дадуть.

Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли.

Клим, з бичачою шиєю, мав уже власний розум і кулаки не менші за батькові.

підмет

присудок

означення

додаток

Матері забуть не в силі.

Увечері люди почали сходитись.

Я – долонька рідної ріллі.

Ми протирали штани на шкільній парті.

Ми чисті перед совістю, нащадками, планетою.

Тільки людина може здійснити неможливе.

А я таки мережить буду тихенько білії листи.

Стояла я і слухала весну.

Ранок наступного дня сповитий шовками небесної блакиті.

Не будь тією людиною, що догори щетиною.

Поезія дух народу, сила його і слава..

Красне слово є золотий ключ.

Професор Ніна Василівна прочитала лекцію.

До початку фільму лишалося десять хвилин.

Біля школи росло  багато дерев.

У відповідь надійшли сотня листів.

Ми з тобою будемо радіти.

Розповідь була цікавою.

Злодії накивали п’ятами.

Зірки не гаснуть довго.

у яких наявні обидва головні члени —підмет і присудок — із залежними від них словами чи без них

з одним головним членом

у яких дійова особа мислиться неозначено

у яких головний член означає дію, що стосується певної особи

Трактором орати — хліба вдосталь мати. (Нар. творч.)

Сто зозуль кувало щовесни. (І. Нехода)

Машина спускалася в байрак. (О. Гончар)

Мені осіння ніч короткою здається. (Леся Українка)

речення з кількома граматичними основами

речення, у якому кілька граматичних основ поєднуються сурядними сполучниками

граматично організована одиниця мови, яка має одну граматичну основу

речення, у якому кілька граматичних основ поєднуються підрядним зв’язком