Головні та другорядні члениречення

Простий дієслівний

Складений дієслівний

Складений іменний

Визволені не можуть забути своїх визволителів.

Усмішкою дитячої фортуни було для нас потрапити в той дім.

І залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам.

Починає світати за лісом червоною барвою.

 Складений іменний

 Складений дієслівний

Простий дієслівний

Ліс стояв розхристаний, спустошений і дикий.

Хмари починають темніти, стають синьо-чорні.

Золоточубий вересень прийшов позолотити дерева.

Життя стає радістю для кожного у рідному краю.

Над Дніпром пливе поволі журавлина.

Софія Київська і Золоті Ворота , Видубицький монастир і Києво-Печерська лавра-це духовні символи національної історії та культури

Любить свій край – це для народу жити, боротися за юне, за нове

Липневий день почав палахкотіти на золотих банях собору

Любить свій край - це для народу жити, боротися за юне, за нове (В.Сосюра).

Меланка з Гафійкою теж заробляли (М.Коцюбинський)

І захлиналась наша переправа шаленим шквалом полум'я й води (Л.Костенко)

Нехай кожен із нас пізнає себе.

Були тут і «Тече вода з-під явора», і «Реве та стогне Дніпр широкий», і «Ой діброво, темний гаю». 

Черниш дивився на поранених майже з побожною шаною.

В лісах чулася хода весни.

Перехожі з подивом зиркали на дівчину

Старий Кайдаш загадав звечора Кайдашисі та Мелашці гребти сіно.

Його й муха крилом вб'є.

Дощі випадали щоденно.

Цвіли під вікнами мальви.

Боржник весело бере, а сумно віддає.

Дерево криве, а плоди солодкі.

Моя хата небом укрита, землею підбита, вітром загороджена.

З вола дві шкури не деруть.

Достигле яблуко саме з дерева падає.

Мета життя – зоря на людськім виднокрузі!

 Бачити своє творіння – це така невимовна радість.

Книга – морська глибина.

Любить свій край – це для народу жити.

У ліщині раз за разом зривалось „ура”, гучне, далеко тануче.

Ми зобов'язані вчитись.

Буду я навчатись мови золотої.

Людина мусить людині помагать.

1Г, 2Б, 3А, 4Д

1Б, 2А, 3Д, 4Г

1А, 2Д, 3Г, 4Б

1Д, 2Г, 3Б, 4А