Контрольна робота 1 Складносурядне речення

комп...ютер, ар...єргард, конферанс...є

піран...я, валер...яна, кар...єра

кон...юнктивіт, кастан...єти, екстер...єр

інтер...єр, кур...єр, Аліг...єрі

нян...чин, сопіл...ці, лял...чин

виріз...блений, київс...кий, ремін...чик

ковал...ський, велетен...ський, хмарон...ці

португал...ський, жен...шень, черешен...ці

Узгір’ями промчав легіт, напнув зелені вітрила смерек.

Юрко йшов попереду, прокладаючи дорогу.

Він, не гаючись, набрав води і попрямував додому.

Лісник знайшов склянку, і діти досхочу напилися березового соку.

Тендітне звірятко злякалося дитячих голосів і гайнуло в гущавину ялинових гілок.

Віз покотився, а я зостався сам серед шляху.

Заясніло сонце, ось-ось відлига струмочками задзюрчить.

Сонце дивилося на місто радісно й доброзичливо, широко всміхаючись.

його так довго чекала спрагла земля.

і напоїв спраглу землю.

і кругом з’явилися калюжі.

умивши сонні квіти.

земля спрагло ковтала живлющу вологу.

Мокрі перемерзлі вони сіли на траву і довго сиділи непорушно.

Юрко пообідав переодягнувся і сів за уроки.

Ранок зустрів їх сонячними променями і щебетом птахів.

А туман відривається від води упирається боками в кручі й завмирає.

Осінній день видався теплим ясним і на душі теж було світло і чисто.

Мокрі перемерзлі вони сіли на траву і довго сиділи непорушно.

Юрко пообідав переодягнувся і сів за уроки.

Ранок зустрів їх сонячними променями і щебетом птахів.

А туман відривається від води упирається боками в кручі й завмирає.

Осінній день видався теплим ясним і на душі теж було світло і чисто.

Сніг усе падав і вулиця посвіжіла, поширшала од хрумкої, чистої пороші.

Голова паморочилась і дихати ставало все важче.

Хтось рубає сокирою ополонку і крига то хижо, то розпачливо подзвонює.

Сад уже позбувся таємничої літньої зеленості і навіть осіння різнобарвність покинула його.

Тільки невсипуще море бурхає десь здалеку та зорі тремтять у нічній прохолоді.

Раптом щось сильно вдарило в потилицю і за комір пекучими іскрами

посипалися сніжинки.

Кавунів та динь, на жаль, не знайшлося а ось яблук і моркви було вдосталь.

Море плаче й темрява тремтить.

Несподіваний ривок і ми відриваємося від землі.

«Що це за диво якесь трапляється мені?», — думаю я.

«Невже я справді боюсь? — промайнула в мене думка, — Ось тобі й подвиг! Засміють тепер хлопці!».

«Увечері в мене репетиція», — зітхнула Наталя.

«Ні, мабуть, таки сон» — вирішив Сашко.

Кожен говорив — «Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям,

і хвороба втече в ліси й на болота».

«Сором хилитися, долі коритися!» — наголошувала Леся Українка.

Іван Франко називав І. Нечуя-Левицького «великим артистом зору».

Слова Т. Шевченка: «борітеся — поборете...» стали крилатими.

Лесі Українці належать відомі рядки:

Як дитиною, бувало,

Упаду собі на лихо,

То хоч в серце біль доходив,

Я собі вставала тихо.

«Ся хвора, слабосила дівчина — трохи чи не одинокий мужчина на всю

новочасну соборну Україну», — писав про Лесю Українку її сучасник Іван

Франко.

Акація і береза були ще зелені, але ніжний клен уже ронив своє листя.

Десь над Тошанню у вербах шумів вітер, і глухо клекотіла вода.

Загриміло, і полегшено зітхнув степ, і радісніше стало навкруги.

Труднощі мучать, зате розуму учать.

Знову яблуні цвітуть і лунає знайомий мотив. 

Вночі спадали хмари куряви і затихав Путивль.

Знов зустріча земля годину літню і дерево пахучо зацвіта.

То сонечко пече то вітер його пхає.

Диктор повідомив про відкриття в місті нового стадіону.

Диктор повідомив що в місті відкрився новий стадіон.

Диктор повідомив У місті відкрився новий стадіон.

 За повідомленням диктора у місті відкрився новий стадіон.

«Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом».

«Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав, — Готовий хлібороб, одним словом».

«Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав. Готовий хлібороб, одним словом».

Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав: — «Готовий хлібороб, одним словом».