Контрольна робота №1 з теми "Пряма й непряма мова. Цитата. Діалог".

«Добрий вечір вам»: заспівав позаду тоненький дівочий голос.

«Ні, — сказав сам собі Василько — щуки я не піймаю, бо вона прудка».

«Життя мені всміхалося, — говорив Франко, — а діти були промінням».

«Коли я сита, то така я добра», ковтнувши жертву, просичала Кобра.

Мама сказала: як же ж мені сумно, хочу побачити рідненьку сестру.

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, мені важливо знати, що про мене думають інші, як вони сприймають мої ідеї.

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, для нього важливо знати, що про мене думають інші, як сприймають його ідеї.

Іван сказав, що будь-якій людині важливо знати, що про неї думають інші, як сприймають її ідеї.

Іван сказав, що, йому як і будь-якій людині, важливо знати, що про неї думають інші, як вони сприймають її ідеї.

Шепталові подумалося що весь сьогоднішній вечір він повсякчас відчував на собі владний Степанів погляд.

Грек уклонився, дякуючи гречно, сказав, що в жертву принесе бика.

Люба нагнулась до нори й сказала, що це так господарював борсук.

А ким би ти був лелеко питає грек лелеку на вербі.

"Гей, гей, поміч іде! - несподівано озвався з монастирської дзвіниці вартовий. - Цілий полк іде...Аж два!"

Батько оглянува пораненого птаха і сказав: "Без їжі довго не протягне".

Запивали вареники маслянкою (сколотинами), примовляючи: "Нехай буде і маслянка, аби щоранку."

"Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряче вийде. - Промовив сусід".

Панас Мирний писав, що «головна функція мови – комунікативна».

Дім, у якому немає книг, подібний до тіла без душі.

В. Криценко поставив дуже важливе питання, хто ми в світі без рідного слова?»

«Кожній освіченій людині треба вдумливо ставитися до слова, - писала Є.Чак»

прямою мовою

діалогом

непрямою мовою

цитатою

А. – Що ти хочеш від життя?

    – Небагато. Просто жити, працювати, як усі…

    – Так от і працюй, хлопче, а не розкатуй по степу.

Б. «Сідай за книжки. Зубри!» - «Мамо, епоха зубрінь минула».

     – «Це щось нове, хлопче. Зубрити не хочеш. Може і вчитися не хочеш?» –  «Вчитись хочу, але по-справжньому».

В. – Не святий і він! До всіх добрими не будеш. – Оцінювати чиєсь життя – це, мабуть, найпростіше. – Правильно, нам пора про своє подумати.

Г. – доброго ранку! – каже Лукія, уповільнюючи крок.

– Доброго ранку, Лукіє.

– В область їду… Може, доручення буде яке?

А. «П, - а , - П».

  Б. «П, - а : - П».

В. «П, - а , - п».

Г. «П! – а: - П».

Оленка поцікавилася чи сестричка допоможе прибрати в кімнаті.

Оленка поцікавилася сестричко ти допоможеш прибрати в кімнаті.

Оленка попросила сестричку допомогти прибирати в кімнаті.

Сестричко ти допоможеш прибрати в кімнаті поцікавилася Оленка.

слова автора

розмова двох осіб

пряма мова

слова кожного учасника діалогу

Якось батько зайшов до господи й мовив уже й лелечата є. Одненьке, правда.

Сказали Чураївні щоб вона настановила свідків віри годних.

Брязкають клямки, падає штаба, мама входять, вносячи мороз не я йду, Новий рік іде, мене веде кажуть.

То найменший брат і каже коли б мені з цією дівчиною одружитися, то робили б ми і хліб у нас був би.

слова автора

точне відтворення чужого мовлення

розмова двох осіб

діалог

тире

крапка

кома

лапки

Іван Франко висловлює оптимістичне бачення майбутнього України: "Та прийде час , і ти огнистим видом засяєш у народів вільнім колі".

"Твоїм будущим душу я тривожу", - болісно писав І. Франко, звертаючись до свого народу.

Коли поет говорить про нашу пісню, то відзначає в ній: "Світлу смугу надій і втіхи", "жалощі кохання й тугу".

"Наша виключність, - підкреслює Дмитро Павличко, - полягає саме в тому, що ми, один із найбільших народів Європи, найпізніше здобули свою державність".