Контрольна робота 9 клас

просте, ускладнене

складносурядне

безсполучникове

складнопідрядне

А тим часом місяць пливе оглядать небо й зорі та землю й море

Підемо до лісу або в гай погуляти чи на річку порибалити

Жовтороте ластів'ятко силилося вилетіти з гнізда та ще не змогло

У моїй душі бриніли людські голоси і ні вдень ні вночі не давали спокою

Тихо-мирно спала зграя лебедина, і даремно лебідь звав, будив її.

Стоять жоржини мокрі-мокрі, сплять діамантові жуки, під грушею у дикій моркві до ранку ходять їжаки.

Коли з дерев, сумно кружляючи, падало жовто-гаряче листя, повернувся додому Арсен.

Ти з'явилась мені - і здалося, що світ помолодшав навколо на тисячу літ.

і химерно розмальованими лапками.

адже ми змагалися за звання найкращого садівника.

а під'їзди - дзеркалами та квітами у вазонах.

ніби там попрацював ландшафтний дизайнер.

Мені снилось мельник я у старому млені

А вранці осінь встане в косі янтарній нитка сивини

На білу гречку впали роси веселі бджоли одгули

Поплив би я на той бік човна не дають

з'ясувальні, причинові, означальні

обставинні місця, з'ясувальні, порівняльні

причини, місця, часу

означальні, з'ясувальні, обставинні

складнопідрядне з підрядною з'ясувальною.

складнопідрядне з підрядною причини.

складнопідрядне з підрядною означальною.

складнопідрядне обставинне.

Моя земля мені найкраща в світі.

Прийшла Покровам сиди чумаче вдома.

Якщо грім не гряне ледачий не встане.

Подивися вишня молоком цвіте.

2

3

4

5

Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі.

Преславне українське слово звучить у серці у моїм, мова - хліб, а не полова: я чув її із уст батьків.

Пігмей бажа високим буть на зріст, порядним хоче виглядати злодій, завжди злочинець - на ділах добродій.

Добре сказано Сенекою жорстокість народжується з посередності й слабкості.

Ріка налітала на камінні зубці, поміж яких застяв дуб-велет, а потік спадав униз, де також стриміли камені.

Не зневірся, не впади у відчай у відчай: вир не вкрутить, хвиля не знесе.

Вже вечір тіні склав у стоси, за обрій котиться курай, і дальні пахнуть сінокоси, і дальній пахне рідний край.

Іду, дивлюсь: мій край, моя земля, сміються в небі золотому річки, і села, і поля.

І каже мати, що коли уві сні літається, то росте він, росте.

Але правди в брехні не розмішуй, не ганьби все підряд без пуття без пуття, бо на світі той наймудріший хто найдужче любить життя.

Маки заквітли червоними зорями поміж колосків, і якщо подивитися здалеку, здаються вони гарячими вогнищами.

Весна розкинула крила - і крига скресла, відійшла, бо світ купається в теплі, бо все розквітло на землі.