КР№2. Синтаксис. Пунктуація

непрямих відмінків

який? чий? котрий?

як? де? коли?куди?

чому? через що? навіщо?

Другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета.

Другорядний член речення, що означає предмет або стан, на який спрямовано дію або щодо якого ця дія відбувається.

Другорядний член речення, що вказує на місце, час, спосіб та причину дії.

Головний член речення, що вказує на додаткову ознаку предмета.

як? де? куди? коли? з якою метою? з якої причини ?

 кому? чому? кого? що?

 непрямих відмінків

 який? чий? котрий?

Додатком

Обставиною

Означенням

Підметом

 3

 4

 2

 1

Радіють молодій обнові берези, клени, явори.

Тихий гомін срібних струмочків чути було звідусіль.

І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю молоду.

Рідний дім, дорога батьківська хата, гостинна, ласкава оселя.

Нові громи схрестились на мечах.

Вітер вив у холодних кущах.

Талант малювати має не кожна людина.

Я не скаржуся на тебе, доле.

ріка

сьогодні

Конка

річкою

Листя

Весняне

Клени

Осиротівши

Підмет, присудок, додаток.

Підмет, додаток, обставина.

Додаток, означення, обставина.  

Присудок, додаток, означення.

дві прикладки

три прикладки

одна прикладка

чотири прикладки

І виє вовк ночей моїх соліст.

Тонкий знавець фольклору Максим Рильський записував його для нащадків.

Стоїть на подвір’ї індик король у червонім жабо.

І знову місяць сторож ночі запалить свічі в небесах.

Секвойя найвище дерево у світі росте в Північній Америці. 

Ліс зустрів мене як друга

Лаврін як менший син мав право зостатися в батьковій хаті.

Світлана дуже приємна мені як людина

Андрій Данилів син звичайним став шевцем.

На березі лежав присмоктаний мулом човен

Учень декламував вірш не поспішаючи

Ще начебто вчора грали білі завірюхи оркестри зими.

стоять після означуваного слова

стоять після сполучника як, і його можна замінити словами в ролі кого, чого

залежать від особових займенників

якщо стоять у кінці речення

Ось він, Дніпро, - велична народна українська ріка. 

Вона часто поглядала на двері, тривожно прислухаючись до гавкання собак і хвилювалась, немов на щось чекала

Гілки дерев мокро блищали, зволожені по-весняному. 

Вона поклала букетик, у якому були різні польові квіти, крім васильків. 

Перед тобою світ — великий том розкритий

Життя — спокута не своїх гріхів.

Співають солов’ї — співці весни й любов

Я маю спокій — істинного друга.

Вона поклала букетик у якому були різні польові квіти крім васильків.

З більшим нетерпінням ніж будь-коли ми рвались до рідного дому.

Я мало тоді стрічався зі скарбами людського духу та гріх було б гудити ті часи вони були по-своєму прекрасні.

Осінніми вечорами вона рано світила світло чепурилась немов у свято і сидячи у свіїй охайній хатинці часто поглядала на двері.

Дівчина все ще стоїть заломивши руки.

Степ зігнавши з себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.

Білий кінь повіддя попустивши летить у степи.

Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде зволожує афіші і обличчя.

Живе село мало не споконвіку, притулившись попід горою край затоки.

Уже смеркаючись, ми дісталися моєї малої батьківщини — Канева.

Жайворонки співали над ріллею, високо піднявшись угору.

Місяць плив, намагаючись утриматися на нетривких хвилях неба.

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги, і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги, і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.