Контрольна робота 8 клас синтаксис і пунктуація

 непрямих відмінків

 який? чий? котрий?

 як? де? коли?

куди? чому? навіщо?

Другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета.

 Другорядний член речення, що означає предмет або стан, на який спрямовано дію або щодо якого ця дія відбувається.

Другорядний член речення, що вказує на місце, час, спосіб та причину.

Головний член речення, що вказує на ознаку предмета.

як? де? коли? з якою метою? з якої причини ?

 кому? чому?

 непрямих відмінків

 чий? чия? чиї?

 Додатком

 Обставиною

 Означенням

 Підметом

 3

 4

 2

 1

 Радіють молодій обнові берези, клени, явори.

Тихий гомін срібних струмочків чути було звідусіль.

 І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю молоду.

 Рідний дім, дорога батьківська хата, гостинна, ласкава оселя.

 Нові громи схрестились на мечах.

 Вітер вив у холодних кущах.

 Талант малювати має не кожна людина.

Я не скаржуся на тебе, доле.

 Ріка.

 Сьогодні.

 Конка.

 Річкою.

 Листя.

 Весняне.

 Клени.

 Осиротівши.

Підмет, присудок, додаток.

 Підмет, додаток, обставина.

Додаток, означення, обставина.

 Присудок, додаток, означення.

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, неускладнене.

Речення спонукальне, неокличне, просте, односкладне, поширене, ускладнене.

 Речення спонукальне, неокличне, просте, двоскладне, ускладнене.

 Речення розповідне, неокличне, просте, односкладне, поширене, неускладнене.

дві прикладки

 три прикладки

 одна прикладка

чотири прикладки

 І виє вовк ночей моїх соліст.

Тонкий знавець фольклору Максим Рильський записував його для нащадків.

 Стоїть на подвір’ї індик король у червонім жабо.

І знову місяць сторож ночі запалить свічі в небесах.

 Роксоляна ідучи до найближчого скита милувалася красою Святої Гори.

На неї бідну невольницю святий Афон справив таке сильне враження що рішилася не покинути Христової віри ні за які скарби світу. 

 Повернувшись у Стамбул вона побачила на торговиці на тім самім місці де її колись продали в гарем величезну кількість одягнених по-нашому дівчат. 

 Почувши від Сулеймана що вони повертають додому заплакала від радості.

 Секвойя найвище дерево у світі росте в Північній Америці. 

 Ліс зустрів мене як друга

Лаврін як менший син мав право зостатися в батьковій хаті.

Світлана дуже приємна мені як людина

 Андрій Данилів син звичайним став шевцем.

 На березі лежав присмоктаний мулом човен

  Учень декламував вірш не поспішаючи

Ще начебто вчора грали білі завірюхи оркестри зими.

стоять після означуваного слова

  стоять після сполучника як, і його можна замінити словами в ролі кого, чого

залежать від особових займенників

   якщо стоять у кінці речення

Ось він, Дніпро, - велична народна українська ріка. 

Вона часто поглядала на двері, тривожно прислухаючись до гавкання собак і хвилювалась, немов на щось чекала

  Гілки дерев мокро блищали, зволожені по-весняному. 

 Вона поклала букетик, у якому були різні польові квіти, крім васильків. 

 Перед тобою світ — великий том розкритий

 Життя — спокута не своїх гріхів.

  Співають солов’ї — співці весни й любов

Я маю спокій — істинного друга.

На підставі нескладного життєвого досвіду він розумів що суперечка з жінкою ні до чого крім зайвого галасу й неприємностей не призводить.

Вас одразу можна впізнати і не бувши ворожкою.

Я впевнена що наш народ незважаючи на неймовірні випробування змінить життя на краще

Лиш добро роби не думаючи.

У гущавині, що заплела круті дніпровські схили, співають, заливаючись солодким щебетом, солов’ї.

Одягнені в зелені шати, чергуючись із рукотворними ланами й луговими килимами, дібровами та гаями, гори набувають особливої привабливості.

 Заходить блакитна ніч, ясними мерехтливими зорями гаптуючи небо, і тихими лунами озиваються зелені парки на косогорах, пливуть над ними звуки пісень.

Переляканий, запорошений снігом, без хати, мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові.

Вона поклала букетик у якому були різні польові квіти крім васильків.

З більшим нетерпінням ніж будь-коли ми рвались до рідного дому.

Я мало тоді стрічався зі скарбами людського духу та гріх було б гудити ті часи вони були по-своєму прекрасні.

Осінніми вечорами вона рано світила світло чепурилась немов у свято і сидячи у свіїй охайній хатинці часто поглядала на двері.

Дівчина все ще стоїть заломивши руки.

Степ зігнавши з себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.

Білий кінь повіддя попустивши летить у степи.

Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде зволожує афіші і обличчя.

Живе село мало не споконвіку, притулившись попід горою край затоки.

Уже смеркаючись, ми дісталися моєї малої батьківщини — Канева.

Жайворонки співали над ріллею, високо піднявшись угору.

Місяць плив, намагаючись утриматися на нетривких хвилях неба.

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги, і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги, і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.