Контрольна робота Однорідні члени речення, вставні слова, звертання

За городом срібною гладінню розлився ставок, за ставком верби до води похилилися, за вербами на пагорбі хати біліють

Собака стояв під грушею і не зводив з Сашка здивованих очей.

Уночі несподівано знявся північний вітер, небо скоро затяглося хмарами

Уже сонце скотилось до заходу, уже степова трава лисніла червоним одлиском

члени речення, які виконують ту саму синтаксичну функцію і поєднуються сурядним зв'язком;

члени речення, які виконують ту саму синтаксичну функцію і поєднуються підрядним зв'язком;

члени речення, що виражають ставлення мовця до сказаного;

члени речення, що відповідають на питання непрямих відмінків. 

У наші дні українська книга, малярське мистецтво, музика, блискуча виконавська майстерність наших артистів і цілих ансамблів здобувають щодалі ширшу популярність. 

Над Россю, Дніпром і Сулою в задумі шепочуть гаї. 

Наша література спроможна творити значне, довговічне.

Все здавалось прекрасним і простим: вітер, хвилі і сонце. 

У сумці лежала купка зошитів та пенал. 

Завтра станеться усе: і приїзд Марійки, і сватання Михайла, і знайомство наших батьків. 

На стіл він поклав двох жуків та ящірку. 

Хочеться побачити море і гори

Жито, пшениця й овес все разом поспіло й присохло. 

Вона завсігди приносила з дому гарну їжу: пиріжки, перепічки, коржі .... 

А у Дем’яна страва добрая була: і маслечко, і сало, і сметана.

Дітей приваблювали його партизанські цяцьки: автомат, пістолет і німецький кортик. 

Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці, звиває собі віночок

З берега на берег можна добутися баржами або човнами.

Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

Понад морями пролягають тіні журби й тривоги, спогадів і снів. 

Посаджене матір’ю насіння зійде, зацвіте, закрасується, перев’ється по всьому городі.

 І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в тім світі.

 Між Гончарівкою й Дігтярами вип’явся високий та обривчастий згірок із загубленою чи призабутою назвою.

Остап зірвався на рівні ноги й не пішов, а побіг далі. 

Присудком

додатком

підметом

обставиною

звертання

узагальнювальне слово

вставне слово.

підмет

почуття радості

невпевненість

упевненість

почуття жалю

Осінь стояла напрочуд погожа й тепла.

Степові волошки дивляться на нас із трави, похитують своїми голівками і манять до себе.

Я люблю і вітер і сніг.

Налетів сильний і холодний вітер і зірвав останні листочки.

підметом

додатком

не є членом речення

означенням

на щастя, мабуть, видно, до слова

можливо, здається, видно, мабуть

як відомо, навпаки, наприклад, звичайно

безперечно, напевно, природно, звісно

І здається мені в цю мить: стягом нашої перемоги стиглий колос в степу шумить.

Відомо, що задовго до польоту Гагаріна, виступаючи на з'їзді письменників, Довженко присвятив свої роздуми космічній темі.

Така прекрасна була та пісня, що, здавалось, і листочки на тополі перестали шелестіти, прислухаючись до материнського співу.

Боюсь людей, що проживуть, як гості, все життя: від них, чогось мені здається, віє цвинтарем.

Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ .

О ліро, на світ увесь брини про зорі щастя

Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив 

Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули

Пішла вона ще під інше віконце послухати може, там на неї чекають

Пішла вона ще під інше віконце послухати, може, там на неї чекають 

Пішла вона ще під інше віконце послухати, може там на неї чекають