Просте речення.Односкладні прості речення. Неповні речення. Тести

Як ясно сяє сонце в голубому небі.

Ми весь день пробігали, готуючись до свята.

Подаруй мені оце кошеня...        

Хай він прийде завтра...

Арсенові набридало дивитися на поплавки і він часто засинав.

Чумаки рідко сумували ніколи не втрачали бадьорості й веселого настрою.

 Стежка крутилася по прибережних горбах одбігала вліво.

Лисиця задріботіла передніми лапами замолотила хвостом по землі й лягла.

 Падає лапатий сніг.

Море ─ частина океану .

Діти били байдики.                                             

Будинок побудовано.                                     

Холодні, голі віти.

Рання весна

Духмяність тонка листопаду.

Дотик милої руки.

Земля нездолана і горда.

Напечемо солодкої цибулі, із підчеревини нашкваримо шкварок.

 Навколо запахло чебрецем і м'ятою.

По селу застрибало відлуння цокоту сокири.

Батьківщину і матір не вибирають.

Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.

Вузенька вуличка.

За вікном жоржини й чорнобривці.

У тихім сквері серед віт мармурова Венера.

У синіх відрах листя лопушине.

Твої спогади світлі, але щемливі.

Поспішайте творити добро!

Лупайте сю скалу!

Бережи честь змолоду.

Ночвами моря не перепливеш.

Щозміни норму виконуємо на сто відсотків.

Правду не сховаєш.

Коней на переправі не міняють.

3 двох бід вибирають меншу.

Нарешті ремонтують магістраль.

Батьків не вибирають.

Правда неправду перетягне.

Немає пісні без любові.

День народження святкуватиму пізніше.

Держи кишеню і уста замкненими.

Спинися, мить, зіграй сонату вічну!

Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.

Моя свобода – завжди при мені.                    

Вітри галактик – вічні скрипалі.

 Поезія – це завжди неповторність.       

Кохання, вірність – істини одвічні.