Просте ускладнене речення

полинули, закружляли

зранку, навесні

далекі, невідомі

ластівки, солов'ї

однорідні члени речення

звертання

вставні слова

підмет і присудок

Полювати на дрібних тварин злітаються хижі птахи: орли, сови, яструби.

Усе зникло: і місто, і гори, і поле, і гай.

Діти кинулись рвати чудові квіти – рожеві гвоздички, лілові дзвіночки.

Береги, лози, вода – усе було залите гарячим сонцем.

Мабуть, від учителя я взяв святу любов до книжки.

Будь ласка, не дивуйтесь тому диву.

Мудрість, кажуть, приходить з роками.

Справді сонце встало, оглянуло світ.

А Розкішні орхідеї цвітуть в оранжереї.

Б Крізь високі стебла трави прозирали блакитні, сині й лілові волошки.

В Веселе сонце заглядає у віконце.

Г Козак мовчить, зате все знає. 

Присудок

підмет

додаток

обставина

підмети та присудки;

обставини та означення;

 тільки другорядні члени речення;

будь-які члени речення.

узагальнювальне;

пояснювальне;

об'єднувальне;

однорідне.

кому або знак оклику;

кому;

знак оклику;

крапку.

У калині, кажуть, материна любов і мудрість.

Скажіть, будь ласка, де живе мрія.

Видно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди.

Без сумніву, і ми не в тім’я биті.

Усі квіти тягнуться до сонця маки ромашки волошки. 

І над водою і над гаєм все мовчить. 

І доріжки і стежини усе замело снігом.

Верба й калина символи України.

вставні слова або сполучення слів

однорідні прислівники і дієслова

однорідні члени речення - присудки

кілька граматичних основ

однорідні присудки

однорідні підмети

однорідні означення

однорідні додатки

як відомо, кажуть, на мою думку

по-моєму, по-перше, уявіть собі

за повідомленням..., звичайно, правда

як мені здається, як відомо, мабуть

На щастя на сум на печаль має право кожна людина

Лише працьовита людина може сподіватися на щастя

На щастя тут багато не говорили і не сперечалися.

Хлопцям на щастя дарували хустинки.

Мені здається що все це було давно

Здається часу і не гаю а не встигаю

дівчатам футбол здається не дуже цікавий.

У нашому будинку здається квартира

двокрапку

тире

кому

Спитай себе дитино хто ти є, і в серці обізветься рідна мова...  

  Вертайтесь до своєї мови мої засліплені братове! 

 Коли б ти нічко швидше минала!

Спи ж мій малесенький пізній - бо час.

 Коли б ти нічко швидше минала! 

Глянь моя сестронько таж я щаслива! 

Не рони вербо сліз над водою.

Буде ж матусенько милий зо мною!.. 

Отож хлопчики та дівчатка запрошуємо вас відвідати цей чарівний і незвичайний світ казки.

Та ось дідусю шукаю корабель, котрий може ходити по суходолу. 

 Дзеркальце правду скажи-но мені: хто в нас найкращий у цій стороні?

Тепер ти Сашко зоставайся вдома, а ми підемо на полювання.

 Ой, Лисичко-Сестричко, у нас хата маленька, ніде буде тобі лягти.

Але мама сказала: «Не журіться мої серденятка! Пам’ятаєте татів дарунок на минуле Різдво?» 

Піди, Вовчику до коваля, нехай він тобі голос новий скує! 

  Професорка Макґонеґел підійшла до Гаррі. «Ходімо Поттере», — прошепотіла вона.

Колега Павло

  Дорогий друг Петре

Шановна Оксана Іванівна

Вельмишановний Миколо Григоровичу

Друже милий, ти помітив до краси людську любов? 

Даруй, даруй нам, рідне слово, пісенну силу молоду.

 О, земле рідна! Знаєш ти свій шлях у бурі, у негоді!

 — Слухайте любі мої — говорив Лис Микита, — і тіштеся!

О дівчино моря звідки й куди лежить твій шлях? 

Люблю цю тишу мрійну вечорову коли виходить місяць у діброву.

Ой чого ти земле молодіти стала? 

Запалай мій вогнику крилатий полум’ям привітним і незлим