Контрольна робота. Речення з відокремленими членами

А. Виділяються інтонацією та паузами для посилення їх змісту та значення

Б.  Указують на того, до кого звернено мовлення

В. Передають ставлення мовця до висловленого

Г.  Відносяться до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання

А. І ось він, Київ, за валами!

Б.  Люблю всі пори року, особливо літо.

В. Абрикоса цвіте, промениста, натхненна, крилата.

Г.  Він підвівся і,не прощаючись, вийшов з хати.

А. І ось він, Київ, за валами він!

Б.  Швидко надходив вечір, морозний, зоряний.

В. Заспокоєний, я усміхнувся світу.

Г.  В лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням.

А. На місто насувалася хмара, важка, чорна, схожа на велетня.

Б.  Незважаючи на погану погоду, біля театру панувало пожвавлення.

В. Над нами падало листя – золоті сльози осені.

Г.  Не скажу нічого, крім правди.

А. Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав.

Б.  Кожен птах, свою пісню співаючи, здіймається до небес.

В. Крім слова, і ліків нема.

Г.  Є у мене мати – Україні мила.

А. Відокремлена прикладка

Б.  Відокремлене означення

В. Відокремлена обставина

Г.  Відокремлений додаток

А. Нікого тут нема, крім мене й господині.

Б.  Нечутно ступають козацькі коні, спускаючись униз до Бугу.

В. Розгойдане море, брудне й темне, наскакувало на берег.

Г.  І от тепер, ставши начальником, він показав своє нутро.

А. Розширюють зміст попереднього речення

Б.  Звужують зміст речення

В. Конкретизують, пояснюють зміст попереднього члена речення

Г.  Конкретизують зміст сказаного

А. Відокремлене означення

Б.  Відокремлена уточнююча обставина

В. Відокремлений додаток

Г.  Відокремлена прикладка

А. Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.

Б. Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.

В.  В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.

Г.  А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

А. А пісня, наростаючи, пливла над берегом.

Б. Жінка йде поволі й трохи зігнувшись.

В. І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Г.  Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись.

А. Над шляхом, при долині, біла-біла хатка стоїть на самотині.

Б. Там, на півдні, то там, квіти над тобою нахилили грона запашні.

В. Навіть улітку, в погожу днину, білі хмаринки обкутували верховіття смерек і буків.

Г. Там, під кучерявою вербою, і освітив її місяць.

А. Улітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип.

Б Сонце примкнувши вії уже спускалося на землю.

В. Туди до просторів заміських тягнуло студентську душу.