Контрольна робота. Речення з відокремленими членами речення.

 Розморений спекою, я вже не був такий уважний до вудки та спінінгів. 

 З лускотом і зойком летить десь в долину дерево, зрубане в лісі. 

Перед військо, у коло, утворене передньою сотнею, в’їхало кілька вершників. 

Від розлогого яру, порослого густим чорноліссям, долинули вигуки. 

 На краю обривистого, занесеного снігом рівчака зупинилися. 

Чугайстер оживлений звуками пісні знов вище підкидав п’яти, заплющив од вдоволення очі й наче забув про утому. 

Тепло дихнула в лице пухка чорна рілля повна спокою й надії.  

І знову з провалля, з-під його ніг, дійшов до нього слабенький поклик заглушений лісом. 

В історію він увійшов як Петро Калнишевський — останній кошовий отаман Запорозької Січі. 

Вмить витерши сльози, вона хутенько зняла ікону — ще своє благословіння і, намагаючись бути щасливою, благословила. 

 По ліву руку, притримуючи гарячого гнідка, їхав хлопець років шістнадцяти — старший син отамана Тиміш. 

Здоровенна самиця, грізний екземпляр старого уссурійського тигра, лежала на розкопирсаному снігу. 

Втративши надію на закон і справедливість у лядській державі, він кинув усе набуте і разом з товаришами подався шукати свою долю на Запорожжя. 

Він скакав по каміннях, як дикий баран, ледве ловлячи віддих одкритим ротом, і тратив часами ґрунт під ногами. 

Зморені коні ледве тюпали, кволо переставляючи ноги, та й самі вершники ледве трималися в сідлах. 

Він схопивсь на рівні ноги, і заслонившись від мене тремтячими руками, кинувся, не мовлячи ні слова, в байрак. 

Завдяки матусиній турботі я швидко одужав. 

Піднімаючи температуру до максимальної позначки, нагрівання потрібно припинити. 

Всупереч прогнозів фахівців урожай був не нижчим за минулорічний. 

Вступивши до університету, розпочався новий період у його житті. 

Ось північ вдарила, найкращий праці час. 

Ще здалеку, їдучи полем, почув церковний дзвін. 

Десь під снігом зараз, вимощені в ямках, поховались гнізда вівсянок. 

За столом, на покуті, стоїть великий сніп жита, прев’язаний перевеслом із лугового сіна. 

 Тепер, узимку мені так виразно пригадалась ця зустріч із вухатою совою. 

Сіроманець віднині і навіки житиме в обласному звіринці, тобто в зоопарку. 

 Осторонь кошар, на белебні, височить кущик тополь. 

Нижче од фабрики, між зеленими вербами, біліли рядки німецьких мурованих домків. 

Обіймала за шию Івана, тулячи до його лиця біляву голівку, стиха співала йому над вухом. (відокремлена обставина) 

На розі бульвару, під годинником, продавали синювато-білі проліски. (уточнювальна обставина) 

 Але він, зручний і звиклий до гір, умів спинитись на краю кручі. (відокремлене поширене означення) 

Другого дня, після приїзду Сірка з Хабаровська, надвечір, прибіг Заливай. (відокремлена прикладка) 

 Тим часом ординці гуртувалися в загони і, розділившись на дві частини, почали охоплювати Київ. 

Вершники зупинилися, і піднявши голови, почали роздивлятися вал. 

Я впізнав у ньому лелеку, званого ще бузьком. 

Вальдшнеп, або лісовий кулик,— благородна птиця. 

Утомлена від виснажливої праці вона ніяк не могла заснути.

Польова криничка була біля вибалку зарослого по низині очеретом.

Очі бригадира вимережані кривавими прожилками весело посміхалися.

Натомлений блуканням по морю синьому я приліг під тінню осокора старого.

За якийсь день-другий спалене нічними й ранковими заморозками листя геть облетіло.

2

5

7

не потрібно розділових знаків.

Богдан з Миколою сиділи замислившись.

Гілея знову оживе постаючи в новій красі.

Достигаючи при зорях вночі суниці стають схожими на росу.

Вітер стомившись уклався спати на верхівках дерев.

Сперечаючись хлопці ніколи не виконували план.