Контрольна робота за темою "Складнопідрядне речення"

 одне просте речення за змістом граматично залежить від іншого і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова;

прості речення рівноправні за змістом і пов'язані сурядним сполучником;

наявний лише один головний член;

 Не видно і самого океану з височини, а тільки гори хмар то снігових, то сивих, то блакитних ... (М. Рильський)

 Якщо сьогодні я прийду до неї, вона мене в Александрію візьме. (Леся Українка)

 Орел мухи не ловить, а слон за мишею не ганяється. (Народна творчість)

В моїй душі мелодія осіння, та в ній я чую ноти весняні. (В. Сосюра)

 Якби ти до пізнього вечора залишився тут, то ми побачили б усіх борсученят. (М. Стельмах)

Все свідчило про те, що дід був у місті. (Ю. Збанацький)

Коли мені загрожує покарання, то я негайно згадую про школу та книжки. (Ю. Збанацький)

 Якщо могутнє дерево виверне буря, воно вже не підніметься (Ч. Айтматов)

 Я люблю тишину, коли море так дише і зітхає у сні до холодних і темних глибин. (В. Сосюра)

 Коли мені підхлібник руку тисне, тікаю геть від нього, сам не свій. (Д. Павличко)

Ота весняна золота бджілка вкинула в хату щось таке, від чого білі стіни під низькою стелею осміхнулися. (М. Коцюбинський)

Виспівує та щебече, поки місяць зійде. (Т. Шевченко)

А. Слова  полова але огонь в одежі слова безсмертна чудотворна фея правдива іскра Прометея.

Б.  Тут багато важить художньо – політичний образ рідного слова втілений у конкретних мовних знаках української культури.

В. Освіта наука мистецтво театр побутова культура пов’язані з мовним вихованням.

Г. Обмеження сфер де використовується національна мова приводить до знекровлення культури.

А. Життя зриває дні мої, неначе вітер зриває листя.

Б. Сонце пекло так, що й уночі степ пашів.

В. Перед очима замигтіли великі зорі, що займалися в небі.

Г. От і прощай, літо, бо зима одразу впала на голову.

А. Якби мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра на місто.

Б. Я Нептуну півкопи грошей в руку суну, аби на морі шторм утих.

В. Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків.

Г. Дерево благають, щоб парості розпустило в їхнім біднім краї.

Справжня людина, що хоче бути господарем життя і своєї долі, мусить триматися ближче до природи, жити простіше й щоденно гартувати і навіть випробувати свій організм і свою волю.

Засипав сніг стежку, що миша протоптала.

Є такі гірські вершини, що сягають аж до гір.

Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов.

Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить коло мами (Л. Костенко).

Волога погода, що прийшла на зміну нещадній спеці, виявилася сприятливою для розвитку соняшнику (З газет).

Вирушаючи в дорогу, ми навіть не здогадувалися, де нас застане ніч (У.Самчук).

коли?

де?

чому?

який?

...щоб зупинитися там на ночівлю.

...коли вже почало смеркати.

...за якою розкинувся негустий ліс.

бо

тому що

так як

оскільки