Контрольна робота з теми "Однорідні члени речення. Розділові знаки в реченнях з однорідними членами"

Дощ січе воду, камінь (В. Винниченко)

Пахне лісовий бузок, гіацинти, нарциси.(Б.Харчук)

Іноді під черевиками дівчини стиха хрускає суха гіллячка або жолудь.(О.Донченко)

Настане душне, гаряче літо.(І Нечуй-Левицький)

Моє щастя, і ніжність , і гнів я у пісні б хотів зберегти.(В. Сосюра)

Тріснув останній корінець, і пеньок нахилився убік.(М. Стеценко)

Осінь позолотила гаї і діброви.(В. Скуратівський)

Облетіли клени і каштани.(І. Жиленко)

За лісом широкі поля поволі й лагідно спускались униз.(М. Коцюбинський)

Каштани хитають привітним і теплим гіллям. (В. Собко)

Обличчя в жінки гарне незнайоме. (Є.Гуцало)

Сірі води густо спливали з сірого неба на посірілу землю.(М. Коцюбинський)

Вода шумить, стогне, рокоче.( Панас Мирний)

Сплять озера і гаї. (Олександр Олесь)

Гора стояла твердо, міцно, стало.(Леся Українка)

Білий кінь з нечуваною силою шарпнувся, вирвав кінець повода, дико звівся на задні ноги. (В. Дрозд)

Темні й невисокі гори здавались вищими серед гладенького рівного степу. (І. Нечуй-Левицький)

У цей лагідний літній день ставок здавався коштовною перлиною.(Є. Гуцало)

Голубі, сині , фіолетові, рожеві пасма снувались над горами. (І. Цюпа)

Глибоке, чисте і правдиве слово зі зрушення великого встає. (Н. Кащук)

Тиша була переповнена всякими звуками і дзвінкою піснею жайворонка і дзижчанням польових мух і тихим мелодійним шелестінням стиглого жита. (М. Коцюбинський)

Подяка вам за все і за довіру й за любов. ( П. Тичина)

Ні спека дня ні буря ні морози ніщо не вб'є мою любов живу. (В. Сосюра)

Наче в кошмарному сні він втратив усе щастя радість спокій. (А.Шиян)

У високе, блакитнеє небо на яскраві зірки подивись. (В.Чумак.) 

Нап’юся ще солодкого настою тих молодих, вишневих вечорів. (Л.Костенко.) 

І тиха, щемлива сльозина розтане в зіницях моїх. (П. Перебийніс.) 

Набачився ланів зелених, золотих набачився, надихався, напився. (Олександр Олесь.) 

На ньому була проста одежа - широкі сині штани, біла сорочка й чорна смушева шапка. (І. Нечуй-Левицький.) 

Особливе значення на Запорозькій Січі мали військові клейноди: прапори, бунчуки, булава. (З підруч.) 

Усе гармоніювало в одязі й фізичній красі козаків: і чуби, і вуса, і шовкові пояси з позолоченими китицями, і смушеві шапки з червоними довгими шликами. (За Р. Іваничуком.)

Ні робота, ні смерть, ні життя, ні весілля – нічого на світі не обходиться без хліба. (О.Сизоненко.)

Наїлися шпаки снігу співать перестали. (М.Вінграновський.)  

Так сплю не сплю зіщулюсь на печі. І виє пес на місяць уночі. (Л.Костенко.) 

Душа рвонулась і застряла в гратах. (Л.Костенко.) 

Ми засіваємо житейське поле і не на день минущий на віки. (Б.Олійник.) 

Усі мені несуть добро і Волга, й Міссісіпі й Рейн... Спасибі! В мене є Дніпро! І я собі – юкрейн. (В.Бровченко.)

Все змішалось в одну мить, і злилось докупи: і земля і море. (І.Нечуй-Левицький.) 

Все в золоті: каштани й вербняки, Святошин і Печерськ, Березняки. (Д.Луценко.) 

Чарівний світ пливе переді мною як-от сині води, білі піски, хати на високих берегах. (О.Довженко.) 

Розлігся на землі зелений літній день. (М.Рильський.) 

Осів тихий зоряний вечір. (С.Васильченко.) 

Все приймало незвичайний казковий характер. (М.Коцюбинський.)

Густий осінній туман встає над лісом вечірньою добою. (І.Нечуй-Левицький.) 

Щемливо пахнуть сивим чебрецем засмучені осінні вітровії. (П.Перебийніс.) 

Круг них усе їжився височенний цупкий жовтий комиш. (М.Коцюбинський.) 

Покоління Григора Тютюнника на своєму віку всього скуштувало і сирітського горя, і голоду та холоду часів німецько-фашистської навали, і повоєнних злиднів. (А.Шевченко.)

Біблія складається з двох частин Ветхого Заповіту й Нового Заповіту. (З підруч.) 

Троє речей для мене надто дивовижні: дорога орла в небі, шлях корабля посеред моря і стежка чоловіка до дівочого серця. (З Біблії.)

Симпатичні, гарні, чудні люди різні між нас бувають . (В.Симоненко.)