Речення з однорідними членами

Буди вже ясне сонце, комашину, дерева, трави — все буди!

Тобі, народне слово, у славі й цвіті сам Бог велів перемагати й жити!

У прозорій імлі спалахували миготливі вогники: червоні, блакитні, зелені.

Усюди: і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги — росли молоді осокори.

Мене весь час то палило, то морозило.

Над травою височіли безладно розкидані черешні, яблуні, груші.

Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині

Любить він такі ночі безвечірні, цю тишу і якусь таємничість у всій природі.

На птахів хотіли подивитися і великі і малі.

Дмитрик намагався викрутитися і так і сяк.

Батько кинув заднього воза і побіг з гори до переднього… 

За селом вдень і вночі було чути гуркіт тракторів і комбайнів.

розведене пастухами ще зранку.

що залишили недолугі туристи.

і ховається за ліс сонце.

і залишає по собі пустку.

Квітнуть вишні в моєму саду, пахнуть солодко, ніжно, тремтливо.

Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею.

Любіть травинку і тваринку, і сонце завтрашнього дня.

Часом насниться синій барвінок, сивий полин і сум чебрецевий.

сполучниковий

безсполучниковий

змішаний

не змішаний

Білий кінь з нечуваною силою шарпнувся, вирвав кінець повода, дико звівся на задні ноги.

Жеребець пирхнув, хвицьнув копитами землю і звично, радо понісся скоком по колу.

Навколо тільки дрімучий тютюн та мак, та кукурудзяні тополі й соняшники.

І все поволі часом зникає: море, скелі, земля.

Зазеленів на лугах юний квітень розсипав навколо райдужні різнобарвні квіти.

Коло хат зеленіють густі старі садки.

Розбудили мене буйні звуки піаніно.

Сократ говорив спокійним голосом.

Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч.

Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.

Синє все озера річка в синяві намоклий ліс.

Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі.

І все поволі зникає море, скелі, земля.

Осінній смерк, і хрест й зів'ялі квіти ось відповідь на всі твої питання.

Згадка про рідну землю завжди: і в щасті, і в горі, і в хвилини сумнівів супроводить нас.

Неспокій, рух і боротьбу я бачив скрізь: у вербовій корі, у старих пеньках, у дуплах, у болотній воді.

члени речення, що становлять його граматичну основу

усі члени речення, крім головних

члени речення, які відповідають на одне й те ж питання та відносяться до одного й того ж самого члена речення

слова, що називають того, до кого звертаються

кому

двокрапку

крапку з комою

тире