Складносурядне речення та розділові знаки в ньому

На світі вже давно ведеться, що вищий перед нижчим гнеться (Л. Глібов).

Дерева в саду хитає вітер, жовтий лист летить до ніг мені (В. Сосюра).

Праця садівника неспокійна, але почесна і самою своєю суттю мирна (О. Гончар).

Не лише сльози проливала Леся, а й заклик був у віршах до борні (В. Гуртовенко).

Море велике, та вода не годиться (Народна творчість).

Минулася буря – і сонце засіяло (М. Рильський).

Вітер знамена колише й співають в садах солов’ї (В. Сосюра).

Хутенько казка мовиться, та не так-то хутко діло робиться (Марко Вовчок).

Весна процвіте і наново криниця простеле барвінком круті береги

Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття

Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив

Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі

Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду

Чимось зарадиш людині і на душі легко весь день.

Озвався постріл над рікою і на коня схиливсь козак.

Пройшла гроза і ніч промчала.

Чужих два слова в пісні буде і пісня вся тоді чужа!

В орача руки чорні та хліб білий.

Остап із Соломією сіли під вербою але їм не говорилося.

А жайвір щебече а сивий будяк сохне.

За селом шелестіли хліба і пахло полином.

Я дивлюся на небо й небо затихає в коливанні.

Труби мінометів уже розпеклись так, що не можна було торкнутися рукою.

Привчав мене батько трудитись до поту, а мати – любити пісні.

Мати – це одвічне одкровення, вічна радість природи, сталь і ніжність поезії життя.

Краю мій рідний, краю! Багато по тобі пройшло-потопталося літ і віків.

Чи доводилось вам чути, як чайка кигиче?

Лине чайка на безкраї плеса і чебрець розлукою пропах.

На галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава.

Уже давно стояла ніч над землею і зорі виблискували з темного неба.

Скоро вся долина заблищить вогнями і до неба підніметься дружна пісня.

У степу тихо і ледве чутно пахне чебрецем.

Півень стояв на порозі у хліві, стріпував крильми, наче поривався летіти понад мерехтливим сяйвом снігів

Хлопець сидів, обійнятий м ’якою радістю, і широкий світ клався йому під ноги

Вийшов на сизу піщану косу і, струсивши воду, знову заіржав грізно та бойовито, перегукуючись із громами.

З ледарем поведешся – горя наберешся.

Встаньмо з колін, розірвімо пута, якими нас віками приковано до чорних скель

Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина не раз переживала дні сили і слави

Слово – срібло, а мовчання – золото

Культурна людина та, яка залишається культурною

і перетворив галявину на строкатий візерунок.

а вечір видався дивовижно теплим.

дарма що була середина жовтня.

залишивши на ній неприкриті плями.

Між зеленими садами, між сірими стінами загравали вже фіолетові тіні.

Уткнувшись у тепло долин, вітер спросоння погойдував чорні тополі.

Яра пшениця була молода й висока, а горді соняшники стояли ще вищі.

Десь скрадливо скрипнула хвіртка, насмішливо обізвався дівочий голос.

і розвиває обриси будівель.

і обриси будівель наче розмиваються.

загадкова, таємнича.

Сиджу і слухаю, як народжується вітер.

Цей ведмідь спить на березі ріки не тільки взимку, а й влітку.

Із вечора повітря наче стискувалось від холоду, а гуси ховали червоні дзьоби під крила.

 Радіє весняне сонце, вишні цвітуть рясно в саду.

Надходить вечір повний таємниць, і ліс при світлі молодих зірниць стоїть, передчуваючи неспокій.

Надходить вечір, повний таємниць; і ліс при світлі молодих зірниць стоїть, передчуваючи неспокій.

Надходить вечір, повний таємниць, і ліс при світлі молодих зірниць стоїть передчуваючи неспокій.

Надходить вечір, повний таємниць, і ліс при світлі молодих зірниць, стоїть передчуваючи неспокій.

Надходить вечір, повний таємниць, і ліс при світлі молодих зірниць, стоїть, передчуваючи неспокій.

Я у думках до мами пригорнулась і стало так гарно й затишно мені.

Стояла непорушно тиша, урочиста й ніби свята а згори валив і валив лапатий сніг.

Душа моя плаче, душа моя рветься та сльози не ринуть потоком буйним.

Теплий день розхлюпує блакить і ластівки купаються в промінні.

Над ними білка їсть горішки і стука, стука дятел-птах.

Кома

Розділовий знак відсутній

Крапка з комою

Тире

Кома

Розділовий знак відсутній

Крапка з комою

Тире

Кома

Розділовий знак відсутній

Крапка з комою

Тире

Кома

Розділовий знак відсутній

Крапка з комою

Тире

Кома

Розділовий знак відсутній

Крапка з комою

Тире

А

Б

В

Г

Несподіваний порив вітру і вже всі груші на землі.

Тільки соловейкова пісня не втихає та десь здалеку раз у раз проривається сміх молодечого гурту.

Повітря тремтить від спеки й у срібнім мареві танцюють далекі тополі.

Липень це маківка літа.