Контрольна робота за темою: "Складносурядне речення"

Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Без діла жить - тільки небо коптить.

Де не посій, там і вродиться.

Перед вікном шумлять тополі і захід сонця мов кривава рана.

Квітує сад під райдужним вінцем і пахощі розлиті на півсвіту.

Нам Іване поле засівати і повертати слово до землі.

Уже потемніли степи і сутінки стали густими.

Пашать нагріті сонцем спориші і жайвори купаються в блакиті.

Дув теплий вітер і в небесній блакиті весну славили жайворонки.

Весна пролетіла світом і літо спішить услід.

За обрієм воркують дні осінні і я ще встигну приголубить їх.

Полоще чайка в сонці крила і загубився берег вдалині.

Літа минають за літами і знов дитинство повертає тобі хвилини біля мами.

Уночі спадали хмари куряви і затихав Путивль.

Посріблені ліси окуталися тінню а небосхил горить і віти золотить.

Ламалося гілля на деревах і зривалося листя.

Війна скінчилася але в душі вона вирувала.

Ще світять ясно зорі й поглядає з неба місяць.

Колись отут були луги й буяли трави навкруги.

Слово має діло означати й між серцями зводити мости.

З очей Сашкових з жалю чи з радості течуть сльози.

Білий пилок сіявся з неба і встеляв сивою памороззю трави.

 Вдалині поле ніби вогнем горить та річка виблискує на сонці.

Ліс одягався тоді в жовте й червоне листя а сонце обертало його у золотий вогонь.

 Висипала на подвір'я дітвора та збудила тишу голосним криком і дзвінким сміхом.

Курява стелилась по гладкому як дзеркало ставку і купалась у хвилях рожевого світла.

У траві біліють ромашки та синіють зозулині черевички.

На заході втомлене червоне сонце ховається за море і цілує останнім поцілунком хвилі (Б. Грінченко)

Нараз він засміявся, та зараз же погасив свою веселість (Ю. Шовкопляс).

Протиставні, означальні, з'ясувальні

Протиставні, зіставні

Єднальні, протиставні, розділові

з'ясувальні, єднальні, розділові

Івасик йшов по вулиці з розв'язаними шнурками на кросівках, однак він не впав.

На городі була річка, і ми робили це на задньому подвір'ї.

Івасик то підстрибував на місці, то спокій змушував його всістися за партою.

Сонечко зайшло і надворі почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький).

На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні (Ю. Смолич).

Котра зараз година і коли вже прибуде потяг?

Ще мить  і сад загубить пишну вроду (Д.Луценко).

Лише гул од копит степом котився та хліба шелестіли (А. Головко)

Сумно й глухо! (П. Мирний). 

Ніч і тиша.

Дощ нарешті припинився і лагідне сонечко знову засяяло (А. Ступак).

Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання (Леся Українка).

Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій

Вже зійшло сонце, а півень ще не співав 

але сонце вже осяяло виднокрай.

і випромінюють веселковий розмай.

бо тільки займається на день.

На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці.

І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

День був сонячним і небо здавалося ще більшим.

Мені потрібне слово а не слава.

дарма що була середина жовтня.

а вечір видався дивовижно теплим.

так що вийти на футбольне поле ми не змогли.

і перетворив галявину на строкатий візерунок.

й укриває мережаною тінню все довкола.

деінде промайне крилом сполохана птаха.

ніби роззираючись на всю Чорногору.

та зорі тремтять у нічній прохолоді.

Крізь темну ніч шумів весняний дощ і в унісон із ним шуміли сосни.

Я в пісні молодість знайду і довго-довго буду з нею.

Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.

Пройшла гроза і ніч промчала і знову день шумить кругом

Важким холодним сном спала земля а високо над нею притаїлися зорі.

Тепло було й вишні цвіли рясно.

В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі.

Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.

На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.

Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.

Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть.

Весна процвіте і наново криниця простеле барвінком круті береги

(Л. Первомайський).

Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття (М. Бажан).

Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив (М. Луків).

 а людина – без щастя.

і води – цих першооснов життя.

як квітка без води.

Слова стосунки, ставлення, відносини, взаємини утворюють синонімічний ряд, проте кожне з них має своє значення й відрізняється лексичною сполучуваністю.

Для позначення взаємодії між членами колективу чи громади, групами, об’єднаннями використовують слова ставлення, стосунки та взаємини (взаємини між дітьми).

Уживання із цим значенням слова відношення не є правильним, оскільки воно передає взаємозв’язки лише між предметами, явищами тощо (математичне відношення).

Уміння господарювати – ціла наука, а перетворення зім'ятих речей на акуратні та красиві – то справжнє мистецтво!

Більшість речей рекомендують прасувати з виворітного боку, щоб тканина не набувала зайвого блиску.

Музикант-віртуоз знає: визнанню й славі передують години, місяці й роки виснажливої праці.