2 ВАРІАНТ. Контрольна робота "Звертання, вставні слова" 8 клас

Іван Франко, як відомо, знав чотирнадцять європейських мов

Довженко-оповідам, здається, перевершував Довженка -художника.

Хлопець я молодий і, на думку багатьох дівчат, навіть, симпатичний.

Того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ.

Звикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить.

Горе, кажуть за горе чіпляється.

Товариш, видно: не зрозумів жарту.

Життя (кажуть) прожити - не поле перейти.

І от, нарешті, засиніли Дніпропетровщини лани.

Кожний має посадити в житті, принаймні, одне дерево.

А. Добридень, квітне, повелитель квіту. Заходь в мій сад,- він жде тебе завжди.

Б. Понеси мене на крилах, радосте моя, де на пагорбах і схилах сонця течія.

В. Молодієш, Київ, хоч старий літами.

Г.Скажи, брате, кобзареві: хай собі співає! Бо кобзаря на Вкраїні народ поважає.

1)Б, 2)Д, 3)Г, 4)В.

1)Б, 2)А, 3)Г, 4)В.

1)Б, 2)Д, 3)А, 4)Г.

1)Г, 2)Д, 3)А, 4)В.

Тебе я земле всю сходив до краю.

О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами перонів

Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.

Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писать.

Ой не крийся природо не крийся що ти в тузі за літом у тузі.

А. Наш тренер може перепливти Дніпро.

Б. Час для роботи вже може й настав?

В. Мріяти про велике може кожен.

Г. Чи може орел здійнятись над хмари?

Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой, не крийся природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой не крийся, природо не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом у тузі.

Ой не крийся, природо, не крийся, що, ти, в тузі за літом, у тузі.

Панове судді важко розібрати що і до чого як воно було.

А я щасливий що вручила ти мені одвічну тугу за тобою.

Ой ти мамцю ой ти рідна головонька моя бідна!

Дивись же на мене сонце і засмали мою душу.

Тебе я земле всю сходив до краю.

1

2

3

4

5

Дівчино рибчино не плач, не ридай! (С.Руданський);

Хотів би я мамо веселі пісні співати й сміятись, як діти

Це ти моя зоряна батьківська хато зринаєш сьогодні вві сні

А. Усе довколишнє здавалося їй перевитим піснями, веселими чи сумними, як буває пройнятий сяєвом сонця простір.

Б. Багатьом здавалося що й увесь півострів зараз палає в пожежах, адже куди не глянь — звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в деревах, жаркий, агресивний.

В. Кущ здавалося і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом.

Г. Широкі промені вдарялися об кам’яні плити, курилися золотим димом, від чого здавалося що все тут пливе, рухається, злітає в просторі.

Д. Уже придивилася до його очей і побачила: те, що здавалося байдужістю, насправді було мудрістю й глибоко захованим стражданням.