Моніторинг

надзвичайно сміливий

прийшли в зоопарк

калина росте

червона калина

будинок над озером

відпочивав біля озера

стояти у воді

високо в небі

збережена для нащадків

спостерігаючи за природою

спів жайворонка

високо в небі

Рід князів Острозьких був відомий з давніх-давен.

Стежечка вив'юнилася до велетенського дуба на чистій галявині.

Уже стояла пополудня пора.

По синіх водах небес плив місяць.

Мова кожного народу явище давнє.

Доля української мови сумна й героїчна водночас.

Національна мова це здобуток культури, духовної діяльності певного народу.

Мова основа культури нації, найбільший її скарб.

Зіграй мені осінній плач калини.

Зелене листя вкриває землю.

Стоїть самотня сива мати.

Блискучий сніг падає на поле.

Був хліб святинею для мене.

Зорі в небі гомонять з місяцем.

Квіткам співає пісню вітер України.

Від яблук духмяність ллється.

"Кобзар" − настільна книга кожної людини.

Кущ осінньої калини заглядає у вікно.

Недавно я прочитала оповідання "Осінній дощ".

Поезія − це праця зрима.

озеро/Світязь, гора/Говерла, народи/брати

сон/трава, Дніпро/ріка, поет/роматик

сніжинки/пушинки, трава/деревій, фільм/"Земля"

жук/короїд, твір/опис, собака/вівчарка

Принесли із собою радість і тривогу.

Не люблю осінньої ночі.

Боїшся вовка − не йди до лісу.

Тепло мені й спокійно.

У двері постукали.

Хворого лихоманить.

Багато будеш знати − швидко постарієш.

Хочу вам розповісти про цю людину докладніше.

Сорому милом не відмиєш.

На війні бачать обличчя відважного й спину боягуза.

Іди з відкритою душею в широкий день, в широкий світ.

І на серці так легко й світло.

Мені так радісно в цю мить.

Знання без помилок ніде не купиш.

Геройство завжди вважали за честь.

Похмурі стіни замку.

Софія. Лаври. Золоті дзвіниці.

Вітер віє з поля на долину.

Героя біля порога не саджають, а вітають і поважають.

Берімось краще до роботи!

Я вірю, рідна наша мово, що твоя сила воскресне.

Дніпре мій, з тобою ми в розлуці.

Спи, мій малесенький, пізній бо час.

Мріє, не зрадь!

Мені осіння ніч короткою здається.

Як це здається пане війте вам?

Але доля звела нас дуже близько і повірите здружила.

День збігав звичайно.

Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив!

Який був дужий і чистий.

Жарт любив, точене й влучне слово.

Батькові руки широкі, щедрі.

Мати за своєю природою є втіленням і ласки, і ніжності, і надмірної доброти.

Батькове слово, його приклад мають бути законом.

І кличе мене батькова хатина на синь, на роси, на вишневий цвіт.

Батькове слово було законом, нормою виховання.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Я дякую тобі, ріднесенька матусю, за все за ласку і повчальнії слова.

Він розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, зі старою грушею і дубом з усім живим.

Неспокій, рух і боротьбу я бачив скрізь в дубовій корі, в старих пеньках, у дуплах, у болотній траві.

Пахне огірками, старим неретом волока, хлібом, батьком і косарями, болотом і травами.

Дядько Самійло не був ні професором, ні лікарем, ні інженером.

Любив дід гарну бесіду й добре слово.

Стрибаю з кручі в пісок до Десни, миюся, п'ю воду.

Густий запах гречок і сухої стерні повівав з поля.

У наших лісах ростуть хвойні дерева ялини сосни кедри смереки тощо.

Усе навкруги було повите світанковою сутінню.

Одне лелеченя сиділо на місці й заздрісно дивилося в небо.

прямим і зворотним

головним і другорядним

слабким і сильним

закінченим і незакінченим

Сашко з Мишком будуть учитися.

Маринка вчасно закінчила писати.

Сотні людей почали співати.

Ми з тобою будемо радіти.

У хліві крім ластів'ячого гнізда над кроквою нічого не було.

Уранці прокинувшись ми побігли до озера вмитись.

Гордій Байда як колишній офіцер розумівся на військовій справі.

Вже почалось мабуть майбутнє. Оце либонь вже почалось.

Там замість житечка в теплеє літечко терен зацвів.

Усяка пташечка радіючи співала.

Величезна калюжа заросла травами ліловими дзвониками і скидались на озеро.

Восени перед відлітом тривожиться птаство.

відокремлене означення

відокремлений додаток

відокремлена обставина

відокремлена прикладка

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.

Степ оповитий тишею дихав пахощами росяних трав.

В імлистій далині стояли широкі лани золотого жита.

А он старе Монастирище колись козацькеє село.

відокремлена прикладка

відокремлений додаток

відокремлена обставина

відокремлене означення

І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали.

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.

Виснажені атаками й великими втратами, вороги не витримали грізного натиску полку.

Голубу сорочку в перехваті підперезано поясом з китицями.

комами

тире

комами й тире

дужками