Непоширені й поширені звертання

головний член двоскладного речення, що називає особу або предмет, про який говориться в реченні

головний член двоскладного речення, який означає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. 

 слово, що виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку.

слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються.

непоширені й поширені

повні й неповні

головні та другорядні

односкладні й двоскладні

Звертання не бувають членами речення.

Звертання виконують у реченні синтаксичну роль означення або додатка.

Звертання виконують у реченні синтаксичну роль підмета.

Звертання виконують у реченні синтаксичну роль підмета або додатка.

Чи чули ви, як в дзвоні молотка співає сталь?

Мій давній друже, мушу я з тобою надовго розлучитися.

Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось.

Червонобоким яблуком округлим скотився день.

Землі безсмертя кожному дала: поету, космонавту, гречкосію.

Чекай, діброво, ти ще діждешся своїх журавлів.

Тобі, земле моя рідна, всі мої поривання!

Дорогий друже! Довго чекав ти мого листа.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу.

Там, кажуть, з гір усю країну видно.

Пташко! Будь рада теплу і весні!

Прилітайте, милі ластів'ята, до моєї хати.

Почекай-но, дівчино, і для тебе ще троянди розцвітуть.

Ой не сійтесь, сніги!

Як хороше жити, мій брате, коли тобі йде дев'ятнадцятий рік.

Неподалік дзьобаті крани - як велетенські журавлі.

Весела пісне, оживай!

Кучеряві слова твої, друже.

Аж до обрію розкинулося золоте поле пшениці.

Тася часом з самого ранку забігала до неї й тягла її в ліс або в поле.

Усе море скрізь чорніло ніби пооране поле.

Я люблю тебе поле простір твій широчінь твої пахощі й цвіт

Хай милі друзі вам щастить у дружбі вірній у праці мирній.

Отамане Погуляймо батьку!

Ні браття не час вдаватися в розпач.

Не забудь мій сину жнивне поле.

хлопче

хлопцю

хлопець

хлопце