Однорідні члени речення

А Лист великий жовтий бринів на гілці

2. Вигаптуй на небі райдугу - маніжку

3. Цей хлопець ні в тин ні в ворота не вдався.

Разом з колесом лежали на полиці граматика та псалтир.

А Добра, любові, честі, шани ще квітнуть квіти і не в'януть. (І.Коваленко)

Б Одвічним , закуреним шляхом тихо посувається валка. (І .Нечуй - Левицький)

В Вже сонце скотилось до темного бору і в теплім промінні купало і ярі лани, і веселую гору. (Леся Українка)

Г Сосни немов розступились і обгорнули кімнату. ( М.Коцюбинський)

А і все живе раділо йому.

Б а довга злива нарешті скінчилася.

В освітлюючи ясним промінням все навколо.

Г і висушило мокру від дощу землю.

А Він зацікавився і полюбив твори поета.

Б Забрався у чужу солому, та ще й шелестить.

В Хлопець тремтів від утоми та переляку.

Г Г Плоди калини поліпшують роботу серця та печінки.

А Тільки зелена низька озимина навкруги нагадувала про осінь.

Б Весна на степи - килими сипала сині блакитні квітки.

В Де- не - де ще тремтів на гілці одинокий скручений дудочкою листочок.

Г Із невлежаного туману вийшов синьоокий золоточубий вересень.

А Рядом з колесом лежали на полиці Миколині книжки граматика та товстий псалтир.

Б Наближення зими у всьому серце чує і в шелесті листів і в вітрі і в стежках.

В Усі квіти маки ромашки волошки тягнуться до сонця.

А На подвір'ї, і в саду, і на городі все тяглося до сонця.

Б На нашій землі родиться щедро правда, добро, мудрість.

В Дві сестри, тоненькі та сухенькі, осінь ловлять в пелени над ставом

Г Осінь брами свої замикала вночі, погубила у небі журавлині ключі.

А На подвір'ї, і в саду, і на городі все тяглося до сонця.

Б Дві сестри, тоненькі та сухенькі, осінь ловлятьв пелени над ставом.

В Осінь брами свої замикала вночі, погубила у небі журавлині ключі.

Г Місяць оглядає і небо, і зорі, і землю, і море.

А Усе навкіл і травиі дерева і кущі завмерло

Б Я стою серед подвір'я і по - своєму перебираю дідові слова.

В На нашій землі родиться щедро правда добро мудрість.

Г Спокій тиша достаток ось що треба людині.

А Усе навкіл і трави , і кущі завмерло.

Б Я стою серед подвір'я і по - своєму перебираю дідові слова.

В І все було палким в годину творчу і небо, і щемля, і камінь, і різець, і серце майстра.

Маки, ромашки, волошки усі квіти тягнуться до сонця.

А і все було палким в годину творчуі небо і земля і камінь і різець і серце майстра.

Б На подвір'ї і в саду і на городі все тяглося до сонця .

В Місяць оглядає і небо і зорі і землю і море.

Г Чотири кімнати кухня ванна й передпокій вабили мене у цьому затишному помешканні.