Однорідні члени речення

Буди вже ясне сонце, комашину, дерева, трави — все буди.

Тобі, народне слово, у славі й цвіті сам Бог велів перемагати й жити!

У прозорій імлі спалахували миготливі вогники: червоні, блакитні, зелені.

Усюди: і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги — росли молоді осокори.

Мене весь час то палило, то морозило.

Над травою височіли безладно розкидані черешні, яблуні, груші.

Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині

Любить він такі ночі безвечірні, цю тишу і якусь таємничість у всій природі.

Все шосе тепер загриміло, заскрипіло, затупотіло.

Цап на цимбалах паличками і брязкотить, і дзенькотить.

Весною Чижик молоденький, такий співучий, проворненький, в садочку все собі скакав та якось у сільце й попав.

На небі вже ясно визначилися веселчані смуги після такого сильного дощу.

На птахів хотіли подивитися і великі і малі.

Дмитрик намагався викрутитися і так і сяк.

Батько кинув заднього воза і побіг з гори до переднього… 

За селом вдень і вночі було чути гуркіт тракторів і комбайнів.

Сниться мені поле, вечори барвисті, береги пахучі рідного Дінця.

Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави…

В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля 

І в хаті, і надворі в’ється, порядкує, господарює, і співає, і сміється 

У повітрі пахло молодими травами, зеленим листям, теплою землею.

Чую день весняний, спів пташок веселий.

На села, ниви і поля веселе сонце шле проміння.

Наді мною летять журавлині ключі, зграї шпаків і табуни диких гусей.

З моря подув холодний вітер і пригнав темні хмари.

Вода покрила городи, затопило вулиці й левади.

Синіє небо, сяє сонце, цвіте моя Вкраїна.

Хочу тепла, хочу весни в душі і сонця!

Ростуть мої діти, мої надії.

Ми купили їм квіти, і кульки, і навіть прапорці.

Високо в небі кружляв не то шуліка, не то яструб.

Ось уже потягнулися по берегах луки, городи,поля,гаї.

Він став ще наполегливішим, ще вимогливішим.

Підсніжники ніжні й тендітні усміхалися сонцю.

Зелений день ступав на зелену траву й зелене листя.

Легко й підбадьорливо він підстрибував стежною в степу.

Нас радує все і небо і сонце і квіти й трава.

Роса обліпила блискітками усі листочки квіти і траву.

Між нами дружба розуміння і щирість почуттів.

Білою ковдрою були покриті всі дерева кущі хати й дороги.

Радіють сади поля і всі люди.

На деревах кущах на траві й квітах скрізь виблискували краплини роси.

Розбиті дороги папірці й пластик на узбіччях свідчили про людську байдужість.

Червонощока редиска зелений салат пучок цибулі й інша рання городина лежали на сьолі.

І роса, і блиск нічного весняного саду все було якимось фантастичним.

Усе і правда і неправда і біль і радість злилися в одне неподільне ціле.

І тут і там усе цвіте усе буяє.

Весна розмальовує все дерева і квіти ліси і поля.