Однорідні члени речення

За городом срібною гладінню розлився ставок за ставком верби до води похилилися за вербами на пагорбі хати біліють.

Собака стояв під грушею і не зводив з Сашка здивованих очей.

Уночі несподівано знявся північний вітер небо скоро затяглося хмарами.

Уже сонце скотилось до заходу уже степова трава лисніла червоним одлиском.

Радіють молодій обнові берези, клени, явори.

Моя мати перша в світі навчила мене любить роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт, осінній город і калину.

Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною.

Неначе човен в синім морі то виринав, то потопав.

У хаті в Мелани було як у віночку: тіняво, зелено, чисто.

Верби й верболози сіро-зеленим туманом котились по луці.

Від Батьківщини — і клич, і звага, і рання сила, й доля пізня...

Молода сила тремтить і пориває з кожної жилки стебла.

Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці, звиває собі віночок.

3 берега на берег можна добутися баржами або човнами.

Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

Понад морями пролягають тіні журби й тривоги, спогадів і снів.

На липах з’явилося свіже молоде пахуче листя.

Одшуміли над Придесенням перші весняні грози, потому настали теплі погожі дні.

Прийде пісня, мов дружна весна, шумовита рвучка голосна.

Якісь солодкі любі спогади та думки колисали його серце.

Мене весь час то палило, то морозило.

Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині.

Любить він такі ночі безвечірні, цю тишу і якусь таємничість у всій природі.

Над травою височіли безладно розкидані черешні, яблуні, груші.

3 нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених, сіятелів,— він годивсь на все.

Чорна, непроглядна темрява стояла кругом.

Тепле ясне сонце цілий день висить у світлій синяві.

Приємно тягати копиці до стогу й ходити навколо стогів по насінні.

3 нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи

сіятелів,— він годивсь на все.

Чорна, непроглядна темрява стояла кругом.

Тепле ясне сонце цілий день висить у світлій синяві.

Приємно тягати копиці до стогу й ходити навколо стогів по насінні.

3 нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи

сіятелів,— він годивсь на все.

Чорна, непроглядна темрява стояла кругом.

Тепле ясне сонце цілий день висить у світлій синяві.

Приємно тягати копиці до стогу й ходити навколо стогів по насінні.

Посаджене матір’ю насіння зійде, зацвіте, закрасується, перев’ється по всьому городі.

Він виконав роботу і хороше, і дивно водночас.

Між Гончарівною й Дігтярами вип’явся високий та обривчастий згірок із загубленою чи призабутою назвою.

Остап зірвався на рівні ноги й не пішов, а побіг далі.

3 дому рано мене повела неспокійна епоха по тернистих дорогах важкого складного життя.

І ридає рояль за стіною про далекі загублені дні.

Зараз тренувався спортсмен з плавання брасом та кролем.

Сніг лежить білий сріблястий.

Однорідні означення не є епітетами.

Між однорідними означеннями ніколи не ставимо кому.

Однорідні означення характеризують предмет з різних боків.

Однорідні означення характеризують предмет з одного боку.