Речення з однорідними членами.

На липах з’явилося свіже молоде пахуче листя.

Якісь солодкі ніжні любі спогади та думки колисали його серце.

Одшуміли перші весняні грози.

додаток

підмет

присудок

А тим часом місяць пливе оглядать і небо і зорі і землю і море .

Усе на світі неземними узами чебрець і сніг журавку і печаль єднає мудро благовісна музика. 

Слово може стати і ніжною запашною квіткою і живою водою і гострим ножем .

Ми маємо трьох геніїв Лесю Українку, Тараса Шевченка, Івана Франка.

Горицвіт, барвінок, мигдаль рідкісні рослини, що є у заповіднику "Каскади"

З виноградної лози росте три пагони здоров’я, настрій і розстрій.

Життя має три джерела: турботу, охоту й роботу.

Назло усім: і лживим патріотам, і ворогам – любіть її святу.

Земля України, небо і люди : усе мені рідне.

І хліб, і сіль, і ліс, і камінь, руда й вугілля все своє.

Луки, гори, пишні сади все зелене й принишкле.

Земля безсмертя кожному дана поету, космонавту, гречкосію.

Підручні гетьмана: Максим Перебийніс, повновидий рум’яний красунь Іван Богун, велетень Данило Нечай та худорлявий і високий Хвилон Джеджалій – теж були добре відомі всім.

Тепер Україну ні москалі, ні татари , ніхто не воює.

Кішка Самійло руйнував за Чорним морем турецькі міста - Синоп, Трапезунд та Скутару.

додатки

присудки

підмети

завжди означенням;

завжди додатком

тим самим членом речення, що й однорідні члени, до яких воно відноситься.

Надворі пахне молодим осокорячим листям.

Сльози радості збігають по чисто виголених худих щоках.

Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом.

Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою  вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу

Весна відчувалася в усьому: у подиху вітру, у клекоті  журавлів,  у  дитячому сміху..

Вся кучерява долина здається залитою буйними зеленими морськими прозорими хвилями.

заступивши темрявою небо.

і зависли над молодими садами.

які змусили все живе зачаїтися.