Однорідні члени речення

Для них весь світ - це суцільна таємниця, скарбниця невідомого та далекого.

У голубому небі прорізались срібні зорі, і з річки зайчиком плигав тендітний і легкий вітерець

Здається, що в тому озері лягло ще одне таке ж бездонне, усіяне зорями небо — і тільки ступнеш із бер..га, як одразу ж потрапиш у його неосяжну глибочінь

Я довго слухала розмову чарівну ясного місяця й лагідної зорі.

Віра ні світ ні зоря прибігла на автобусну зупинку.

Наша справа стояла на місці не рухалася ні туди ні сюди.

Петро був ні риба ні м’ясо,

 Зима. Нема їй ні кінця ні краю.

На війні треба мати розум старого силу молодого і відвагу орла. 

Часом кобзарі не лише виконували а й створювали думи пісні легенди. 

 Мистецькі твори історичного жанру і зацікавлюють і інформують і змушують замислитись.  

Небо то по-старечому сльозилося краплями дрібного туману то холодними густими дощами перемивало голі гілки дерев.

 Люблю гордий шум рідних чернігівських вулиць зелених.

Стояла тиха тепла красива ніч.

У високе блакитне небо на яскраві зірки подивись

З поля насунулася важка червона хмара.

 Людську порядність утворюють п’ять рис відповідальність щедрість душі щирість старанність і доброта.

Трьох поганих слів а саме «може» «мабуть» «хтозна» не кажи нікому й ніколи.

Сакура абрикос магнолія помідори картопля такі рослини були колись завезені в Україну й успішно тут прижилися. 

На уроках української літератури вивчають різні за жанрами твори а саме казки байки оповідання новели повісті.

У цій країні вони знайшли все повагу любов спокій і мирне небо і зоряні ночі і добрих людей.

У саду в Сашка росли і вишні і сливи і груші але найбільшу увагу привертала розкішна яблуня.

Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки у гори крутої в потічка веселого що постане річкою в пагінця зеленого що зросте смерічкою.

А по дашку прозорої веранди ходили то дощі то голуби.

Дощику дощику перестань перестань.

Прийшли лемки у крисанях і

 принесли місяць круглий.

Ні вдень ні вночі нема спокою.

Лагідний літній вечір опустився на село.

Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності честі та гідності традицій державотворення історії та сьогодення.

 Україна це рідна мова мальовнича природа талановитий народ народні традиції і символи.

Лийся лийся дощику навкруг на поля баштан та луг.

Не гудуть над ними бджоли не гойдає їх теплий вітер не голубить ласкаве сонце.

Наші нащадки будуть милуватися рідною природою червоною калиною квітучою вишнею жовтою кульбабкою.

3. У цьому світі дивне все квітка і плід вітер і зірка краплина води й дрібна піщинка.

 Протилежний берег танув під легким і прозорим серпанком нічного туману.

Від попередніх поколінь українці успадкували волелюбність незалежність непокору будь-яким загарбникам.

Тихий шум лісу синява високого неба запах зелених трав все це зливалося з гомоном потривоженої крові і наповняло серце Дороша невтішним болем.

 Усе і небо і перемелене на труху в глибоких коліях дороги сіно і вогкий гнилуватий повів ріки і тривожний крик птиці і невисока росиста отава -сповіщало, що літо вже здає ключі сумовитій осені.

Все бачить співець у широкім роздоллі і небо і землю красу світову і людям співає він пісню свою.

Чарівний світ пливе переді мною як-от сині води білі піски хати на високих берегах.