Односкладні речення

Із сотні голок сокири не склеїш

Вербові гілочки клали у воду для купання

Озирнися, розберися у перебігу подій

Теплий дощ

Мене зміїним словом не обкрутиш.

Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.

Повітрям холодним легко дихати мені.

Холодний ранок

Називне речення

Неозначено-особове

Безособове речення

Узагальнено-особове речення

Узагальнено-особове речення

Неозначено-особове речення

Означено-особове речення

Безособове речення

Неозначено-особове речення

Означено-особове речення

Безособове речення

Узагальнено-особове речення

Намело снігу.

Нема ні смутку, ні горя.

Треба ставити перед собою реальну мету.

Ходімо працювати.

Безперервні осінні дощі розмили дорогу.

Згаяного часу і конем не здоженеш.

Шукай хороше в людях.

Удома від такої звістки зрадіють.

Незабаром задощить.

Якщо народ не пам'ятає свого минулого,він не пам'ятатиме майбутнього.

Ми жили по-совісті, незважакючи на злидні.

Крізь тумани видніється темно-зелений ліс.

Від добра добра не шукають.

Іди з відкритою душею в широкий день, в широкий світ.

Вечоріло.

Ранок.

До Бога взивай, але рук прикладай.

Наш виступ покажуть по телебаченню.

І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт.

Тихий сад.

Треба братись до роботи.

Мені так радісно в цю мить.

Край смерековий наснився мені.

Не стрибнувши у воду, плавати не навчишся.

Удосвіта хвилі дніпровські барвінком цвітуть.

Ранок розпочався з тривожних новин.

Задумавсь дуб, як дивовижний витязь.

Чимало маєш, земле, дивних див.

одна граматична основа

дві граматичні основи

граматична основа, що складається лише з підмета

граматична основа, що має лише присудок

є тільки підмет і присудок

Спотикаюсь об каміння, йду напомацки і боком, йду убрід на бистру воду. 

Живу, немов несу повинність – без задоволення та втіх.

Земля батьків не слово, не умовність, а істина велика і проста.     

Наказую собі: сьогодні без проблем.

І дивляться вікна у вечір незряче у бабиній хаті.

Земля батьків - це отчий дім, невищерблена совість, могила діда в затінку хреста.

Шукаємо пристань в добрі і теплі,.

Пустіє пітьма, ніхто не голосить і навіть не плаче.

О, я і досі чую ніжну руку і мамин голос.

Не проспімо, браття, волі, ой же – не проспім.

А нам волають гучно, а нам шепочуть тихо...

А під вікном чекають маму, чекають доню і сестру.

Ой, прилетіть, соколики, до наших душ і хат, ой, прилетіть і виведіть хоробрих соколят.

Здавайся, змовкни, зникни, наче дим!

Гендлюють, дурять, продають, торгують весело й охоче, за усмішку сховавши лють, за папірець сховавши очі.

Ловімо кожну мить життя…

Покосили хліба, позбирали…

Не муруймо нашу хату на чужинський лад.

З далеких літ приніс твій добрий погляд промінець ласкавий… 

Кийками били нас і газом ще труїли, лякали голосно.