Однорідні члени речення

А) Шалений вітер хвилі гнав і розсівав туман руками.

Б) Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним, золотим.

В) І пахнуть медом, як осінні соти, мої земні простори і висоти.

Г) Не цвітуть на вікні герані – сонний символ спокійних буднів.

А) і радісне птаство привітало молодий день.

Б) і трохи не зігрівши вихолодженої землі.

В) і нам пославши дещицю свого тепла.

Г) і лагідно огорнуло все своїм промінням.

Д) і морок поступово почав танути.

А) Не тіло, а душа є людиною.

Б) Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви.

В) А наше слово чисте, запашне.

Г) Шлях освіти та науки нас на віки поєдна!

А) По дорозі нас вабить кожний гурточок, кожне багаття.

Б) Село купається в теплі, сонці, мідному передзвоні та веселому співі веснянок.

В) Вийшли в поле жати, та забули серпи взяти.

Г) Білі, червоні троянди росли біля будинку поета.

А) Доба Мазепи – час економічного політичного і культурного відродження України.

Б) Тема матері завжди була є і вічно залишатиметься актуальною.

В) В останні десятиліття економічних понять з’являється все більше і більше.

Г) Жовто-блакитні барви символізують дві основи буття дух і матерія добро і зло батько і мати.

Д) Я живу і борюсь і творю для людей.

А) Я був у власному житті і машиніст (?) і пасажир.

Б) Один оце я тільки – ні в тин (?) ні в ворота.

В) Не схотіла душа бунтівна ні тепла (?) ні смачного пшона.

Г) Слизняк не виросте ні лебедем (?) ані орлом.

А) А тим часом місяць пливе оглядать небо й зорі та землю й море.

Б) У моїй душі бриніли людські голоси і ні вдень ні вночі не давали спокою.

В) Підемо до лісу або в гай погуляти чи на річку порибалити.

Г) Жовтороте ластів’ятко силилося вилетіти з гнізда та ще не змогло.

Д) Пізньої осені на зритій землі поплуталась гарбузова огудина.

А) Жив дядько Микола хоч бідно, зате весело.

Б) А млин і річка, і місячна смуга на ній таїли в собі принадну таємничість.

В) Ні слуху ні духу не було про нього.

Г) Діти і батьки, вчителі і вихователі прийшли на цей майданчик.

А) Сердитий наглядач хоч і накричав, зате не турбував.

Б) І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, у тім світі.

В) Йому здалося, що давнина і далина, і сон забриніли в її голосі.

Г) А душа людини проста, без хитрощів.

А) Солідно помовчавши, Улас діставав із польової сумки жменьку досить-таки пожмаканих суничок або зо два ранніх яблука, букет лілей з річки чи маленьке перепеленя.

Б) Звичай щедрувати і частково колядувати, і віншувати на Новий рік був переважно землеробським.

В) Йому хотілося гукнути на всі легені словами пісні або хоч крикнути.

Г) У просторій, залитій сонцем кімнаті було святково і радісно.

а) Із сивої давнини існувала на землі чотпир доброчесності а саме мудрість правосуддя стійкість вірність

б) є Місцевості веселі радісні є похмурі тривожні й недобрі місця

в) Летиш і милуєшся всім і сріблястою нехворощю і ворохами золотими на токах

г) Скрізь на вершечку стрілецької гори на пагорбах і видолинках напувала тиша

а) Оцих тополь приречений кортеж довічно супроводить Україну і на традиційні верби калина все батьківське й синівське теж!

б) Луки і ліси під пензлем осені барвисто немов шедеври пейзажиста горять на виставці краси

в) І це повітря і покручені лози і зів'яла трава усе це мимохіть нагадувало їй щасливі хвилини життя

г) Усяке птаство як-от деркачі в перепілок куликів курочок можна було викосити косою в траві