Однорідні члени речення. Відокремлені означення, прикладки

А За лісом сонце сходило і розсіювалося біле плетиво хмар.

Б То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

В Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.

Г Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

Д У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.

А Віддамо Вітчизні всі пориви і дум політ і силу наших рук.

Б На мент єдиний залиши свій сум думки і горе…

В І возвеличимо на диво і розум наш і наш язик...

Г У кожного своя пустеля і свої міражі.

Д Любив дід гарну бесіду й добре слово.

А Земля на тих полях була чиста, чорна і сита.

Б Парк прикрашають статуї, фонтани, альтанки.

В На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості.

Г Почувся знадвору чийсь тихий, проте знайомий голос.

Д Осінню, веселим падолистом дихнув на нас вітер.

А У мудрої людини довгі вуха й короткий язик.

Б Хрести лелеки мальви і жоржини були його єдині глядачі.

В А тим часом місяць пливе оглядати і небо і зорі і землю і море.

Г Література й народна поезія рідні сестри що взаємно збагачуються.

Д Раділи і садок, і поле, і долина.

А Коли все дуже правильно й бездоганно тоді виникає сумнів.

Б Молодь вийшла в сад погуляти поспівати та пожартувати.

В І сам собі постань законом і не вагайся не блажи...

Г Випробування зміцнюють дух і ведуть до життя.

Д Окрім груш, слив, яблунь, тут росли дуби, клени й тополі.

А Серед долини зеленіють розкішні густі  та  високі верби.

Б Тужлива пісня зринає з сопілки  та  не розважає сумного серця.

В А весілля в нашої донечки буде пишне людне  та  багате.

Г Хай тобі стелиться біла дорога  та  зелено вруняться обабіч жита.

Д Верби понахилялися до мене  та  й шепочуть довгастими листочками.

А Завжди і скрізь будуть квіти для того хто хоче бачити квіти.

Б Вона малює піч синім і червоним чорним і рудим жовтим і зеленим.

В Люблю я бистрину життя прозору поривну глибоку.

Г Солодка хвала від ворога на полі бою та не в полоні!

Д З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист.

А . Випускники зібралися теплого з лагідними вечорами серпня.

Б Найвищі Карпатські гори на Івано-Франківщині.

В Мета знімає з плеч вагу велику і крила нам легкі дає.

Г Земля на тих полях була чиста чорна й сита.

Д У хаті стояв густий передсвітанковий морок.

А Надворі пахне молодим осокорячим листям.

Б Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом.

В Під осінніми високими зорями затихають оселі.

Г В гарячий літній день ліс на горах сяє а в долинах чорніє.

Д Сльози радості збігають по чисто виголених худих щоках.

А То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.

Б Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною.

В А мати жде і поглядом далеким шукає битий посивілий шлях.

Г Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі.

Д Вже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку.

А Сократ говорив рівним спокійним голосом.

Б Досвітні огні переможні урочі прорізали темряву ночі.

В У садках темніли купи вишень та стриміли здорові старі дикі груші.

Г Водив той загін якийсь славетний генерал чорновусий стрункий завзятий.

Д Пролітав буйний вітер в пустині по палі безкрайому мертвому.

А 1,2

Б 2,3

В 3,4

Г 1,3

Д 1,4

А Лози внсип кручі ліс усе блищить і сяє на сонці.

Б У щастя людського два рівних є крила троянди й виноград красиве і корисне.

В Вода хмари ліс усе безупинно неслося вперед шуміло блищало на сонці.

Г Осінній смерк і хрест й зів’ялі квіти ось відповідь па всі твої питання.

Д Будинки садки сніги усе мліє в теплі сонця.

А І все поволі зникає море скелі земля.

Б Скрізь червоно на небі і на узгір’ях і на горі.

В Усе зникло наче в казці місто гори поле гай.

Г Луки гори пишні сади усе зелене й принишкле.

Д Пиши про все про тишу й буруни про більма рабства й гострозорість волі.

А І квіт зорі і спалахи півонії, космічний гул і мовчазний туман усе

довкруг в довершеній гармонії звучить урочим ладом як орган.

Б Неспокій рух і боротьбу я бачив скрізь у дубовій вербовій корі у старих пеньках у дуплах у болотній воді.

В Згадка про рідну землю завжди і в щасті і в горі і в хвилини сумнівів супроводить нас.

Г Голос Духа чути скрізь по курних хатах мужицьких по верстатах

ремісницьких по місцях недолі й сліз.

Д Наближення зими у всьому серце чує і в шелесті листів і в вітрі і в стежках.