Однорідні члени речення. Звертання. Вставні слова. Повторення вивченого

Зоя Павлівна про щось перемовлялася з дідусем, а тоді зібрала дітей докупи.

Медичні п'явки можуть жити в невеличких озерах і на нашому острові.

Невдовзі Петькові теж купили нового велосипеда, тільки не гоночного, а дорожнього.

Їжак мишей, хробаків, слимаків знищує.

Луки гори пишні сади все зелене і принишкле.

Голос Духа чути скрізь по курних хатах мужицьких  по верстатах ремісницьких по місцях недолі й сліз. 

Усяке птаство як-от деркачів перепілок куликів можна було викосити в траві.

І все те пройняте легеньким серпанком туману і штормуюче море і далеке небо і пухнасті хмари.

Рівний залитий сонцем степ одразу принишк.

Кругом хати росли старі волоські горіхи.

На лісових галявинах приємно пахли нагріті сонцем стиглі суниці.

Олеся хизувалася перед дівчатами новою шовковою синьою хустиною.

Похмуро поглядаючи в мій бік хлопець смикнув із землі листок подорожника, засунув до рота і почав жувати. 

Ще мить тому і земля і небо, й гори були сірими, неначе вкриті шаром попелу. 

Хлопчик мав гарну фігуру, широкі груди, міцні ноги, накачаний прес. 

 На простому, батьком змайстрованому столі їх чекає все: і святий хліб, і картопля, і варена кукурудза, і голубці. 

Ти не дивись, що буде там.

Куди ж зібрались на світанні?

Ми ж моя матінко козацького роду.

Постій поговори зі мною хоч хвилинку.

Здається дивом кожне слово, промовлене матусею моєю.

А ми все-таки впевнено йшли до своєї мети.

Люди часто дарують підкову на щастя.

Горе кажуть за горе чіпається.

Повітря в горах дуже прозоре, отже і видимість тут набагато краща.

На шастя, злива вже вщухла, а крізь хмари пробивалося яскраве, золоточубе сонечко.

Я знаю село, повірте не з книжок і фільмів.

Історія не зберегла імені далекого майстра на жаль.

Народився на грані зими і весни розтривожений білий підсніжник.

У турботах труді клопотах проходить чудова літня пора.

У ясні сонячні дні з голубого неба ллються на землю дзвінкі радісні пісні жайворонків і солов'їв.

Сьогодні Оленка з Петриком читали журнал газету статтю з Інтернету.

Чи справді так було, чи може хто збрехав, а все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.

Чи справді так було, чи може, хто збрехав, а все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.

Чи справді так було, чи, може, хто збрехав, а все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.

Чи справді так було, чи, може, хто збрехав, а все-таки катюзі, як кажуть буде по заслузі.

1

2

3

4

5

і сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать.

Про безхарактерних людей кажуть ні риба на м'ясо.

Нічний спосіб житття ведуть і сич і сова.

І так і сяк намагався їм допомогти.

Серед долини зеленіють розкішні високі та густі верби.

Тужлива пісня зринає із сопілки та не розважає сумного серця.

На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає.

Верби нахилилися до мене та шепочуть довгастими листочками.