Однорідні члени речення. Звертання. Вставні слова.Пряма мова діалог

Поки живий я хочу справді жити.

Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву.

Видно було вже пізно бо ніде по хатах уже не світилося.

Здається вічністю маленька мить перед якою навіть смерть безсила.

Не раз бувало гірко нене.

Пан здавалося був ладен з’їсти Миколу очима.

От бувало слухаю на відстані.

Працювать працювать безумовно!

А. Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч.

Б. Ми садили ліс у полі і дубочки і тополі і осику і ліщину і червону горобину.

В. Дерева трави квіти усе жило в очікуванні весняних сонячних дотиків.

Г. І заспівало все у цім краю Карпатські гори ріки і смереки.

А. Бачу, що всі кругом сміються і Людмила Василівна і режисер і оператор.

Б. Сонце ліси поля води повітря все це святиня, яку маємо берегти..

В. Люблю твій шум і шепіт серед поля і серцем чую силу наливну.

Г. Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.

З добра й любові приходить щастя (А. Мойсеєнко).

Працею людина сильна і красива (О. Гончар).

Шукаю вже не щастя а поради (В. Грінчак).

Ми маємо право на сум і любов. (В. Симоненко).

РОЗПОВІДНЕ

ПИТАЛЬНЕ

НЕОКЛИЧНЕ

ОКЛИЧНЕ

ПРОСТЕ 

СКЛАДНЕ

«П, - а , - П».

  «П, - а : - П».

 «П, - а , - п».

 «П! – а: - П».

Я цієї пісні раніше не чув, – сказав студентові Василь: – Ви її всю знаєте?

«Щось воно недобре»: подумав Андрій, удивляючись у пітьму.

«Може, я міг би вам допомогти?» – довірливо запитав незнайомець.

«М’ята», – прошепотіла Настя. – «Зійшла холодна м’ята».

Чоловік, піднявши злегка картуза, повагом промовляє – «Люди, схаменіться».

 Батько сказав дітям, що час збиратися в дорогу.

  Сам до себе говорив Тимофій, що земля найкраще пахне восени.

  Карпо запитав, чи будете ставити паркан, чи без паркану обійдеться.

  Олена Петрівна запитала, хто купив Ользі таке гарне намисто.

Хай замріяна весна тобі розкаже як вірно я тебе кохаю.

Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб надаремне.

А жовте листя осені шепоче щоб швидко-швидко йшла вже геть.

Хто вам сказав що я слабка що я корюся долі?

А діалог

Б полілог

В цитата

Г пряма мова

Д непряма мова

А. Жінка поцікавилася, чого він мовчить.

Б. Карпо спитав Мотрю, хто їй купив намисто.

В. Леся Українка писала, що, доле, ти міцніша і я корюся.

Г. Гетьман заперечив головою, що не хоче.

А Він думає не тільки розумом, а й серцем.

 В А він візьми та й скажи всю правду.

 Б Будуть дитя колисати соколи, соколи.

 Г Про нього останнім часом ні слуху ні духу.

А усіх цифр

Б лише цифр 2 і 3

В лише цифр 3 і 4

Г лише цифри 4

А Усе навколо лиш для нас з тобою ці сині квіти, ця пахка земля.

Б Нічим я не надихався іще ні веснами, ні тихим падолистом.

 В На початку березня снігу, вважай, немає вже ніде ні в полі, ні на городах.

 Г Луки, гори, пишні сади все зелене й принишкле.

А Чи знаєш ти, хлопче, якого коня тобі серед поля вготовила доля?

Б Летіть, летіть, нестримні журавлі, через усі держави і кордони.

В Вийди, вийди сонечко,на дідове полечко, на бабине зіллячко.

Г Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

А перше

Б друге

В третє

Г четверте

Не раз бувало холодно.

Здавалось зимі не буде кінця.

Нарешті пішов дощ.

Правда не завжди солодка

Зайдіть, будь-ласка, до мене.

Зайдіть, будь ласка, до мене.

Зайдіть будь ласка до мене.

Зайдіть будьласка до мене.

На святі вітали людей праці та науковців.

З дитинства він любив і демонстрував неабиякі здібності у спорті.

У шкільний буфет сьогодні завезли напої, тістечка та кулінарні вироби.

Ми цінуємо наших переможців і пишаємося ними.

Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій.

Видно було вже пізно, бо ніде по хатах не світилося.

Видно місто, далі поле у моєму вікні.

Офіційно копанки заборонені, однак влада крізь пальці дивилася на таку самодіяльність.

Слово ⌈...⌉ свідок історії, свідок часу.

Зерно молотити ⌈...⌉ не за столом сидіти.

Все зберегла уява моя ⌈...⌉ ті ночі зоряні, ті дні.

Козаки не тільки були озброєні шаблями, а й пістолями.

Оксана підготувала доповідь, скориставшись допомогою бібліотекаря.

Денис нашкодив не тільки собі, а й усьому колективу.

Співаючи веснянки, дівчата беруться за руки й утворюють коло.

Український транспортний літак Ан-225 "Мрія" встановив сотню світових рекордів.

В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки.

В море впало кілька здорових важких крапель дощу.

Тиха липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях.