Односкладне присудкове речення

Коней на переправі не міняють.

Правди не сховаєш.

З двох бід вибирають меншу.

Його успіхи у навчанні обов’язково оцінять.

Не замочивши рук, не вмиєш обличчя.

Іди з відкритою душею в широкий день, в широкий світ.

Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.

Сніжно-біла зима.

На сонці тепло, а біля матері добре. 

Не лізь поперед батька в пекло. 

Весною в селі встають рано. 

Любо ненці, як дитина в честі. 

Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.

Батьківщину і матір не вибирають.

Навколо запахло чебрецем і м’ятою.

Напечемо солодкої цибулі, із підчеревини нашкваримо шкварок.

Вітерцем дихнуло з долини.

У ліс дров не возять.

Вовка пастухом не ставлять.

Плутаєшся в темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш

Без діла слабіє сила.

Заплющую очі, сильно-сильно заплющую, до пекоти, до червоного жару...

Вересень – рум’янець року.

Ми з матір’ю готуємо обід.

безособове 

узагальнено-особове 

означено-особове  

неозначено-особове 

безособове 

неозначено-особове 

узагальнено-особове 

означено-особове

Любо ненці, як дитина в честі. 

Його успіхи у навчанні обов’язково оцінять.

Проти віку нема ліку. 

Правди не сховаєш.

Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.

Навколо запахло чебрецем і м’ятою.

Батьківщину і матір не вибирають.

Напечемо солодкої цибулі, із підчеревини нашкваримо шкварок

узагальнено-особове 

неозначено-особове 

безособове 

означено-особове