Односкладні речення

Коней на переправі не міняють.

Правди не сховаєш.

З двох бід вибирають меншу.

Його успіхи у навчанні обов’язково оцінять.

Не замочивши рук, не вмиєш обличчя.

Іди з відкритою душею в широкий день, в широкий світ.

Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.

Сніжно-біла зима.

На сонці тепло, а біля матері добре. 

Не лізь поперед батька в пекло. 

Весною в селі встають рано. 

Любо ненці, як дитина в честі. 

Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.

Батьківщину і матір не вибирають.

Навколо запахло чебрецем і м’ятою.

Напечемо солодкої цибулі, із підчеревини нашкваримо шкварок.

Без діла слабіє сила.

Заплющую очі, сильно-сильно заплющую, до пекоти, до червоного жару...

Вересень – рум’янець року.

Ми з матір’ю готуємо обід.

безособове 

неозначено-особове 

узагальнено-особове 

означено-особове

узагальнено-особове 

неозначено-особове 

безособове 

означено-особове

Степан: се правда, не рятуйте квітки в темниці...

Нам найбільше аплодували. Бо ми були свої і добре знані

Підлітки... Скільки тривог переживають матері й педагоги, вимовляючи це слово

Неназване завжди чекає ймення

Місто, заводи і села, юних вітайте — ідуть!

Щасливі щастя не шукають.

Нас розвели дороги і роки.

У тридцять три розіп’яли Христа. Розіп’яли у тридцять третім Україну.

Ні, не безсило ждати — назустріч сонцю іти

 Бажав би я єдиного в житті: на гонах цих упасти у труді і знов піднятись — колосом на ниві

Нас чекають, нас знають, нас люблять, нам вірять, нас ждуть

Не вивітриться, не загине священний досвід — захищати Батьківщину 

Зима. Морозно та красиво!

Вечоріє. Пахне свіжоскошеною травою.

Не кажи "Не вмію", а кажи Навчусь!".

На Різдво часто ходять у гості.

Я виріс на Поліссі.

Друга у скруті пізнають.

З усіх утрат втрата часу найтяжча.

Мрію про 12 балів з української мови.

в узагальнено-особових

в безособових

в називних

в означено0щсобових